Талібан визнав Крим російським. Оце перемога російської дипломатії. І зрозуміло ж, що бородачі з автоматом не просто так прокинулися вранці, зробили намаз, закидали камінням пару волелюбних жінок і після цього визнали Крим російським. Це могло стати лише результатом тривалої роботи російських дипломатів та спецслужб. Які дуже старалися, йшли на поступки, робили приємне, щоб здобути це зізнання. Може пообіцяли знижки на наркотрафік до Європи.
І ось навіщо? Цікаво, що має бути в голові у мешканців Кремля, якщо їм важливо здобути зізнання від лідерів Талібану? Ті ще законодавці мод у світі. На що це має вплинути? Підняти рівень гордості у росіян? Дивіться, Талібан із нами? "Крим та Кабул наш"? Путін усіх переміг і домігся поваги у світі?
Чи думають, що це підвищує легітимність крадіжки? Якщо місцевий маніяк визнав, що ти законно вкрав телевізор у сусіда, то це означає, що ти таки не порушив закон? Причому не місцевий авторитет, бо Росія і є місцевим авторитетом на районі, а так, маніяк із парку на краю міста. Після такого, звичайно, вся інтелігенція на районі повірить, що ти законно віджав телевізор.
Читайте також: Псевдонаукова праця Кремля для окупації Криму: манія величі при комплексі неповноцінності
Для цивілізованої людини здається, що якщо ваші дії схвалює Талібан, ви робите щось не так. Це якщо раптом вас в Україні почне хвалити Дубинський. Отже, ви десь помилилися. Але для росіян, зважаючи на все, все навпаки. Принаймні для тих, хто сидить за кремлівською стіною. Їм хочеться почути схвалення хоч би від Талібану. Ось воно, справжня самота. Самотність у Кремлі. Коли поговорити нема з ким. І хочеш, щоб тебе визнали хоча б лідери середньовічних терористів.
І ось парадокс. Ти сильний. Страшний та сильний. Ти силоміць відтиснув у слабшого сусіда Крим. І що? І тепер ти мусиш шукати схвалення цього вчинку. Підлабузником перед талібами. І щодня перед дзеркалом повторювати фразу "Крим наш". Тебе дратує "Кримська платформа", бо там збираються пристойні люди. І ці люди не визнають твоє злодійство. Хоч ти страшний та сильний. І доводиться задовольнятися Талібаном.
Адже ось доля. Великий лідер і твої друзі – це божевільний Лукашенко та бородатий мужик з автоматом, що тільки-но спустився з гір.
Щастя – це коли тебе розуміють. Колись говорили у старому радянському фільмі. Щастя для Путіна тепер – це коли тебе розуміє божевільний диктатор Лукашенка та таліб із автоматом.
Читайте також: Москва нервово відреагувала на "Кримську платформу", а візит до США намагалася дискредитувати
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою