Новий політичний сезон-2022 стартує з того, чим, власне, завершувався попередній — перипетіями довкола кримінальної справи про держзраду, де в ролі обвинуваченого виступає екс-президент і нардеп Петро Порошенко. На переконання експертів, подальші сюжети навколо "справи Порошенка" можуть розвиватися за різними сценаріями. Але набагато важливіше те, як внутрішньополітична ситуація розвиватиметься далі. Адже крім "справи Порошенка" та його політичної боротьби є є як старі, так і новоявлені "самостійні" політики, які колись обіймали політичні посади, у тому числі й у команді Зеленського та "Слуг народу". Аваков, Разумков, Гройсман та інші, які зовсім недавно практично "єдиною хвилею" стали критикувати владу та з'явилися чутки про можливе створення нової політсили.
Але сьогодні, безперечно, основна увага суспільства прикута до протистояння "Зеленський-Порошенко".
Читайте також: Рубікон українського політикуму: підсумки року та прогноз на 2022
Сьогоднішній співрозмовник Realist.online – відомий політолог, керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко в інтерв'ю розповів про те, як розвиватимуться події у цьому напрямку та яким чином протистояння чинного та колишнього господарів Банкової може вплинути на загальний перерозподіл політсил.
- Як кримінальні справи стосовно Порошенка можуть бути використані з одного боку чинною владою, з іншого — партією екс-президента, а з третього — політичними та олігархічними гравцями, які в цьому процесі безпосередньої участі не беруть, але, ясна річ, всіляко прагнуть посилити свої позиції?
- Я думаю, ситуацію потрібно ускладнити ще більше, оскільки важливими, активними, хоч і не надто публічними учасниками в цій історії виступає правоохоронна система, яка з деяких пір грає у політику. Йдеться про слідчих, прокурорів, суддів, які з одного боку розігрують Порошенка на гроші, а з іншого — Банкову — на кар'єрні "плюшки" та гарантії. Тобто сьогодні обидва топ-політики: молодий Зеленський зі свого "95 Кварталу" і хитрий, досвідчений Порошенко перебувають у однаково сильній залежності від представників силового блоку влади, які, незважаючи на свята, ведуть активно-інтенсивні переговорні процеси у пошуках відповіді на питання, що ж робити з чинним та колишнім президентами Зараз усі питають, мовляв, а що Зеленський зробить з Порошенком і так далі, але мало хто звертає увагу на різку політизацію правоохоронної системи, люди з якої чудово розуміють, що залежно від того, чим завершиться ця ситуація, залежатиме і їхня доля.
- Яке місце у цій подійній "матриці" відіграє фактор вулиці?
- Вулиця завжди відігравала велику роль в українській політиці. Тут варто згадати 2004, 2014 роки, коли Майданам передували різні протести біля судів, прокуратури і так далі. Тому зараз фундаментальною проблемою для Зеленського є виведення своїх прихильників на вулицю у разі потреби. Якщо чинний президент спиратиметься на анонімних суддів та прокурорів або абсолютно безликих "слуг народу", а Порошенко — на "тітушок" упереміш із реальними прихильниками, то колишній глава держави в такому становищі виглядатиме однозначно краще.
- У Порошенка, в чому легко можна вкотре переконатися, провівши моніторинг соцмереж, є стійке електоральне ядро, готове до рішучих дій 24/7. Що ж до Зеленського — тут, скажімо так, є сумніви. Інше питання, наскільки у існуючій системі координат колишній президент справді вписується у роль жертви правлячого режиму?
- Треба розуміти, що перша фаза – це попереднє затримання на 48 годин. Якщо Порошенка справді заарештують, то так, він цілком може вписатися в роль якоїсь жертви. Проте насправді тут далеко ще не все однозначно. Ось, наприклад, взяти того ж таки Медведчука, який, перебуваючи під домашнім арештом, уже кілька місяців "страждає" від великої кількості електронних браслетів на руках-ногах. Як він не намагався, але йому та його соратникам так і не вдалося створити образ гнаного владою політика. Щоправда, зовсім недавно ми вперше побачили справді страждаючого Медведчука — коли Швейцарія відмовилася пускати його родичів (йдеться про доньку одного з лідерів ОПЗЖ і хрещеницю президента РФ Путіна Дар'ю, якій Швейцарія скасувала навчальну візу для проходження стаціонарних лекцій у Женевському університеті — ред.) свою територію. Так, було видно, що людині реально боляче, але це Швейцарія, а не Україна її "образила". А от чи вдасться Порошенкові вибудувати образ жертви нашої влади — питання, відповідь на яке багато в чому залежатиме від того, відбудеться його (навіть попередній) арешт чи ні. До речі, якщо буде затримання, екс-президентові вже не доведеться викидати сотні мільйонів доларів на підтримку свого рейтингу.
Читайте також: Політичне "сонцестояння": про що говорять партійні рейтинги за підсумками року
- Якщо взяти за точку відліку 1991-й — рік проголошення незалежності України, ми побачимо, що "посадки" політиків, які представляють вищу лігу, у нас траплялися вкрай рідко (Тимошенко, Луценко), а їхнє перебування "в місцях, не настільки віддалених", було досить коротким. Якщо говорити без прив'язки до конкретних персоналій, а загалом, чому так відбувається? Чинна влада не хоче глибоко "копати" під топ-політиків, побоюючись у майбутньому опинитися на їхньому місці чи це такий собі системний український феномен?
- Ні, йдеться не про феномен, а про відсутність чітко збудованого ланцюжка, починаючи від слідчого, закінчуючи суддею. До того ж, якщо ми, ясна річ, небезпідставно хочемо відправити за ґрати якогось олігарха чи великого політика, то ще має бути в'язниця, яка готова у всіх сенсах прийняти таку "рибу". У нас же в Україні немає чіткого системного конвеєра, яким рухається майбутній злочинець. Якщо є хороший слідчий — немає хорошого прокурора, є хороший прокурор — немає хорошого судді і таке інше… Тож проблема зовсім не в тому, що "посадок" немає на увазі того, що хтось когось боїться, а в тому, що правоохоронна сфера не є системною.
- ДБР, яке зараз "полює" на Порошенка створено за його каденції і взагалі - наприкінці свого президентського терміну Петро Олексійович публічно заявив, що йому вдалося провести більше ста реформ, у тому числі правоохоронних органів, а ви кажете - немає системи... До речі, якщо вона - діюча система - відсутня, то чого, питається, побоюватися і тікати від слідчих, які намагаються вручити повістку до суду?
- Справа в тому, що сплав різних правоохоронних органів, механічно пов'язаних один з одним, є досить непередбачуваним. Вони всі капсульовані та використовують закон, а також повноваження для забезпечення своїх, а не державно-громадських інтересів. До речі, свого часу з розбещеною та низькоякісною правоохоронною системою зіткнувся немолодий президент де Голль і він, використовуючи якусь складну процедурну конструкцію, звільнив своїм указом усіх суддів, які демонстративно відмовлялися виконувати не політичну волю президента, а закон. Замість звільнених людей у малинових мантіях взяли студентів 4-5 курсів юридичних факультетів. Уявляєте, яку революцію здійснив тоді французький президент?
- Це був, ну дуже ризикований крок...
- Безперечно, але треба бути де Голлем, а не студією "Квартал 95", щоб піти на це.
- А на що піде згодом Зеленський з огляду на згаданий вище фактор вулиці?
- Треба розуміти, що вулиця на повну силу не діяла ще з часів Майдану. Усі гучні виступи, які ми періодично спостерігаємо, організовані тими чи іншими політичними силами. І ось зараз ключове питання полягає в тому, чи зможе Порошенко перетворити свої відверто "дуті" рейтинги на реальні масові протести. Те, чи вийдуть прихильники Порошенка і в якій кількості на вулиці важливіші для влади, ніж його арешт. До речі, тут треба враховувати, що електоральний потенціал Медведчука не менший, ніж у Порошенка, і що — ми хіба побачили членів і прихильників партії ОПЗЖ, які стояли на холоді? Ні звичайно…
Так, справді, Порошенко непогано виглядає, попри фальсифіковану соціологію. Але як би там не було, певна кількість людей, які справді його підтримують, є, а от скільки їх і наскільки вони рішучі — поживемо-побачимо.
- Те, що Порошенко має "ядерний" електорат - очевидно. А ось у чинного президента тут очевидні проблеми. Тим більше, що зараз ходять активні чутки про створення деякими "ображеними" олігархами нових політпроектів за участю колишніх помітних членів Зе-команди. Чи бачить Банкова, на вашу думку, ці ризики та їхні глобально-локальні політичні наслідки?
- Не хотілося б надто далеко заходити в політико-електоральні нетрі, але те, що президент заявляє про готовність надання права голосу на виборах шістнадцятирічним громадянам України, свідчить про відсутність у нього відчуття наявності власного електорату. Так, своїх 10-15% у нього буде завжди, а коли скотиться до позначки п'ять відсотків, ну, тоді вже все…
"Досипає", до речі в цьому плані і "Слуга народу". Той факт, що майже за три роки ні Корнієнко, ні Арахамія, ні Стефанчук, ні ця молода жінка, яка зараз очолює цю політсилу (мається на увазі Олена Шуляк, нардеп від СН та голова пропрезидентської партії — ред.), не зуміли побудувати повноцінну партійну структуру говорить про те, що СН — це політичний проект, а це все не всерйоз і ненадовго. Це ж, до речі, можна сказати і про ті ще "не народжені" політпроекти, фінансовими донорами яких виступають усім відомі олігархи. Все це ми вже не раз проходили: сьогодні вони є, завтра про них забули. До речі, ображений екс-спікер Разумков, заявляючи про якісь непомірні політичні амбіції, перебуваючи на високій посаді, не зумів сколотити навіть "свою" більш-менш потужну депутатську групу. У спікера-Яценюка вона була, спікера-Гройсмана була, у спікера-Литвина — теж. Тобто у всіх була. А тут… Втім, що ви хочете — КВН, КВН… Йому по телевізору кажуть, що ти політично помер, а він у відповідь регоче.
Для чинного президента наступні вибори глави держави набагато важливіші за парламентські. Саме тому він зараз і гробить "Слугу народу", представники якої через свою жадібність, некомпетентність та неадекватність тягнуть донизу його рейтинг. Не виключено, до речі, що на виборах до Верховної Ради ми на чолі провладного паровоза побачимо не СН, а якусь умовну Партію прихильників Зеленського.
У Порошенка та Тимошенко персональні та партійні рейтинги збігаються, тому їм похід на вибори — суцільне задоволення. ОПЗЖ треба визначатися з тим, кого вони залишають політично живими: Бойка чи Медведчука? А от якщо говорити про найближчу траєкторію політичної боротьби, потрібно дивитися на ситуацію під кутом того, наскільки все може "закипіти": чи прийдуть на вулицю прихильники Зеленського, а не тільки Порошенко, можуть між ними розгорітися конфлікти або колишній президент все вирішить за допомогою грошей ?
Все ж таки напевно чули про те, що Порошенко заплатив 11 мільйонів гривень своїм адвокатам? А хто такі українські адвокати? Це не та категорія людей, зброя яких закон. Це — посередники між прокурорами та слідчими, не більше. При досить невеликих зусиллях ми з вами, якщо завтра раптом втратимо роботу, також зможемо носити сумки з грошима вперед-назад.
Читайте також: Лебідь, рак і щука в опозиції: "байка" сучасної української політики
- А що може стати каталізатором для дуже масового і гранично активного "займання" вулиці з різних боків?
- Якщо ми говоримо про глобальні масштаби, то нічого такого на горизонті поки що не видно. Порошенко зараз робить все (і правильно робить), щоб мобілізувати своїх прихильників, чинний президент у цьому сенсі займає пасивну позицію. Хоча, якщо бути відвертим, треба прямо визнати, що в розвинених країнах так не відбувається — все вирішується в рамках закону та правоохоронної системи. А в нас може бути все що завгодно. Наприклад, Порошенко може повернутися вранці 17 січня, загорнутися в ковдру, як свого часу Насіров (екс-глава Державної фіскальної служби — ред.) та сказати: "У мене ковід". Ну, і що ви з ним робитимете? Не садити ж у в'язницю людину з коронавірусом? А Петро Олексійович, якого я знаю 25 років, будучи талановитим у всіх відносинах, повірте, може легко зіграти абсолютно будь-яку роль.
З іншого боку, і Зеленський може піти шляхом Порошенка, який, ганяючи по дахах Саакашвілі — свого друга зі студентських часів, просто викинув його з країни.
Ось і чинний президент, не маючи жодних рішень судів, може зателефонувати главі СБУ Баканову і сказати: "Так: або завтра забираю у тебе очки, або роби все, щоб викинути Порошенка за межі України". Таке теж може бути і армія суддів і прокурорів тоді зітхне з полегшенням. Я зараз говорю трошки в іронічному ключі, тому що все, що відбувається — просто огидно, бридко і непередбачувано.