Якось непомітно пройшла новина про виділення коштів з російського стабфонду (фонду національного добробуту) на збалансування федерального бюджету. Зокрема, минулого тижня тамтешній уряд розпорядився пустити на ці цілі 1 трлн. рублів, що складає майже 1/10 коштів фонду. Звісно, ця новина мала б стурбувати, насамперед, пересічних росіян. Бо тенденція для останніх, а нагадаємо, що однією з головних цілей фонду є співфінансування добровільних пенсійних внесків та покриття дефіциту пенсійного фонду, тобто забезпечення стійкості пенсійних виплат у майбутньому, - є дійсно невтішною.
Читайте також: росія втратить 7 мільярдів євро через восьмий пакет санкцій ЄС
Фонд формується за рахунок надприбутків від продажу вуглеводнів, ціна яких перевищує певну межу. Вірніше формувався – з початком війни це правило не діє, такі прибутки накопичуються як залишки та спрямовуються в бюджет. Як наслідок, попри зростання прибутків від вуглеводнів на 37% (9 місяців 2022 року до аналогічного періоду минулого року), на фінансовій подушці росіян це ніяк не позначилось. Кошти фонду, насамперед через валютну переоцінку та спрямування коштів на покриття дефіциту бюджету, навпаки скоротились. Якщо на 1 лютого вони складали 13,6 трлн. руб (10,2 % ВВП), на 1 травня – 11 трлн. руб (8,3% ВВП), то на 1 жовтня – 10,8 трлн. руб (8,1% ВВП).
Перспективи на найближчий час є негативними.
У другій половині 2022 р. прибутки від вуглеводнів падають, профіцит бюджету стрімко скорочується. Вже за підсумками жовтня цього року федеральний бюджет ймовірно стане дефіцитним:
- - російська нафта Urals, що продається з великим дисконтом, у другій половині 2022 р. дешевшає 3-й місяць поспіль (68 дол. за підсумками вересня проти 87 дол у липні)
- - у місячному розрізі прибутки бюджету від вуглеводнів також скорочуються, зокрема у вересні вони були меншими на 4,3% ніж за аналогічний місяць минулого року
- - ненафтові прибутки скорочуються ще більшими темпами, як помісячно, так і кумулятивно з початку року ("мінус" 4,3% за підсумками 9 місяців до аналогічного періоду минулого року)
- - на фоні стрімко зростаючих видатків на війну у помісячному вимірі федеральний бюджет закривається із дефіцитом 4-й місяць поспіль (червень – вересень), а кумулятивно профіцит у поточному році скоротився з майже 1,5 трлн. руб за 5 місяців до лише 55 млрд. руб за 9 місяців
- - за підсумками 2022 року російській мінфін прогнозував дефіцит не менше 1,3 трлн. руб (0,9% ВВП), але за їх останніми оцінками ця цифра збільшиться.
Ще гірші очікування на середньострокову перспективу. Згідно з проектом бюджету на 2023 р. дефіцит бюджету зросте до 2,9 трлн. руб (2% ВВП), в 2024 р. – до 2,3 трлн. руб (1,4% ВВП). Як наслідок, збільшиться і "вилучення" з фонду національного доброту на фінансування цього дефіциту. Через це, за оцінками мінфіну рф, у найближчі 2 роки фонд схудне майже удвічі до 5,9 трлн. руб (3,6% ВВП).
І це ще дуже оптимістичній сценарій, який не враховує обмеження ціни на російську нафту/ газ від західних країн, потенційне ембарго, що спонукатиме рф до ще більших політичних дисконтів решті покупців, як і взагалі їх здатність ці вуглеводні добувати з врахуванням санкцій і технологічної деградації.
Замість розвитку, путін вирішив пустити нафтогазову ренту, що накопичував довгі роки, на війну, теракти і вбивства мирних українців, замість внутрішнього розвитку, накопичення багатства і посилення своєї конкурентоспроможності у світі (як наприклад це робить Норвегія). Це тупиковий шлях, який заганяє росію до самоізоляції і бідності, робить її слабшою. Зрештою, можливо не так швидко, як би нам хотілось, але це неминуче пришвидшує кінець нинішньої політичної еліти агресора. Це вже невідворотній процес, який неможливо зупинити.
Читайте також: Економічна "могилізація": куди і якими темпами котиться путінська росія
