Економіка

"Митний безвіз": як новий закон вплине на економічну євроінтеграцію України

29 вересня 2022 | 14:32

Із 1 жовтня 2022 року Україна зробить черговий крок на шляху до євроінтеграції. В цей день набирає чинності Закон України, ухвалений Верховною Радою 15.08.2022 "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", який ще називають "митним безвізом".

Читайте також: Нове вікно можливостей: як Україна залучає інвестиції в умовах війни

Цей закон реформує митну систему України відповідно до норм Євросоюзу, запроваджуючи європейські практики у здійсненні митної справи в Україні та готує національне законодавство до виконання організаційних заходів для приєднання нашої держави до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року, що є одним із зобов’язань України за Економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС.

Зазначена Конвенція передбачає участь України у так званій Новій комп’ютеризованій транзитній системі (New Computerized Transit System - NCTS), яка використовується договірними сторонами Конвенції, і сприяє ефективному захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Конвенція є основою для переміщення товарів між країнами-учасницями та допомагає значно спростити таке транспортування й логістику. Весь процес здійснюється в рамках однієї транзитної процедури, за однією транзитною декларацією та із покриттям однією фінансовою гарантією, а авторизовані підприємства відправляють та отримують товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали.

Саме NCTS забезпечує практичну реалізацію норм Конвенції про процедуру спільного транзиту товарів між митницями країн-учасниць, а це 35 країн Європи: держави-члени ЄС, а також Великобританія, Туреччина, Сербія, Північна Македонія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія. Фактично, цей програмний продукт пов’язує митні служби в країнах-учасницях Конвенції, дозволяючи обмін митними даними, підвищує ефективність і безпеку процедури транзиту, дозволяє відстежувати вантажі в різних юрисдикціях і покращує контроль за ними. Після приєднання до Конвенції, митниці ЄС і України матимуть в системі один транзитний документ, – це значить, що можна буде перевірити, що підприємець вивіз з ЄС і чи відповідає це тому, що він ввіз. Це, прогнозовано, покращить боротьбу з шахрайством із супровідними документами, завдяки яким нечесний бізнес ухиляється від сплати митних зборів. Митні надходження складають близько 35% надходжень Державного бюджету України, тому важливо, щоб митні платежі сплачувалися чесно. Крім того, єдиний транзитний документ зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження, – отже, зменшує черги на кордоні, що означає швидший потік товарів.

Особливістю режиму спільного транзиту, передбаченою Конвенцією, є обов’язкове фінансове гарантування для всіх видів товарів та пломбування усіх переміщень. Пломби накладатимуться на увесь транспорт, матимуть захисну функцію і будуть визнаватися в ЄС. Це підвищить безпеку перевезень.

Конвенція про процедуру спільного транзиту передбачає для трейдерів застосування ряду спеціальних транзитних спрощень: застосування загальної фінансової гарантії, загальної фінансової гарантії із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50% або 70%, звільнення від гарантії; можливість відправлення або отримання товарів без їх пред’явлення митниці (так званий "авторизований вантажовідправник" та "авторизований вантажоодержувач"), самостійного накладання пломб на вантажі. Трейдери мають можливість отримати дозволи на застосування декількох спрощень одночасно.

Спільний митний транзит – одне з ключових питань економічної інтеграції між Україною та ЄС.

Європейський Союз допомагає Україні виконати всі дії, щоб приєднатися до Конвенції. Зокрема, Литва безоплатно надала нам своє програмне забезпечення NCTS. За фінансової підтримки ЄС воно було локалізоване та пристосоване до застосування в Україні.

Україна почала впровадження NCTS у пілотному режимі ще у листопаді 2020 року, а з 17 березня 2021 року розпочато етап національного застосування NCTS. Для переходу до міжнародного застосування NCTS, Україна мала отримати запрошення приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, що відбулося 07 липня на засіданні робочої групи EU-CTC. Ухвалення українським Парламентом у серпні поточного року урядового законопроєкту №7420 є завершальним етапом на шляху запровадження "митного безвізу", перевагами якого можна буде скористатися вже з жовтня.

Отже, не зважаючи на повномасштабну війну, наша держава невпинно рухається до євроінтеграції, все глибше і глибше інтегруючи та синхронізуючи економічні процеси з ЄС, які вже не при яких обставинах і не при яких змінах влади в Україні не можливо буде "відмотати" назад, а разом і з цим не можливо буде і зупинити рух до повноцінного членства в ЄС.

На сьогодні в Україні вже працює ряд "безвізів" з країнами Євросоюзу: енергетичний, транспортний, економічний щодо скасування тарифів і квот, які кожен день економлять кошти нашим громадянам і спрощують процедури мінімізуючи корупційні складові. Наступного року має бути запроваджено промисловий "безвіз". Для українського бізнесу та економіки переваги, що надають ці "безвізи" очевидні -  мільярди гривень прибутків уже зараз і десятки мільярдів потенційних надходжень.

Читайте також: Україна отримає 530 млн доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку

Чи можна робити лазерну епіляцію при температурі
21 грудня 2024
СБУ заочно повідомила про підозру російському генералу, який наказав ударити "Іскандером" по знімальній групі Reuters
20 грудня 2024
Україна обговорила з Нідерландами підтримку ОПК у 2025 році
20 грудня 2024
Через Україну з січня буде неможливий транзит російського газу – Шмигаль
20 грудня 2024
Військовозобов'язані зможуть отримати електронне направлення на проходження ВЛК через "Резерв+"
20 грудня 2024
Україна повернула тіла 503 полеглих військових – Координаційний штаб
20 грудня 2024
Витік даних із держреєстрів наразі не зафіксовано – Стефанішина
20 грудня 2024
Атаку на Держреєстри готували не один місяць – Стефанішина
20 грудня 2024