Широкомасштабне вторгнення росії змусило мільйони українців покинути свої домівки й вирушити у більш безпечні місця на території держави або за кордоном.
За даними Opendatabot, з лютого по серпень цього року з України виїхало 9,3 мільйони людей, повернулося — 7,4 мільйонів українців. Дослідження Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, базоване на 34 145 інтерв'ю, проведених з травня по вересень 2022 року, показало, що більшість українців, які виїхали за кордон, це жінки (86%) у віці 35 - 59 років (48%) з вищою освітою (46%), які мають різноманітний професійний досвід, особливо в сфері послуг і торгівлі. Жінки з дітьми становлять 88% усіх членів сімей, які виїхали з України разом і 13% сім'ї з літніми людьми.
Майже половина опитаних покинула своє місце проживання з кінця лютого по квітень. Більшість українських біженців за кордоном - вихідці з Одеської, Харківської областей та Києва. 56% респондентів проживає в орендованому житлі, при цьому 29% все ще перебувають у колективних пунктах або транзитних центрах. 12% опитаних сказали, що мають родичів у країні перебування. Найбільш нагальними потребами наших співвітчизників за кордоном є готівка та працевлаштування.
Яка ситуація з міграцією зараз
16-17 квітня вперше з початку повномасштабної війни кількість перетинів українсько-польського кордону на в’їзд перевищила кількість перетинів на виїзд. Упродовж літа число повернень стабільно переважало кількість тих, хто залишав країну. Масовані ракетні удари, яких росія почала завдавати по енергетичних об’єктах України з жовтня не призвели до зміни тенденцій: значного відтоку українців за кордон не відбулося.
Так, за даними Західного регіонального управління Держприкордонслужби, якщо 1 жовтня Україну покинули 42 тис. осіб, і стільки ж людей в’їхало в країну, 8 жовтня ці цифри становили 39 тис. і понад 40 тис. відповідно, то після масованих обстрілів, 11 жовтня з країни вибуло понад 31 тис. осіб, а повернулися 26 тис. громадян України. Кардинально не змінилася ситуація і на кінець місяця: 29 жовтня з України вибули 42 тисячі осіб і 38 тисяч громадян повернулися додому.
“Кількість тих, хто вперше мігрує до країн Європи значно зменшилася порівняно з початком війни. Переважна більшість тих, хто сьогодні вперше виїздить за кордон - це ті, хто втратив не лише засоби до існування, але й житло (особливо з Донецької, Миколаївської, Запорізької, Луганської областей). Оскільки в країні продовжується війна, отримати належну компенсацію не вдається, а конкуренція на ринку праці завелика, тому люди вимушені мігрувати (в пошуках не лише фінансової, але й медичної та соціальної допомоги). Ті ж, хто мігрують повторно, це люди, які змогли з початку «закріпитися» на європейському ринку (у т.ч. завдяки наявності родичів чи допомоги компаній, в яких працюють) і водночас не готові повертатися, аби не наражати себе на небезпеку”, - розповіла Realist.online провідний експерт економічних і соціальних програм Центру Разумкова Катерина Маркевич.
Фактор зими: як зміниться ситуація з міграцією
Атаки росіян на енергетичну інфраструктуру поставили під питання проходження опалювального сезону в Україні.
“У газових сховищах України - приблизно 14 млрд куб. м газу, - каже Realist.online кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський. - З 14 млрд куб. м газу 4 млрд - належать приватним компаніям, які можуть використати цей газ для поставок в Європу. Попри те, що протягом опалювального сезону запаси газу будуть поповнюватися з українських родовищ і є можливість закупити газ в іноземних компаній, ситуація виглядає не надто оптимістично. Багато залежить від погоди: якщо зима буде холодною, то газу для опалення житла може не вистачити”.
Аналогічні проблеми і з забезпеченням країни вугіллям.
“Багато шахт або захоплені ворогом, або знаходяться в зоні бойових дій. Це призвело до суттєвого скорочення поставок, - пояснює експерт. - Хоча на початок опалювального сезону було накопичено понад 2,2 млн тонн вугілля, проте для проходження опалювального сезону потрібно ще приблизно 15 млн тонн. Поставки з-за кордону можуть бути обмежені через логістичні проблеми та енергетичну кризу в Європі. Погані справи й з виробництвом електроенергії. Окупанти захопили Запорізьку АЕС, яка мала потужність 6000 МВт. Також захоплені чи зруйновані ряд ТЕС. Крім того, останнім часом ворог наносить удари по енергетичній інфраструктурі України, знищуються підстанції, лінії електропередач, тощо. Все це вже призвело до віяльних відключень електроенергії”.
За словами експерта з питань енергетики Геннадія Рябцева, найбільші проблеми з опаленням цього сезону очікуються у Києві, Львові, Одесі та Дніпрі. Зважаючи на ризики, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала українців, які з початку повномасштабної війни виїхали за кордон, за можливості поки що не повертатися до України.
“На зиму, жінок з дітьми, які були за кордоном весняні й літні місяці, а зараз приймають рішення повертатися до своїх домівок на зимовий період, я просила - це була не вказівка, не інструкція, а лише прохання - якщо це можливо, залишитися на зиму в Європі. По-перше, з безпекових міркувань, по-друге, - це навантаження на мережі”,- роз’яснила мотиви своїх рекомендацій Верещук.
Дійсно, взимку ситуація буде ще важча, - прогнозує Хмелевський.
“На жаль, багато населених пунктів можуть залишитися без електроенергії, опалення, газу та води. Тому дійсно, в кого є така можливість, краще виїхати за кордон або в населені пункти, де є автономне опалення, водопостачання тощо”, - зауважує економіст.
Чи дослухаються українці до поради
За даними вже згадуваного дослідження ООН, проведеного до атак на наші об'єкти інфраструктури, переважна більшість (63%) українських біженців повідомили, що планують залишитися в країні перебування у найближчому майбутньому. Лише 13% мають намір незабаром повернутися в Україну, але 70% не впевнені, коли саме вони це зроблять. Своє бажання повернутися вони пояснили відчуттям покращення безпекової ситуації вдома, фінансовими причинами та прагненням возз’єднатися з рідними.
“Одним із вагомих чинників подолання загроз соціальної безпеки в умовах війни є робочі місця. І саме їх сьогодні вкрай потребує Україна, оскільки людський капітал є найважливішим під час відбудови країни. Водночас, заклики представників влади щодо необхідності не повертатися до України не є безпідставні. Мова йде, з одного боку, про безпеку, зважаючи на збільшення атак на міста України, а також про необхідність збалансування енергетичної системи України, 30% якої було пошкоджено останніми тижнями. У такий спосіб влада намагається убезпечити населення від ще більших проблем, з якими країна може стикнутися”, - переконана Маркевич.
Але попри заклики влади, українці все рівно повертаються.
“Причин багато. Люди перестали отримувати відповідне фінансове забезпечення і не мають змоги утримувати себе та сім’ї, не мають можливість працевлаштуватися за фахом та отримувати гідну заробітну платну, а власні заощадження закінчилися, - перераховує Realist.online експертка. - До того ж процес оформлення матеріальної допомоги та статусу тимчасового захисту чи біженця забюрократизований. Усе тому, що «інтеграція» мільйонів українців обходиться країнам Європи не дешево”.
На думку виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, атаки на об’єкти енергетики все ж стримають українців від повернення.
“Ті, хто поїхав за кордон, поступово освоюються, - коментує Realist.online експерт. - Дійсно, у перші місяці в багатьох країнах діяли для них досить сприятливі умови, зараз трошки змінюється ситуація, але ті, хто поїхав від початку [повномасштабного вторгнення], вже якось облаштувалися. Через проблеми з електроенергією люди, як мінімум, не повертатимуться”.
Друга хвиля міграції: яка ймовірність
Війна спричинила найбільшу міграцію останніх десятиліть, зауважує Катерина Маркевич. Вона наводить дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, згідно з якими станом на кінець жовтня 2022 року, кількість українців, які перебували в країнах Європи і отримали статус біженця чи тимчасово переміщеної особи становила майже 7,7 млн осіб. Приблизно така ж чисельність внутрішньо переміщених осіб. Однак сьогодні українці менш налякані.
“Українці стали більш психологічно стійкими до атак країни-агресора, ніж це було на початку військового вторгнення, - наголошує експертка. - Так, за даними Держприкордонслужби, протягом останніх двох тижнів жовтня міграційний потік в обох напрямках зазнав змін у бік зниження – приблизно на 10%”.
Разом з тим ризик того, що кількість мігрантів збільшиться, є, кажуть у Центрі Разумкова. Катерина Маркевич переконана: друга велика хвиля міграції можлива лише за умов повторного повномасштабного наступу на Україну з північних областей.
Як писав раніше Realist.online, росіяни можуть знову піти на Київ з Білорусі. Таке припущення висловив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов. За його словами, новий наступ рф може початися через Чорнобильську зону або Чернігівську область. Однак генерал висловив впевненість, що окупантам не вдасться повторити сценарій лютого-2022.
Читайте також: Ракетами – по оренді квартир: як обстріл Києва вдарив по ринку нерухомості