Якщо запитати у жителів Луганська, які є активними користувачами соцмереж: "про що сьогодні пишуть", то, швидше за все, відповідь буде "про все". І це - не перебільшення. На сьогоднішній день в "республіці" соцеті є єдиним майданчиком, де є хоч якась свобода слова і де можна дізнаватися справжній стан справ, починаючи від медицини і освіти, звичайних життєвих питань і навіть політики.
Хоча, справедливості заради, обговорення політичних моментів луганчани в соцмережах, і в цілому, в відкритих інтернет-групах, намагаються мінімізувати, вважаючи за краще одкровення на кухні і закриті чати.
Але в порівнянні з періодом, скажімо, 2015-2018 рр, політична активність жителів "ЛНР" стала в рази вище.
І пов'язано це вже не зі страхом потрапити в поле зору спецслужб, які, швидше за все, моніторять місцевий інтернет-простір, а з цілою низкою чинників.
Читайте також: Луганськ після семи років окупації: погляд зсередини
Страху більше немає?
Перш за все, на восьмому році існування "ЛНР" рожеві окуляри спали навіть у самих упоротих. Та й їх самих залишилося в рази менше: хтось змінив переконання, а хтось просто виїхав, не витримавши реальності.
На другому місці та сама реальність, не помічати яку стало неможливо. І третій, мабуть, основний фактор - накипіло. Накипає і підгорає вже майже у всіх і майже з кожного приводу. А їх - чимало.
Ковід в Луганську
Якщо суха статистика "МОЗ ЛНР" або скупі зведення місцевих "ЗМІ", що відштовхуються від неї, хоч і не рясніють позитивом з цього приводу, але все ж досить акуратно повідомляють про збільшення кількості захворювань ковідом і пов'язаних з ним пневмоніями, а також смертності, але справжнє, страхітливе становище про стан справ можна дізнатися, тільки зробивши екскурс по соцмережах.
Так, деякі користувачі навіть підрахували, що в перерахунку кількості населення на кількість померлих, Луганськ вже обігнав Москву.
"Замовити труну" зараз такий же квест, як і знайти лікування, тому що похоронні контори просто не встигають справлятися з "напливом". Люди вмирають нескінченним потоком: немає лікарів, немає кисню, немає ліків, немає нічого. Крім рум'яних і ошатних "слуг народу ЛНР", - підбивають підсумок користувачі соцмереж.
Пишуть і про те, що РФ систематично відправляє в "братські республіки" і безкоштовні ліки, і гуманітарні вакцини, проте знайти їх можна тільки по аптекам, часом "з-під поли" і віддавши чималі кошти. І то, якщо пощастить.
Читайте також: У Луганську нова хвиля захворюваності COVID-19: що відбувається в окупованому місті
Закриття КПП
Серйозне збурення в соцмережах викликало рішення "республіканської влади" закрити єдиний перехід на підконтрольну Україну в Станиці Луганській.
При всьому тому, що ще менше місяця назад, коли вже було відверто зрозуміло, що місто і зачахнула республіканська медицина не впорається зі все зростаючою кількістю хворих, "влада ЛНР" прийняли рішення відзначити День міста, влаштувавши концерти, масові гуляння та феєрверк.
Зрозуміло, цілеспрямовано возили людей сотнями і в сусідні російські регіони, коли потрібно було "підкинути" голосів в Держдуму від "новонавернених росіян" з "ЛНР".
Та й зараз в Ростовську область щодня катається не менше кількох сотень людей, щоб отримати заповітний червоний паспорт.
Але, як завжди, винуватою виявилася Україна.
"Російський ковід, мабуть, не є небезпечним, оскільки він суто "крєпний" і "братський", - пишуть луганчани, - а ось єдиний місток у Станиці, що з'єднує як розкидані сім'ї, так і можливість отримувати пенсію або навіть купити ліки довелося закрити через ковід".
"Ми кожен раз здавали тести, коли їздили зі Станиці в Луганськ. Можна було купити там ліки, зробити щеплення, в кінці кінців. Однак зараз наша "влада" вирішили, що вірус везуть виключно з української сторони, але ніяк не з тих же Воронежа, Москви, Пітера, на які автобуси ходять нескінченною низкою в обидві сторони", - пише Олексій.
"Мені вже днями потрібно було їхати до Харкова, щоб вклеїти фото в паспорт, тепер навіть не знаю, як мені бути через нові правила", - скаржиться користувач Михайло.
"У нас друга доза вакцини, яку ми робили в Україні всією сім'єю. Ми прищеплювалися в Харківській області і туди ж збиралися їхати вже на цьому тижні, але тепер навіть не уявляю, як бути. "Супутник" після "Пфайзера" колоти не можна, та якщо чесно, і не хочеться.
"Можливо, доведеться їхати через Росію, потрапляти там на протоколи з української сторони, але відкладати вакцинацію ми не будемо", - ділиться в соцстях планами Маргарита.
"Порівняйте ціни на прилад для вимірювання сатурації в Луганську і на українській стороні і дайте відповідь" хто фашист ", - пише анонім в соцмережі, демонструючи цінники: аналогічний прилад в Луганську продають за 2000 рублів, в той час як в будь-якому інтернет-магазині України його можна придбати за 200 гривень.
Побутові проблеми
Ще одна тема бурхливого обговорення місцевих соціальних мережах: неготовність до опалювального сезону в Луганську і інших підконтрольних "ЛНР" містах. Місто частково підключили до опалення, але тут же почалися пориви.
Рятує тепла погода на вулиці, проте чи встигнуть комунальники закінчити ремонти до вже підступають холодів - велике питання.
Єдиний відрізок часу, коли опалення давали в Луганську вчасно, був, як не дивно, період "правління" Ігоря Плотницького з 2014 по 2017 рр.
Після "революції", коли "республіку" очолив Леонід Пасічник, комунальне господарство, медицина і практично всі галузі накрилися "мідним тазом".
Влітку найгарячішою темою стало невивезення сміття і нашестя на вулицях щурів. Луганчани постили десятки фотографій, в яких двори просто потопали в смітті, а владі до цього не була справа.
"При Плотницькому такої х #рні не було" - резолюція на всі сьогоднішні реалії від луганчан.
Ціни на продукти харчування
Також одна з найактуальніших тем, тим більше на тлі нескінченного зростання цін, які вже давно перегнали багато російських регіонів, не кажучи про українські.
"Порівняйте дві столиці - Луганськ та Сєвєродонецьк, - пише користувач Алена. - І давайте поговоримо про ціну на картоплю: 8 гривень в Сєвєродонецьку проти 45 рублів в Луганську. Картопля у нас на столах вже скоро стане делікатесом. А м'ясо? А молочна продукція? "
Зрозуміло, вистачає і захисників "республіки", які тут же пропонують змінити місце проживання на "валізу-вокзал-Київ (Сєвєродонецьк), але все частіше вони залишаються без підтримки, яка, слід зазначити, була дуже активною всього пару-трійку років тому і навіть навпаки, "вигрібає" від реалістів, які настійно рекомендують їм "не ховати голову в пісок".
"Республіка не вдалася, змиріться з цим", - пишуть реалісти і адекватники.
Свобода висловлювання?
Як уже було згадано, більш-менш вільно висловити свою думку стосовно того, що відбувається в "республіці", можна.
Можливо, моніторинг з боку певних структур, має місце бути, але відвертих історій, коли за критику влади хтось би потрапив "на підвал" чутно не було.
Виняток становлять випадки, коли людей, що мали відношення до адміністрування низки місцевих ТГ-каналів з політичним підґрунтям, викрадали.
Йдеться про канали, які активно запрацювали з 2018 року. Судячи з інформації, яку вони публікували, кожен з них ставився до різних "башт": МВС, МДБ, московські куратори і т.д.
Канали вели ледачу війнушку один проти одного, з запалом і вогником зливаючи передплатникам цікаву інформацію, яку, правда, підтвердити або спростувати можна було тільки тим, хто був хоч трохи "в курсі справ".
Саме звідти підписаний обиватель міг дізнатися розцінки на посади, хто кому з і скільки заносить в "ЛНР", хто з ким спить і навіть про те, що в разі будь-яких незрозумілих "рухів" в "республіці" її "голова" моментально ретирується на риболовлю на Дон та ін.
Для інших же передплатників такі одкровення були подразником, який підтверджує, що "республіки", за які так відчайдушно виступала чимала кількість ідіотів людей, юзаются декількома десятками росіян і примкнули до них "патріотів" для власного збагачення, не більше.
Однак, мабуть, зайві одкровення адмінів, особливо коли мова йшла про корупцію, про торгівлю російської гуманітаркою, а також сливами внутрішньої кухні владних коридорів, стали дратувати тих, проти кого інформація і була спрямована.
В результаті занадто "балакучий" ТГ-простір на місцевому рівні було зачищено, канали майже одномоментно припинили існування, а по місту поповзли чутки, що адміністратори їх виявилися "на підвалі".
Але хто ці були ці люди і якась їхня доля - до сих пір невідомо.
Читайте також: Не та "батьківщина": мешканці окупованого Луганська не поспішають виїжджати в Росію