Оголошення підозри голові ОПЗЖ Віктору Медведчуку і нардепу Тарасу Козаку, які так і не можуть вручити персонально, стали наслідком "збігу" відразу кількох обставин. І головним з них став приїзд в Україну глави Держдепу США Ентоні Блінкена. Другою обставиною стало можливе загострення «боротьби за Трон» в Кремлі, про що не йдеться вголос, але, можливо, це сьогодні відбувається дуже активно. Таким чином президент Зеленський і його команда намагаються вбити відразу декількох зайців: це як мінімум догодити США і ввести в суспільство нову тему для обговорення, проявивши політичну волю, а разом з тим показавши опозиції, що неугодних можуть карати.
Realist.online розбирався в питанні за допомогою політологів.
Невловимі шкідники
Отже, Віктор Медведчук і Тарас Козак отримав підозру в зраді. Точніше їм було оголошено. При тому, що саме оголошення було оголошено (вже вибачте за тавтологію) Генеральним прокурором Іриною Венедиктової на її сторінці в Facebook без вказівки імен і прізвищ.
І поки ЗМІ намагалися дізнатися у «своїх джерел», а точніше підтвердити, що підозри оголошені Медведчуку і Козаку, на сторінках регіональних управлінь СБУ з'явилися повідомлення з іменами і прізвищами, під будинком Медведчука вже зібралися силовики і журналісти, а сам лідер ОПЗЖ кудись зник, як і його «подільник» нардеп Козак. І якщо з Козаком стало все зрозуміло, - він в Росії (хто б сумнівався), то з Медведчуком все дуже дивно. Знайти його не можуть, в будинку його нібито немає (але це не точно), а охорона глави ОПЗЖ не пускає спецназівців на територію домоволодіння.
Весь цей театр абсурду з «затриманням Медведчука» тривав цілий день 11 травня. І навіть заява самого підозрюваного на сайті його політсили про те, що він не ховається, не допомогла силовикам знайти його.
Але суть не тільки в цьому. Точніше зовсім не в цьому.
Блінкен «животворящий»
Українське суспільство геть забуло, що кримінальне провадження проти Медведчука саме за держзраду після його польоту в Москву на переговори з Медвєдєвим, було розпочато ще два роки тому. Якраз практично перед виборами президента України. І саме зміна влади завадила, на думку політологів, довести справу до логічного фіналу.
Адже на той момент «на 100% свій генпрокурор» Зеленського був стурбований реалізацією обіцянок Трампу натиснути на Байдена. А потім з'явилися кримінальні провадження як проти сина нинішнього президента США, так і проти п'ятого президента України Петра Порошенка. І після зміни влади в США президент Байден не поспішав дзвонити або запрошувати в гості Зеленського, але і допомога Україні від США не припинилася. Не було особистих контактів аж до тих пір, поки РФ не зігнала до кордонів України свою орду, погрожуючи повномасштабним вторгненням відразу з декількох сторін. Саме тоді Джо Байден вперше подзвонив Зеленському, а незабаром в Україну приїхав Ентоні Блінкен - глава Держдепартаменту. І одним з питань, яке Блінкен ставив Зеленському, було питання боротьби з олігархами. Саме з цим «стусаном» експерти пов'язують зрушення в справі Медведчука.
Читайте також: Результати візиту "ревізора" Блінкена до Зеленського: під Єрмаком захиталося крісло
«Питання про те, що Блінкен «допоміг заворушитися» справі Медведчука - не можна відкидати. Штати неодноразово озвучували претензії до нової влади: «Якщо ви від нас хочете допомоги, то чому самі не виконуєте обіцянок? Чому не приймаєте складних політичних рішень?» А адже це рішення по Медведчуку - воно політичне. Воно не лежить в юридичній площині. Ми ж розуміємо, що воно може не привести до «посадки» Медведчука, і що у нього вистачає грошей, щоб відбиватися, що він успішно робив протягом останніх багатьох років. Але це політичне рішення - демонстрація сили Зеленського. І Штати, які самі люблять демонтстрацію сили і політичні рішення, повинні бути задоволені. Тобто абсолютно можливо, що у Блінкена запитали, мовляв, а якщо ми ось так от вчинимо, то Штати нас підтримають? І отримали ствердну відповідь. І це вигідно всім сторонам», - каже Realist.online політтехнолог Артем Біденко.
У свою чергу політолог Сергій Таран вважає, що не варто співвідносити підозру Медведчуку з візитом Блінкена. Тобто для США, але в першу чергу для України, важливі якісні зміни. І якщо навіть Блінкен якимось чином і вплинув на прийняття рішення, то важливо не просто саме рішення, а його результат.
«Немає різниці в тому, хто став поштовхом в цьому рішенні. Важливий результат. І якщо ми побачимо, що змінюється системна політика, переслідування опозиції, коли ми побачимо послідовність в процесуальних діях і Медведчук буде арештований і сяде в тюрму, оскільки стаття не передбачає виходу під заставу, ось тоді можна буде говорити про реальні наслідки таких політичних рішень. Але головне, - ми повинні побачити, що ця «машина» працює проти корупціонерів всередині самої влади. Адже до сих пір жоден корупціонер з оточення Зеленського навіть не потрапив під слідство. Ось тоді можна буде говорити про зміни. А поки що можна лише спостерігати, з урахуванням того, що творилося в Україні останні два роки і що агенти Кремля не переслідуються. Але є шанс, що щось може змінитися», - каже Realist.online Сергій Таран.
Кому це вигідно
Якщо брати до уваги вищесказане, а саме те, що оголошення про підозру Медведчуку - рішення політичне, то постає питання про політичну вигоду. Адже політика - це справа вигоди. А тим більше політика такого рівня, коли йде боротьба «на політичну смерть».
У політичних колах миготіла думку, що таким чином «тіньовий гравець» нинішньої влади Ігор Коломойський намагається відібрати ті частини бізнес-інтересів, які він ділить з Медведчуком. Але Артем Біденко вважає, що це не головний резон.
«Без сумніву, Ігор Валерійович може скористатися шансом. Але навряд чи основною причиною є переділ економічних сфер впливу», - говорить Біденко.
На його думку, рішення про підозру Медведчуку вигідно як в Україні, так і в Росії.
«Сьогодні в Росії відбувається боротьба за «спадщину» Путіна. І усунення одного з впливових гравців за кордоном є незаперечним вигідним рішенням для однієї з когорт Кремля», - говорить Біденко.
Схожу думку поділяє і політолог Володимир Фесенко. За його словами, далеко не всі були засмучені санкціями проти кума Путіна.
«Різні джерела говорять, що в Москві, та й в самому Кремлі, багато хто був навіть радий санкціям проти Медведчука, адже усунули їх конкурента в боротьбі за годівницю в ОРДЛО. Ці ж люди злили і компромат на нього. Не потрібно перебільшувати роль Медведчука і думати, що завтра через нього Путін піде на нас в наступ - це занадто велике спрощення відносин між нашими країнами», - сказав раніше Фесенко в коментарі виданню «Апостроф».
З іншого боку, і Артем Біденко, і Сергій Таран дотримуються думки, що переслідування Медведчука вигідно команді Зеленського ще і в тому ракурсі, що нинішня влада показує свою здатність піти на більш жорсткі заходи, щоб «приструнити» опонентів.
«У будь-якому випадку - це елемент психологічного тиску. І це може використовуватися і владою, і опозицією. Одними для тиску, іншими - для залучення уваги до себе в тому сенсі, що робити заяви про те, що влада може тиснути на неугодних. Тобто починається гра на випередження», - підсумував Артем Біденко.
Далі буде?
А тим часом в Кремлі вже заявили, що шантажувати Путіна або брати його «на слабо» цією ситуацією марно.
«Ми не збираємося втручатися в ці процеси, це внутрішні справи України. Але, звичайно, ми спостерігаємо за цим найретельнішим чином і хотіли б переконатися, що за цією справою немає переслідування за політичними мотивами, кампанійщини, яка пов'язана виключно з бажанням позбутися від політичних конкурентів. Це було б неприпустимо з точки зору держави, духу і букви демократії", - заявив спікер Кремля Дмитро Пєсков журналістам.
На питання про те, чи можна вважати Медведчука проросійським політиком і чи допоможе йому Росія, Пєсков ще раз сказав, що "Медведчук не звертався ні за якою допомогою".
"І навряд чи Росія може надати йому допомогу на тлі переслідування, яке зараз має місце бути», - сказав Пєсков.
Але і сам Медведчук вирішив зробити "хід конем". Він сам прийшов в прокуратуру, незважаючи на те що вважає дії Венедиктової незаконними.
"Коли вчора проходили обшуки, мене не було в Києві. Я з дружиною був у сусідній області. Не збираюся ховатися. Я готовий захищатися, не відчуваю ні в чому своєї провини. На сьогоднішній день - це результат політичних репресій, тиск як на главу ОПЖЗ. Я це оцінюю, як дії, спрямовані в порядку політичних репресій і незаконного переслідування мене. З приводу цього пан Зеленський погрожував мені ще в 2019 році ", - сказав Медведчук, спілкуючись з журналістами.