Історія розвитку відносин Україна-НАТО залишається доволі складною та неоднозначною, з огляду на перепони, які генерує ворог. Російська пропаганда та «політична верхівка» не один рік працювали над формуванням стійкого наративу, відповідно до якого НАТО – це загроза. Разом з тим, Організація Північноатлантичного Договору (НАТО), об’єднавши на основі спільних інтересів і цінностей найбільш впливові західні держави, стала фактором їхньої цивілізаційної єдності задля вирішення питань колективного захисту.
Стратегічна концепція Альянсу «Активна участь, сучасна оборона» (прийнята у 2010 році), визначила три найважливіші задачі НАТО - колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці. Україна, одна з країн, яка після розпаду Радянського Союзу має на меті пов’язати своє майбутнє з цією найвпливовішою військово-політичною структурою у євроатлантичному середовищі безпеки.
Шлях до НАТО, який пройшла Україна
Не зайвим буде нагадати, що Україна – єдина країна-партнер, яка з 1990-х брала участь у всіх операціях Альянсу (Морський Щит, Афганістан, тренувальна місія у Іраку тощо). І от, в умовах розгорнутої росією війни, спрямованої на знищення держави та українського народу, президент оголосив, що Україна підписала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу.
«Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО. Сьогодні Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре», - зазначив голова держави.
Читайте також: НАТО має розширити підтримку України: Володимир Зеленський провів засідання РНБО
Зрозуміло, що процедура розширення Альянсу доволі однозначна – ініціатором цього процесу є сам Альянс, який за власного бажання та у разі одностайної згоди держав-союзників може запросити до членства ту державу, яку забажає.
Відповідь путінському режиму
Однак черговий символічний крок Києва щодо вступу до Північноатлантичного альянсу - це фактично відповідь путінському режиму на погрози використовувати всі доступні заходи, включаючи ядерне озброєння, для недопущення повернення Україною анексованих агресором українських територій.
Варто розуміти, що ніяк не вступ України до НАТО став причиною розв’язання путіним війни проти українського народу. Війни, під час якої у своїх оселях від обстрілів та «прильотів» посеред ночі гинуть люди (на початок вересня від повномасштабного вторгнення постраждало 1125 дітей, з них 383 – загинуло), стираються з лиця землі цілі міста і села. Розв’язання кривавої трагедії ХХI століття у центрі Європи – це реалізація нездорових амбіцій одного диктатора та його однодумців.
Ворог розуміє лише мову сили
Україна чітко окреслила свій вектор безпеки і тепер жодним чином будь-які переговори не зможуть його змінити. Ні про який нейтральний статус держави мови бути не може. Росія – це не проблемний сусід, з яким можна домовитись, а екзистенціальний ворог, метою якого є не тільки повне знищення України як держави, а й руйнація Європейського Союзу та НАТО.
Зазначене спонукало Україну до важливих політичних зрушень. Збройні Сили України кожного дня демонструють світові майстер клас щодо подолання «другої армії світу» за допомогою звичайних військових засобів на полі бою. Вміло використовуючи у війні проти росії інтенсивну допомогу в плануванні та матеріальному забезпеченні з боку країн Альянсу, Україна довела відповідність своєї армії стандартам НАТО.
Сме наша країна, знаходячись у центрі боротьби між Західною та Московською цивілізаціями, у жорстокому протистоянні активно захищає основні цінності Альянсу.
Настав час перестати боятися Кремля, ілюзії про закінчення війни переговорами, проведенням ще якихось там «повторних референдумів на анексованих територіях за спостереження ООН» (як пропонує Ілон Маск), вони жодним чином не вплинуть на бажання довести який народ є обраним та наділеним правом на свою волю.
Читайте також: Україна в НАТО: Політологи оцінили шанси на вступ
Запрошення України до Північноатлантичного Альянсу спроможне зупинити безумну та неадекватну «імперію зла - росію», яка відверто демонструє, що не розуміє жодної іншої мови, окрім мови сили, хамства та невігластва.
Країни-союзники не мають запізнитися з прийняттям консенсусного рішення по Україні, адже питання уже стосується не лише країн Альянсу, воно більш жорстке і масштабне – світова безпека в результаті ядерної загрози. Україна стала плацдармом для застосування цієї загрози. Хтось має стати на захист світової спільноти, і альтернативи НАТО немає.
Хто підтримує Україну?
У обставинах, що так стрімко розгортаються, Україна - член НАТО - кращий вибір. Якщо створено прецедент щодо вступу до Північноатлантичного Альянсу без ПДЧ для Швеції та Фінляндії, то, незважаючи на жодні застереження, треба віднайти важелі для відкриття такого шляху і для України.
Членство України в НАТО офіційно підтримали глави дев’яти країн із Центральної та Східної Європи. Спільний документ про визнання членства України в НАТО підписали президенти Чехії, Естонії Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Словаччини та Румунії. В той же день до них приєдналася Канада. США та Канада в усній формі висловили підтримку членству України в НАТО.
«Ми підтверджуємо нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо намагання росії анексували будь-яку українську територію. Ми підтримуємо Україну в її захисті від російського вторгнення, вимагаємо від росії негайного виводу військ з усіх окупованих територій та закликаємо всіх членів Альянсу суттєво збільшити військові допомогу Україні. Всі, хто скоює злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності і постати перед судом», - зазначається в спільній заяві президентів дев’яти країн Альянсу.
Україна вдячна за таку підтримку. Українці з надією продовжують боротьбу за свободу та незалежність, і не втрачають надії, що в умовах ескалації російської агресії, НАТО все ж таки прийме неймовірно складне, проте доленосне рішення – запросити Україну в Альянс та приєднати її за скороченою (без ПДЧ) процедурою.
Читайте також: На зв'язку з партнерами: президент Зеленський обговорив з генсеком НАТО інтеграцію України в Альянс
