У п'ятницю, 30 вересня, відбулася історична для України подія: президент Володимир Зеленський підписав заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Документ вже отримав позитивну реакцію керівних структур Альянсу, а також підтримку 10 країн-членів НАТО.
Що зміниться для України після прийняття заявки і як статус кандидата в члени Альянсу може вплинути на перебіг війни з росією, читайте у матеріалі Realist.online.
Читай також: На зв'язку з партнерами: президент Зеленський обговорив із генсеком НАТО інтеграцію України до Альянсу
Декларація про наміри
Де-факто Україна значною мірою вже є членом Альянсу та глибоко інтегрована у нього, тому може розраховувати на вступ до НАТО без застосування механізму Плану дій щодо членства. Для реалізації відповідної моделі Володимир Зеленський та його адміністрація вже ведуть переговори.
"Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО... Сьогодні Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре. За процедурою, яка відповідатиме нашому значенню для захисту всієї нашої спільноти... Ми робимо свій визначальний крок, підписуючи заявку України на вступ у прискореному порядку до НАТО", – сказав глава держави.
Заявка на вступ до НАТО є своєрідною декларацією про наміри. Ухвалення цього документа Альянсом не дасть жодних додаткових преференцій Україні, але підтвердить визнання Заходом нашого курсу на членство і стане небезпечним сигналом для росії.
Водночас підписання президентом зазначеного документа значно посилило позиції Києва у переговорах із НАТО та Заходом загалом. В умовах війни це стало однозначною заявою про належність України до західного світу та необхідність підтримки держави, яка захищає весь цивілізований світ від росії ціною життя своїх громадян.
Читай також: Членство України в НАТО: посол розкрила деталі обговорення
На сьогоднішній день прийняття нашої країни до НАТО вже підтримали президенти 10 країн-членів Альянсу, що дуже важливо, адже рішення про вступ ухвалюється консенсусом. Серед них: Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Чорногорія, Польща, Румунія, Словаччина та Канада.
За словами політичного аналітика Олега Лісового, у частині військового потенціалу Україна вже відповідає стандартам НАТО. Отже, при затвердженні рішення про прийняття нас до Альянсу роль відіграватимуть переважно геополітичні чинники.
Так, Угорщина, Німеччина та Франція можуть затягувати процес прийняття України, побоюючись погіршення відносин з росією. Основним аргументом проти нашої інтеграції до НАТО, ймовірно, стане наявність окупованих територій, від звільнення яких Україна не має наміру відмовлятися у майбутньому.
"Рішенням проблеми може стати вступ до НАТО тією територією, яка знаходиться під повним контролем України, із зобов'язанням не залучати сили Альянсу до звільнення окупованих регіонів у майбутньому. Подібний сценарій свого часу успішно використала НДР", - каже Олег Лісний у коментарі Realist.online.
Читай також: За крок до вступу до НАТО: Україна захищає Альянс і воює за його стандартами
Також важливо розуміти, що НАТО – це не лише військовий блок, а й організація з жорсткою політикою щодо економічної та правової спроможності її членів. Оцінка відповідності України цим стандартам може стати приводом для затягування інтеграції з боку лояльних до кремля держав.
"Щоб подолати цей опір Україні потрібна потужна підтримка західних партнерів, які зможуть вплинути на членів Альянсу, що сумніваються. З цим проблем виникнути не повинно, адже на сьогоднішній день Україна фактично взяла на себе вирішення загальноєвропейської проблеми безпеки", - каже експерт.
Незважаючи на фейкові заяви роспропаганди про нібито небажання членів Альянсу приймати Україну в НАТО, реакція Генерального секретаря Альянсу і США як провідної країни на подання Україною заявки мають позитивно-нейтральний характер.
Зокрема, у відповідях наголошується, що двері НАТО відчинені для України, а країни-члени Альянсу не припинять військову підтримку у протистоянні росії.
Читай також: Андрій Єрмак зустрівся з Президентом Польщі: обговорили вступ до НАТО та посилення санкцій проти Росії
Якщо раніше Україна була скоріше проблемним кандидатом на вступ до Альянсу, і говорила про членство з позиції прохаючого, то зараз її право бути серед найсильніших країн світу не викликає сумнівів. Інтеграція України в НАТО посилить цей союз і стане потужним внеском у безпеку всього західного світу.
Політична та військова поразка росії
Підписання Володимиром Зеленським заявки на вступ до НАТО відбулося у день оголошення владимиром путіним анексії тимчасово окупованих територій України після проведення на них фейкових "референдумів".
Президент Зеленський надіслав кремлю чіткий сигнал про те, що всі "акти", винесені російським диктатором щодо наших територій, а також будь-які спроби шантажу ядерною зброєю, є нікчемними і не здатні вплинути на зовнішньополітичний курс України, закріплений у Конституції.
Варто нагадати, що розширення кордонів НАТО було однією з озвучених росією причин повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Тоді владимир путін заявляв про "загрозу" росії з боку Альянсу.
Читай також: Відповідальність за припинення війни лежить на путіні: головні тези виступу генсека НАТО
Насправді панічний страх кремля перед прийняттям України в НАТО був зумовлений не побоюваннями за територіальну цілісність росії, а усвідомленням того, що анексувати території країни-члена Альянсу вже не вийде, каже політичний експерт Петро Олещук.
"Ця теза путіна мала чисто пропагандистський характер. Підтвердженням є той факт, що після початку війни до НАТО вступили дві європейські країни - Швеція і Фінляндія. Остання має спільний кордон з росією, що відкриває Альянсу великі військові можливості. При цьому жодної серйозної реакції від кремля на розширення блоку не було", - говорить політолог у коментарі Realist.online.
Очевидно, що кожен крок у бік інтеграції України до НАТО викликатиме негативну реакцію з боку росії, але блокувати цей процес шляхом тиску на Україну кремлю не вдасться. Всі ресурси, наявні у військовому арсеналі росії, вже використовуються на території нашої країни, нічого нового країна-агресор пред'явити не в змозі.
Читай також: "Садок вишневий коло НАТО": українці епічно відреагували на заявку вступу до Альянсу
Останнім "аргументом" путіна у протистоянні розширенню Альянсу може стати лише ядерна загроза, але наважившись на цей крок, диктатор виведе конфлікт на світовий рівень.
"Напавши на Україну, росія закрила для себе всі можливості дипломатичного та політичного тиску. Поки ніхто не знав справжнього стану справ в армії рф, кремль міг шантажувати весь світ військовим сценарієм. Тепер же це беззубі загрози, які не мають жодного ефекту", - зазначає Петро Олещук.
Безпека на шляху до НАТО
Незважаючи на позитивну реакцію керівних структур та країн-членів Альянсу на подану Володимиром Зеленським заявку, розраховувати на прийняття України у НАТО до закінчення війни не доводиться.
Як проміжний варіант взаємодії із західними партнерами Україна впроваджує систему гарантій "Київський безпековий договір". Проект ґрунтується на розроблених групою під керівництвом глави Офісу президента Андрія Єрмака та екс-генсека НАТО Андерса Фог Расмусена рекомендаціям щодо гарантій безпеки.
Читай також: Ядерний удар по Україні означатиме напад на НАТО: США зробили заяву
Зокрема, гаранти надаватимуть фінансову допомогу та прямі інвестиції, надаватимуть інструменти відновлення для підтримки національного оборонного бюджету та забезпечуватимуть фінансову допомогу (у тому числі безповоротну) для відновлення інфраструктури України, зруйнованої внаслідок російської агресії.
"Ми повинні зробити так, щоб гасло "Можемо повторити" викликало у росіян напади паніки та погані спогади. Щоб вони відповідали на нього тільки "Ніколи знову". Для цього нам потрібна військова міць, достатньо міцна, щоб відбити у росіян бажання реваншу, і здатна завдати агресору непоправної шкоди у випадку, якщо це бажання виявиться непереборним. Гарантії безпеки спрямовані на те, щоб допомогти нам створити таку міць", - заявляв раніше Андрій Єрмак.
Докладніше про те, які зобов'язання накладатиме договір про стратегічне партнерство на країни-гаранти, читайте у матеріалі Realist.online "Обіцянка миру: "Київський договір безпеки" змусив Кремль нервувати".