У Москві стоїть ревище на болотах. Там так горить і палає, що складається враження, що Наполеон знову стоїть біля міста з непереможною армією. Чому? Що ж могло статися? Футбол. Просто футбол, який, звичайно ж, поза політикою. А саме - форма збірної України з футболу, в якій команда їде на чемпіонат Європи з футболу. Де на лицьовій стороні зображена карта України. Непомітно так. Чи не явно. Але є. І звичайно ж карта України зображена згідно з нормами міжнародного права. Тобто з Кримом.
І росіян прорвало. Вони кричать, що цю форму треба заборонити. Що «Крим все одно наш». Що форма нацистська (бо на задній стороні фігурує гасло «Слава Україні»). Ну от уявіть собі, що вислів «Forza Italia» визнно націоналістичним і фашистським. Складно? Ну ось так само і «Слава Україні».
Це кумедно. А ще показово. Тому що відкриває величезний комплекс у росіян. Який ховається за бравадою, нафтодоларами і брязканням зброї. Вони знають, що Крим український. І їх дратує, коли про це згадують. Величезна невпевненість, як у підлітка, який ходить в зал без толку, який бореться з прищами, проривається в тисячі пропагандистських сюжетах. Якщо ви впевнені в собі і вас назвали дурнем, вам буде все одно. Якщо ж ви в таємниці підозрюєте, що навколо всі розумніші від вас і намагаєтеся це приховати, то полізете в бійку. Емоційно. І з криками. Тому що вас зачіпає.
Ось і росіян зачіпає карта України з Кримом. Тому що незважаючи на браваду і гасла вони все розуміють. І нічого не можуть вдіяти. Розуміють, що для всього світу Крим - це Україна. Що Крим - це Україна з міжнародного права. І що вкрадене рано чи пізно доведеться повернути. І це їх дратує.
Будь вони впевнені, то просто не помітили б таку дрібницю. Будь вони переконані, що Крим назавжди їх. І що ніхто і ніколи не змусить їх повернути вкрадене. Але ніт.
І росіяни на російських телеканалах перед російськими глядачами можуть сто разів загрожувати стерти в порошок Київ і Вашингтон, можуть клястися кров'ю немовлят, що Крим назавжди повернувся додому. Але чим голосніше вони кричать, тим сильніше хочуть перекричати внутрішній голос, який наполегливо повторює істину. Ви злодії і вкрадене не визнає ніхто. А форма збірної України просто нагадує всьому світу про те, що вони злодії.
Як диктатор, який намагається закрити рот людям на вулиці, як бандит, який намагається здаватися респектабельним, як голий король.... Вони виглядають жалюгідно. Їх видає емоційна реакція. А значить треба просто нагадувати всім частіше. І російським і світу. Що Крим - це Україна.
Навіть якщо зараз здоровенний п'яний амбал вкрав його і затягнув до себе в сарай, звідки загрожує дробовиком і кричить, що він неадекватний і якщо що за себе не ручається.
Правда є правда. Правду знаємо ми. Правду знає весь світ. І правду знаю російські. І ця правда їх дратує.
Матеріал зі сторінки Facebook автора передруковується з його згоди.