Вчора на переговорах в Стамбулі російська делегація заявила, що значно зменшить військову активність на Київському та Чернігівському напрямках. Ми вже навчені, що якщо росіяни щось кажуть, це треба розуміти зовсім у зворотному сенсі. Якщо за їхніми словами, не буде військового наступу на якихось напрямках, треба навпаки приготуватися до важких битв.
Якщо Москва говорить про "денацифікацію", це значить - знищити усе українське, якщо Кремль вимагає "демілітаризацію", то це бажання знищити економічний потенціал України. Якщо ж Москва вимагає, щоб російська мова стала в Україні другою державною, це значить знищення нею 450-тисячного Маріуполя, 70% жителів якого сприймає російську мову як рідну.
Читайте також: "З москалем не можна говорити, бо він розуміє лише одну мову — мову гармат", - інтерв'ю з Іриною Фаріон
До цього часу ситуація навколо Києва залишається складною. Росіяни продовжують обстріли ракетами головного міста України, з чим борються сили протиповітряної оборони. Також складна ситуація навколо Чернігова. Місто, збудоване в 902 році і до середини 13-го ст. було центром князівства у складі держави Киівська Русь. Межі цього князівства простиралися майже до Москви. Місто пережило багато воєн, включаючи напад монголів у 1239 р., дві важкі татарські осади у 15-му ст., варварські обстріли з боку нацистів у 1941 році. Але те, що творить зараз російський Zвір щодо Чернігова і області, звідки за походженням уся моя родина, неспівставно ні з чим в історії воєн.
Сьогодні в Чернігові знищено половину будинків. Місто на межі гуманітарноі катастрофи, але все-рівно вперто бореться з російським Zлом. Мої земляки не піддаються Zлобним окупантам. Вони на своїй землі більше тисячу років і щоденно посилають у пекло путінову російську гвардію.
Читайте також: Крилаті й тактичні: якою ракетною зброєю РФ обстрілює українські міста
Вчора в Стамбулі українська делегація нарешті офіційно представила своє бачення закінчення війни, яку розпочала Росія. Перш за все, йдеться про повернення ситуації на період до 24 лютого ц.р. Україна готова бути нейтральною країною без зброї масового знищення (ядерного, хімічного, бактеріологічного), а також виробництва чи відповідних дослідних лабораторій. Київ також вимагає міжнародних гарантій безпеки для своєї держави, що надали б усі Постійні члени Ради Безпеки ООН (США, Велика Британія, Франція, РФ, Китай), а також Туреччина, Італія, Польща, Ізраїль, Канада. Відповідно до цих гарантій зобов’язуючого характеру, у випадку небезпеки зовнішнього нападу на Україну, Київ відразу протягом трьох днів розпочне консультації, після чого вимагатиме надання військовоі допомоги від країн-гарантів територіальноі цілісності.
Це, поки що не відноситься до територій Криму та окупованого Донбасу, які Україна не визнає поза межами свого територіального устрою. Питання Криму буде розглядатися на двосторонньому рівні з Росією протягом наступних 15 років. Що стосується окупованого Донбасу, то дорожню карту цього питання розглянуть президенти України Володимир Зеленський та РФ Володимир Путін на двосторонньому саміті. Київ зобов’язується, що питання деокупаціі Криму та Донбасу буде вирішуватися виключно мирними засобами.
Звичайно, що нема згадок про "денацифікацію", "демілітаризацію" і введення російської мови другою державною. Перед підписанням мирного договору українська сторона проведе референдум щодо прийнятності для громадян тексту документу про мир. Всі ці пропозиції вручені російській делегації для офіційної передачі політичному керівництву РФ. Побачимо реакцію Кремля, але українська сторона вже виклала свою офіційну позицію задля досягнення миру.
Читайте також: Переговори у Стамбулі: дипломатична імітація чи шанс на перемир'я?