Свято Купала (після тотальної християнізації - Івана Купала) - це древнє сакральнє свято слов'ян, що дійшло до нас видозміненим і практично втратило свій первісний зміст. Після так званого хрещення Русі, коли християнство насаджувалося вогнем і мечем, служителі нового культу, зрозумівши, що тисячолітні традиції неможливо викорінити, просто асимілювали стародавнє свято, "підігнавши" його під нове, пов'язане з християнською вірою. Але і після цього нове свято Івана Купала залишилося популярним і одним з найулюбленіших в народі свят літа.
Що означає свято Купала (Івана Купала), і як воно трансформувалося з давньослов'янських звичаїв, розбирався Realist.online.
Свято Сонця, вогню і води
Свято Купала - це свято в завершенні циклу святкування літнього сонцестояння. Протягом двох днів після 22 червня, коли юний Ярило був в самій своїй славі. Але вже 24 червня (за старим календарем) дні ставали менше, і це означало, що Ярило перетворювався на зрілого Дажбога. І саме 24 червня (7 липня за новим календарем) відзначали середину літа святом Купала. Тим самим вважалося, що літо остаточно вступає в свої права.
А ще цей день був наповнений містичною силою возз'єднання двох суперечливих стихій: вогню і води, чоловічого і жіночого. Саме тому в знак такого возз'єднання стихій по берегах річок і озер запалювали багаття.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З Днем Івана Купали: красиві поздоровлення у віршах і простими словами
Звідки взявся Іван Купала
Як вже говорилося вище, ім'я Івана (Іоанна в іудаїзмі) було привнесено в свято після тотальної християнізації. Адже протягом багатьох століть вже після так званого хрещення Русі, люди дотримувалися магічних традицій Купала, оскільки це були традиції продовження роду, любові, поклоніння силам природи, які дарують щедрий урожай.
Тому християнська церква проголосила, що мовляв у ці дні народився юдейський пророк Іоанн, названий в Євангеліях Хрестителем, який нібито хрестив Ісуса саме водою. До слова, канонізація і визначення "дня народження Іоанна Хрестителя" було визначено через триста з гаком років після Христа на одному з церковних соборів. А ще через 600 років після "хрещення Русі" церква постановила святкувати не Купала, а Івана Купала, таким чином "запровадивши" християнське канонізоване свято в слов'янську віру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Народні прикмети на Івана Купала: що можна і що не можна робити
Сьогодні, після тисячоліття християнізації і століття наукового атеїзму, традиції Купала в Україні збереглися в основному в вигляді "художньої самодіяльності" а магічний сенс ритуалів знівельовано.
Чоловіче і жіноче
Найсильнішим і чарівним періодом у слов'ян вважалася ніч напередодні Купала. Адже саме в цю ніч юнаки і дівчата шукали собі пару на все життя, в цю ніч чоловіче начало (вогонь) і жіноче начало (вода) були поєднані. Це була магічна ніч любові. Дівчата пускали по воді вінки зі свічками в середині, а юнаки виловлювали їх і потім пари усамітнювалися в лісових хащах. Вінок - коло, жіночий символ, свічка - чоловічий. Свічка всередині кола.
Цим дівчата показували, що готові стати жінками, готові бути обраними і вибирати собі чоловіків, готові до сімейного дорослого життя. У стародавніх віруваннях саме через злиття чоловічого і жіночого начал пізнавалася сила богів. А ті, що дійшли до наших днів, ритуальні парні стрибки через багаття означали не що інше, як перехід з дитячого, підліткового віку в доросле життя.
Сам же ритуал починався з традиційного купання в річці до заходу сонця, потім пускання вінків, а потім - стрибки через багаття у доросле життя.
І чим більше пар юнаків та дівчат возз'єднаються в купальську ніч, перейшовши у доросле життя і стали готовими до народження нового покоління, тим краще буде врожай і щасливіше будуть жити люди. Це був ще один таємний сакральний зміст свята.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди піти в Києві на Івана Купала: найцікавіші заходи
До речі про зілля, яке було прийнято шукати і збирати на Купала. Вважалося, що приворотні і лікарські трави, зібрані в купальську ніч, мають надзвичайну чудодійну силу. А допомагав в зборі трав сам Лісовик - дух Наві, якого Велес (бог мудрості і чаклунства) посилав на допомогу людям.
Свято Купала блов шанованим від Полабських слов'ян на півночі нинішньої Німеччини, до Хорватів на Балканах і Полян з Сіверянами на території нинішньої України. Але до наших днів збереглися лише традиції плетіння вінків дівчатами і пускання їх на воду, вшанування купальського деревця хороводами, розпалювання багаття та стрибки через вогонь. При цьому сакрального значення цих дійств ніхто вже не шанує. Але це не означає, що свято втратило свою магію і силу. Оскільки стародавні вірування грунтувалися на поклонінні силам природи. А людина - частина природи, дитя богів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Секрети гадання на Івана Купала: ТОП-5 способів дізнатися ім'я судженого