Рівно 14 років тому відбувся історичній саміт НАТО в Бухаресті. Тоді було домовлено про майбутнє членство Хорватії, Албанії і Македонії, які мали стати частиною Альянсу вже ближчим часом. В Бухаресті Україна і Грузія мали отримати ПДЧ стосовно майбутнього членства в НАТО, як складові частини євроатлантичного простору. Тоді В.Путін почав вимагати від німецького канцлера А.Меркель і французького президента Н.Саркозі, щоб вони блокували можливість майбутнього членства в НАТО України та Грузії. Таким чином, Париж та Берлін тоді ставили вето на євроатлантичний шлях України, пояснюючи це, як необхідність запобігання дратування Москви, щоб обійти ескалацію подій в Європі.
Київ тоді кричав, що це дурість, але Німеччина та Франція безапеляційно відмовили Україні та Грузії. Як результат: Росія через 4 місяці напала на Грузію і окупувала її територію – Південну Осетію. А через 8 років Москва захопила Крим та частину Донбасу.
Читайте також: Рівень цинізму в російській політиці не можливо ні з чим порівняти
І що? Париж та Берлін знову з’являються, але вже як посередники між постраждалою Україною та російським агресором. Зараз видно наскрізь, що Франція і Німеччина останні 14 років проводили катастрофічну політику, яка не змогла зупинити агресивну Москву, а тільки заохочувала російські напади на сусідів.
Після масових вбивств цивільних осіб у Бучі президент України Володимир Зеленський запросив А.Меркель та Н.Саркозі відвідати це українське місто та побачити на власні очі результати своєї політики. Проте виглядає, що вони не приїдуть, не маючи жодних почуттів своєї провини. Вони кажуть, що боролися за інтереси своїх народів, а в цих інтересах загибель українців, можливо, і не є страшною подією. Сьогодні теж саме робить угорський прем’єр-міністр В.Орбан. Зараз війна не на порозі Берліну та Парижу, тому все в порядку.
Хочу тільки нагадати, що за тиждень до нападу РФ на Україну, путінський поплічник А.Лукашенко офіційно заявив, що російська та білоруська армії можуть дійти до Ла-Манша всього за 3 дні. Але, як вже відомо, на шляху до Ла-Манша стала Україна. Російська армія була зупинена, а білоруська, коли побачила величезні російські втрати, до цих пір не насмілилася наступати на Київ.
Якщо Україна впаде, на шляху до Ла-Маншу буде Польща, яка найбільше і вимагає від союзників військової допомоги Україні і зрозуміло чому. Географічно після Польщі знаходиться Німеччина, а потім Франція. І тут кінець – Ла-Манш.
Читайте також: "З москалем не можна говорити, бо він розуміє лише одну мову — мову гармат", - інтерв'ю з Іриною Фаріон
Я хочу нагадати прості речі, які ігнорують Берлін та Париж, тобто, якщо між війною за свободу та принизливим миром ви обираєте другий варіант, тоді отримаєте і війну, і принизливе життя. Це нарешті мають зрозуміти в Парижі, Берліні та мабуть і в Будапешті.
Якщо В.Орбан каже, що це не війна для угорців, тоді стає логічним питання: "А якою була б війна для інтересів угорців?". Можливо, Друга світова, коли угорська армія окупувала Україну та вбила декілька сотень тисяч її жителів? А тоді Будапешт від фашистської окупації звільнив Третій Український фронт, який мав 60% українців у своєму складі. Перед Будапештом цей фронт звільнив Белград. Дивує, що цього до кінця не розуміють в Сербії. Виглядає, що В.Орбан вже забув про радянські окупаційні війська в Угорщині з 1945 до 1990 років. Або не згадав події в Будапешті у 1956 році.
При цьому Сербія вже забула про 1949 рік, коли Радянський Союз планував напад на Югославію. Белград тоді був метою номер один, як Київ для Москви зараз. Можливо б тоді серби могли відчути небезпечний запах танкових обстрілів радянськими солдатами.
Масові вбивства в українській Бучі мають всі ознаки геноциду. Різанина мирного населення очевидно не була випадковою. Бучу захопили підрозділи особистої гвардії чеченського вождя Кадирова та "елітні" підрозділи російських десантників. Саме в Бучі у перші дні березня ц.р. була знищена колона танків та бронемашин цих убивць із Чечні, був застрелений і їх командир, права рука Кадирова, генерал Тушаєв. У Бучі було вбито і десяту частину найбільш боєздатного в РФ 331-го полку ВДВ. Це ця "еліта" у Vандальський спосіб вбила всю родину мера сусіднього з Бучею містечка Лодижина, що був заснований ще у 1161 році - задовго до того, як на мокшанських болотах з'явилось бодай якесь розумне життя.
Читайте також: Україна зламала всі "договорняки" Заходу та РФ, а ЗСУ поставлять крапку - інтерв'ю з Миколою Катеринчуком
Ви, європейська еліта, маєте розуміти менталітет місцевих українських людей. Вони завжди були вільнолюбними. Не боялися боротися з монгольською ордою у 1240 р. У часи козацтва вони належали до Київського полку. На початку 17 століття разом з поляками декілька разів брали Москву. Коли прийшли нацисти у 1941 р., то тут було створено багато партизанських загонів. І ось, у 2022 році прибули путіновські завойовники, які підло через білоруську територію напали на українців, які почали битися на смерть перед своїм головним містом, захищаючи столицю, яка вже існує 1540 років і пережила багато різних нападників.
Ці Vандали прийшли нишком, начебто, як братський народ, з метою знищити все українське, що існує більше півтори тисячі років. У часи, коли Київ був третім по величині містом у Європі, на місці Москви були тільки болота з жабами. За тисячу років ці жаби зазнали мутацій і стали отруйними, щоб вбивати всіх, хто не сприймає життя у їхньому болоті, як нормальне. Жаби придумали свої символи: Z – Zло і V – Vанадали, з якими вирішили захопити українські чорноземи. Але українці рішуче сказали ні: "Московити, геть назад у своє болото!"
Читайте також: Доки живі укранці, жоден військовий злочинець-рашист не уникне покарання