Повномасштабне вторгнення в Україну зробило сучасну росію ізгоєм та призвело до санкцій, яких не знали ні Іран, ні Північна Корея... Днями Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) переважною більшістю голосів “за” визнала путінський режим терористичним, що стало чи не останнім цвяхом у труну репутаційних залишків цього неадекватного державного утворення. Поряд з тим, російська економіка, хоч і демонструє падіння по самим різним параметрам, дихати на ладан явно не поспішає. Але, судячи з усього, так звана часткова мобілізація цей процес значно прискорить. Як саме і чому, - з’ясовував Rеalist.online.
Продовжуючи перебування у бункерно-ілюзорному світі, путін запевняє, що економічний бліцкриг проти росії з тріском провалився, а різнопланові санкційні механізми як такі не мають вбивчої сили. Своєю чергою Захід відповідає, що не за горами той час, коли архаїчна та сировинна російська економіка накриється відомою мідною посудиною. Не потрібно аж надто глибоко занурюватися в економічні хитросплетіння, аби констатувати цілком очевидне: десятиліттями, якщо не століттями, економіка рф цілком залежала від західних технологій, інвестицій та ринків збуту, від яких через війну проти України, тепер вона відрізана щонайменше на ближчі роки.
Якою є ціна питання для партнерів
Економісти створеного Євросоюзом дослідницького центру Роберта Шумана при European University Institute у своєму дослідженні змоделювали результати повного торговельного ембарго з боку Заходу щодо рф та отримали падіння російської економіки на 14%, європейської - на 0,7%, інших союзників офіційного Києва на мізерні 0,2%.
В документі йдеться про те, що загальні збитки у всіх різні, проте жодна із західних країн не втратить більше 1,6% валового внутрішнього продукту (ВВП). Задля наочного порівняння фахівці привели ще кілька розрахунків, і в кожному з них моделювання призвело до схожого результату: масштаб падіння ВВП, реальних доходів та експорту в підсанкційній росії в рази перевищить аналогічні збитки для ЄС, США та інших союзників нашої з вами країни.
Читайте також: росія втратить 7 мільярдів євро через восьмий пакет санкцій ЄС, – прем'єр Денис Шмигаль
Що ж стосується держав, котрі попри усі очевидні неозброєним оком “так”, з тих чи інших кон’юнктурних причин не забажали приєднатися до санкцій, то вони трохи зароблять завдяки спробам росії знайти заміну західним партнерам. Однак зростання витрат на доставку та оплату російських товарів у кінцевому результаті зведе цей прибуток нанівець, підрахували економісти на прикладі Китаю, Індії та Туреччини, яка, до речі, останнім часом наполегливо проштовхує кейс “миру” з кремлем.
Хай там як, але російсько-українська війна настільки однозначна, що санкції проти рф наразі підтримує більш як півсотні країн - не лише США, ЄС та їхні найближчі союзники, а й більш віддалені партнери, що раніше не поспішали приєднувати свій персональний вагон до загально санкційного потягу. В цьому контексті можна згадати, зокрема Південну Корею, Албанію, Швейцарію і Тайвань.
Обмежувальне коло для рф ще не замкнено
Повний список санкцій, над черговим пакетом яких розпочали роботу в Брюсселі, справляє неабияке враження. Одна лишень Європа заблокувала і заморозила активи росіян, що потрапили під санкції, на 30 млрд євро і позбавила російський Центробанк доступу приблизно до 300 млрд євро золотовалютних резервів.
Крім того, Захід відмовився від російських алмазів, нафти та вугілля, ізолював путінську росію від світової фінансової системи, заборонив продавати їй обладнання та предмети розкоші, закрив кордони для еліт, заарештував рахунки, яхти та нерухомість…
Здавалося б - куди ще далі? А далі насправді є куди, тому що, приміром ті ж велетенські заморожені активи ще не конфісковано, цінова “стеля” на нафту де-факто поки не діє, і т.д. Повне торгове ембарго також у запасі. Захід все ще, на жаль, продовжує купувати у Росії метали, продовольство та головне - енергоносії.
США, Британія та деякі союзники повністю відмовилися від нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів з росії, але вони купували небагато, не більше кількох відсотків. А ось Європа замістити російські енергоносії найближчими роками не зможе. Вона все ще імпортує понад 55% усіх споживаних енергоресурсів, а рф - ключовий постачальник. В результаті росія заробляє на експорті нафти та газу до 1 млрд євро на день. З початку війни, за деякими оцінками, лише ЄС заплатив росії понад 80 млрд євро за чорне золото та блакитне паливо.
Читайте також: США та Велика Британія вивели на новий рівень співпрацю щодо санкцій проти рф
Список можливостей, одним словом, ще далеко не вичерпаний. І тут дуже важливо підкреслити, що на відміну від інших країн-ізгоїв, у випадку з рф Захід навіть не почав обговорювати, за яких обставин санкції можуть бути зняті бодай частково.
І хоча сьогодні в провідних світових медіа лунають нотки невдоволення, викликані певними проблемами з російсько-українською війною, соціологічні опитування свідчать, що населення Європи - найближчого та найбільшого торгового партнера росії підтримує курс на ізоляцію Кремля від Заходу. Згідно з результатами замірів суспільного пульсу, за розрив усіх економічних зв’язків із росією виступає 62% європейців.
Провідні азійські економіки Китай та Індія - до санкцій, як відомо, не приєдналися. Але як і західні компанії, які “роблять ноги” з рф без жодного примусу з боку влади, багато азійських бізнесменів не готові ризикувати втратою західного ринку заради збереження зв’язків з росією, на яку припадає лише 2% світової економіки.
Чи спрацює санкційний “батіг”?
Очевидно, що при оцінці ефективності санкцій важливо враховувати, передусім, їхні цілі, терміни та масштаб. І тут є нюанси. Приміром, якщо фінансові антиросійські обмеження були введені моментально, то торгові розтягнулися на місяці: європейське ембарго на російське вугілля набуло чинності тільки у серпні, а нафтове і зовсім відкладене до зими, до того ж воно не повне, оскільки не поширюється на трубопровідні постачання.
Західні чиновники систематично наголошують, що про остаточні підсумки дієвості санкційної політики по відношенню до росії говорити поки що зарано, мовляв ефект обмежень зростатиме згодом.
"Санкції чинять потужний економічний тиск на росію, і він з кожним днем наростає, - заявив нещодавно держсекретар США Ентоні Блінкен. - І нехай Кремль щосили намагається намалювати картину економічної стабільності, факти говорять про протилежне. Нищівний вплив санкцій з кожним днем наростатиме і посилюватиметься”.
Перші “ластівки” вже на горизонті
Слід зауважити, що різноманітні - як по формі, так і по змісту обмеження стосовно країни-агресорки діяли й раніше, оскільки приводів для цього було не мало: порушення прав людини, застосування отруйних речовин проти політичних опонентів путінського режиму, втручання в американські вибори, численні кібератаки і, звісно ж, перший напад на Україну 2014 року, коли росія захопила Крим та почала “визволяти” Донбас. Але попередні санкції і нинішні, як кажуть в Одесі, це дві великі різниці.
Раніше санкції були здебільшого спрямовані на людей з найближчого оточення путіна та оборонну промисловість. Нові ж західні санкції виявилися безпрецедентними в сучасній історії і за швидкістю їх запровадження, і за масштабом обмежень, і за кількістю країн, що їх підтримали. І їхня мета вже не застережувально-етична, а цілком практична і направлена на те, щоб позбавити рф грошей та технологій, а відтак - звести нанівець можливості путіна фінансувати війну, вбивати людей та цинічно окупувати чужі території.
В результаті Москва цілком заслужено втратила преференції у торгівлі, залишилася без західних кредитів, фахівців, інвестицій та технологій, завдяки яким, до речі, зуміла побудувати більш-менш ринкову економіку на руїнах планової “совкової”. Путінська “спецоперація” прирекла рф на швидкий кидок у минуле і багаторічний застій в ізоляції від розвиненого світу.
Наразі економісти говорять і про інші, скажімо так, приховані ознаки неминучої кризи – насамперед це поступове зниження якості товарів і втрата деяких послуг через вихід західних компаній і проблеми з експортом. Крім того, опитування, які проводять російські аналітичні центри, фіксують зростання інфляційних очікувань в рф другий місяць поспіль. Зростання цього показника, на думку профільних фахівців, пов’язане не так з розворотом інфляційних трендів, як із зростанням рівня тривоги в суспільстві через мобілізацію. Зокрема, медіанна оцінка очікуваної інфляції, тобто зростання цін у наступні 12 місяців сьогодні складає 18,4% проти 17,2% за попередні “до мобілізаційні” періоди.
Плюс до цього - за даними опитування підприємств, проведеного нещодавно Центробанком рф, проблем із експортними поставками вже зазнали майже 60% підприємств-експортерів. На початок серпня, знайти нових покупців на свої товари змогло лише кожне четверте підприємство (15% від усіх експортерів). Крім того опитування продемонструвало переважно негативні очікування стосовно бізнес-клімату. Тобто, хоч і зі скрипом, але санкційний віз рухається у правильному напрямку і, як запевняють експерти, є цілий ряд чинників, що впливатимуть не на його швидкість, скільки на причинно-наслідкові реакції в російському суспільстві, які можуть остаточно “похоронити” злочинний путінський режим.
Грошовий удар по фундаменту режиму
“На грудень місяць поточного року санкційна політика матиме відчутний вплив на пересічних громадян російської федерації. Не слід також забувати і про те, що рф наразі активно спустошує так званий фонд добробуту, який вони не зачіпали навіть у непрості ковідні часи. За рахунок цього вони усіляко намагаються втримувати ситуацію, але з пріоритетами доведеться визначатися. Я думаю, що пріоритетом номер один для них, попри надсерйозні внутрішньо-економічні виклики, залишиться питання продовження війни в Україні. А це означає, що неминучим є “урізання” виплат бюджетникам, до числа яких належить і фундамент путінського режиму — силовики, спецслужбісти і так далі”, - зазначає в коментарі Realist.online політичний експерт Ігор Петренко.
На фоні загального невдоволення тамтешнього населення такий перерозподіл коштів матиме певні наслідки.
"У росіян вже є чітке усвідомлення того, що відбувається, але вони поки що все ще сподіваються на якесь диво. Коли ця ілюзія цілком прогнозовано лусне, як мильна бульбашка, це викличе більш активні протестні рухи в окремих регіонах типу Дагестану”, - додає експерт.
Разом з тим, на думку політолога, очікувати, що буде мати місце “якась серйозна хвиля поки що зарано, оскільки тут ключову роль відіграє внутрішня рушійна сила у вигляді протистояння між різними вежами Кремля”.
“Коли складеться певна антипутінська коаліція, тоді буде напрацьовуватися певна протидія його рішенням, яку цілком можливо будуть маскувати в тому числі і під соціальні виступи”, - підсумовує Ігор Петренко.
Зброя, як рушійна сила падіння
Російська федерація — це корумпована економіка і офіційні дані далеко не завжди відображають реальний стан речей, зауважує в коментарі Realist.online політолог Антон Кучухідзе:
“Поряд з тим, існують ресурси, які аналізують ситуацію, оперуючи показниками Світового банку, МВФ. Так ось, за даними таких вузькопрофільних сайтів, за вересень 2021 року рівень інфляції в росії складав 7,4%. Після санкцій пік інфляційного навантаження був зафіксований у квітні 2022-о (17,8%). За підсумками вересня-2022 цей показник склав 13,7 відсотків. Тобто, ми бачимо, що в період з вересня минулого по вересень поточного року інфляція зросла майже в два рази. Однак маємо розуміти, що санкції діють не так швидко, як би нам усім хотілося б. Початок серйозного санкційного удару по рф припаде на кінець грудня, коли запрацює ембарго щодо російської нафти. Це буде дуже важливий економічний важель, який поступово нарощуватиметься іншими супутніми факторами. Зростання рівня інфляції в рф також залежатиме від обмеження експортних операцій і G7 зараз якраз, до речі, розробляє механізм, який унеможливить бездонне заробляння росією на нафті. Це теж зменшить приплив валюти до російської економіки і спричинить певний тиск з відповідними наслідками”.
Читайте також: "Потяг рушив": Ірина Верещук розповіла про наслідки визнання росії країною-терористом
Експерт переконаний у тому, що якщо будуть санкції по іншим напрямам, зокрема аграрному сектору (а з відповідним проханням, нагадаємо, вітчизняне МЗС звернулося до наших партнерів), то інфляція зростатиме ще більше.
“А з урахуванням того, що рашисти не готувалися до затяжної війни, їхня економіка теж не готова апріорі до тих ризиків, які існують вже сьогодні. В цьому контексті зрозуміло, що Україна поводить себе дуже правильно. Зокрема, Володимир Зеленський постійно наголошує на необхідності посилення саме санкційного тиску. Разом з тим, і президент, і інші офіційні особи нашої держави буквально на усіх міжнародних перемовинах акцентують увагу на необхідності збільшення озброєння. Саме цей чинник є вирішальним, бо чим більше шкоди рашисти отримають на полі бою, тим швидшою буде їхня поразка. Іншими словами, зброєю набагато більшого і болючішого удару можна нанести по ним і їхній економіці, ніж, наприклад, чекати, коли санкції, якими б сильними вони не були б, запрацюють по повній програмі”, - акцентує Антон Кучухідзе.
Запас міцності не вичерпано, але є нюанси
Політологи зазначають, що за великим рахунком, російській економіці вже завдано серйозної шкоди і при цьому вони свій наступ на війні продовжують лише посилювати.
"На мій погляд, саме ось ця їхня сумнозвісна мобілізація може завдати по економіці більш руйнівного удару, аніж будь-які іноземні санкції. Чому? Тому що вони з одного боку, “вимивають” з економіки найбільш працездатну частину населення, а з іншого — таку ж саму економічно активну частину змушують емігрувати. Цілком очевидно, що удар буде сильний, але бачимо, що поки що якихось серйозних політичних наслідків це все не має — хтось втікає, інші мобілізуються, помирають і на їхнє місце приходять інші. І так по колу”, - констатує в коментарі Realist.online політолог Петро Олещук.
На його переконання, соціальний ефект буде набагато відчутним, ніж економічний, оскільки з економічної точки зору країна-агресорка може загнивати ще достатньо довго.
“Там ще поки що є гроші, запаси і при цьому значна частина тамтешнього населення звикла жити в абсолютно злиденних умовах, тому ні до чого нового їм в принципі звикати не доводиться. А ось соціальний ефект — інша річ. Коли потік чорних пакетів буде щоденно збільшуватися, паралельно ростиме відчуття того, що ця смертельна загроза ходить буквально за кожним. Мова йтиме вже не про професійних військових чи найманців, які просто пішли заробляти гроші, а про людей, яких насильно висмикнули з буденного життя і відправили на війну. До речі, скандальна історія на полігоні під Білгородом, де нещодавно відбулася бійня за участю представників різних етнічних груп — це те, що в Росії з часом теж наростатиме. Тобто, міжетнічні, соціальні суперечності, взаємна ненависть, помножена на те, що велика кількість людей отримає на руки зброю, вилазитимуть на поверхню у вигляді, приміром, бунтів тих же мобілізованих”, - каже політолог.
Втім, вирішальним фактором, на його думку, є руйнація парадигми імперської величі внаслідок зіткнення з реальністю у вигляді несучасної радянської армії, яка мобілізує людей в якості банального "гарматного м’яса”.
“Це все зовсім не означає, що економічний вплив, який, на жаль, розвивається дуже повільно, не відіграє жодної ролі. Звісно, що відіграє, але “букет” соціальних проблем може розквітнути набагато швидше”, - резюмує Петро Олещук.
Читайте також: Російську еліту штовхають до бунту проти путіна: чи розділить він долю Каддафі
