Переговори у Стамбулі: дипломатична імітація чи шанс на перемир'я?

Про що можуть домовитись делегації на зустрічі в Туреччині?

Переговори у Стамбулі: дипломатична імітація чи шанс на перемир'я? фото

Сьогодні, 29 березня, у Туреччині розпочнеться четвертий раунд переговорів між українською та російською делегаціями. Як і раніше, головною метою зустрічі для нас є досягнення угоди про припинення вогню. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє МЗС.

Які ще питання підніматимуться на переговорах у Стамбулі, і які шанси сторін дійти консенсусу – у матеріалі Realist.online.

Читайте також: Припинить війну в Україні: Польща, Чехія та Словенія розробили план із 10 пунктів

Торгівлі людьми та суверенітетом не буде

Для початку варто зазначити, що точна інформація про конкретні вимоги кожної зі сторін тримається в таємниці. За словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, члени груп дотримуються договору щодо нерозголошення будь-яких деталей, пов'язаних з переговорами, оскільки "це може тільки нашкодити переговорному процесу".

З офіційних джерел в українській переговорній групі сьогодні відомо, що головними вимогами з нашого боку є припинення вогню, надання гарантій безпеки та збереження територіальної цілісності України.

Кілька днів тому президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що під час попередніх переговорів сторонами було досягнуто консенсусу по 4 пунктах з 6. Йшлося про відмову України від членства в НАТО, прийняття російської мови в Україні як офіційної, часткової "демілітаризації" України, а також про "позитивний підхід" України до пункту колективної безпеки.

Читайте також: Поки Україна стримує 75% армії Росії, західні партнери говорять про "кризу"

Водночас політик зазначив, що два пункти, які залишилися, – визнання російської окупації Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей – Україна не обговорює.

Вже за кілька годин після гучної заяви президента Ердогана Дмитро Кулеба спростував цю інформацію, заявивши, що жодного консенсусу під час зустрічі досягнуто не було, а класифікація ключових тем переговорів на чотири чи інші пункти некоректна.

За словами глави МЗС, члени української делегації отримали від президента чіткі вказівки перед переговорами, що пройдуть сьогодні в Туреччині. Програмою мінімум є вирішення гуманітарних проблем, програмою максимум – постійні домовленості щодо припинення вогню.

"Ми не торгуємо людьми, землями та суверенітетом. Наша позиція залізобетонна. Вона підкріплена міжнародним правом, Збройними Силами України, міжнародними санкціями, що застосовуються проти Росії, зброєю, яка була передана та передається Україні для оборони від агресора", - заявив Дмитро Кулеба.

Також міністр зазначив, що на переговорах 29 березня не обговорюватиметься питання проведення в Україні референдуму, оскільки це є внутрішня справа України.

Читайте також: Референдум про військові компроміси: РФ доведеться домовлятися із 40 мільйонами українців

Президент Володимир Зеленський у недавньому інтерв'ю російським ЗМІ заявив, що питання Донбасу та гарантій безпеки у разі нейтрального статусу України не можуть обговорюватися доти, доки Росія не відведе свої війська на позиції станом на 24 лютого.

"Я розумію, що змусити Росію повністю звільнити територію неможливо, це призведе до третьої світової війни. Тому я й кажу: це компроміс. Поверніться туди, з чого все почалося, і там ми спробуємо вирішити питання Донбасу, складне питання Донбасу", - заявив Глава держави.

За словами президента Зеленського, Україна готова обговорювати нейтральний статус у рамках мирної угоди з Росією, але такий пакт має гарантуватися третіми сторонами та бути винесений на референдум.

"Ніякий гарантер… Джонсон, Байден, Дуда, Ердоган? Хто сяде про щось говорити, якщо стоять війська? Хто щось підпише? Нічого не буде, це неможливо. Тому, коли російська сторона сказала: "Давайте спочатку змінимо закон, а потім виведемо танки", ми дивимося на них, як на...не глибоко розуміючих політичні процеси з погляду закону", - сказав Володимир Зеленський.

Читайте також: Щодобу збройного опору роблять наші переговорні позиції потужнішими - інтерв'ю з Олександром Кочетковим

Що ж до проведення в Україні референдуму, президент пояснив, що результати голосування знову ж таки не можуть бути зараховані, якщо на території країни знаходяться війська чи озброєні незаконні формування, чи законні формування іншої держави без жодного юридичного фундаменту.

Прогнози на успіх

Варто зазначити, що в успіх переговорів з Росією мало хто вірить. На те є дві причини. Перша – нереалістичні вимоги РФ, що ставлять під питання національну безпеку та територіальну цілісність України.

За словами прес-секретаря президента Туреччини Ібрагіма Каліна, вимоги Кремля визнати Крим "російським", а ОРДЛО - "незалежними", перетинають "червоні лінії" щодо національних інтересів українців, повідомляє CNN.

"Ми не визнали окупацію Криму, як і решта світу, навіть Китай не визнав. Росіянам справді слід придумати якісь інші ідеї", - зазначив Калин.

Читайте також: Кремль хоче "звільнити" українців від реальної демократії

Другим аспектом, що не вселяє оптимізму щодо переговорів з РФ, є крайня ненадійність російської влади щодо виконання підписаних ними ж домовленостей.

За 8 років гібридної війни на Донбасі найманці Кремля сотні разів порушували узгоджений режим тиші, використовували заборонені види зброї та ігнорували закони ведення війни. За останній місяць бойових дій в Україні російська сторона також вже встигла зірвати кілька заздалегідь узгоджених хвиль евакуації мирного населення з гарячих точок, обстрілюючи зелені коридори.

Попри це зустрічі делегацій – необхідність, вважає політолог Артем Біденко. За словами експерта, спрогнозувати результат переговорів неможливо, але сам факт їх проведення дозволяє Україні озвучити свою позицію та продемонструвати готовність до діалогу.

"Українська влада вчиняє однозначно правильно, йдучи на переговори. Таким чином вони формують порядок денний і шукають відправні точки, з яких можна починати здійснювати дипломатичні кроки", - сказав Артем Біденко у розмові з Realist.online.

У тому, що переговори (навіть свідомо провальні) – обов'язковий крок на шляху до завершення війни, упевнений і політичний аналітик Віктор Каспрук. За словами експерта, попри всю складність ситуації, українська дипломатія демонструє високий рівень професіоналізму. Як наслідок – вже зараз наші західні партнери бачать, що, на відміну від Росії, Україна готова домовлятися.

"Давно відомо, що Росія не вміє вирішувати проблеми поза силовим сценарієм. Вона хоче тиснути, висувати ультиматуми і вимагати набагато більше, ніж може отримати. Тому справжні переговори почнуться лише тоді, коли Кремль почне усвідомлювати свою поразку. Але поки що, незважаючи на всі свої втрати в Україні, вони вважають, що мають перевагу. А значить, переговори заради переговорів будуть продовжуватися", - зазначив політолог.

Читайте також: "Поняття "зберегти обличчя" для Путіна не існує в принципі", - інтерв'ю із Сергієм Гайдаєм

Водночас, експерт, посилаючись на дані генералів США, прогнозує, що стратегічно військовий потенціал РФ буде вичерпаний вже за тиждень. Саме тоді, на думку Віктора Каспрука, і розпочнеться предметна розмова між делегаціями.

Також політолог зазначив, що в ході переговорів з РФ Україна не може виступати одноголосно і приймати рішення, не беручи до уваги інтереси своїх союзників.

"Те, який статус після своєї поразки матиме Росія, остаточні рішення щодо її капітуляції або мирного розведення, можуть обговорюватися лише за участі наших союзників у цій війні. Як мінімум, це мають бути США та Велика Британія. Прикладом можуть бути переговори з фашистською Німеччиною, які велися від імені країн-переможців. Результати таких переговорів матимуть більшу вагу, ніж у випадку із двосторонніми домовленостями", - каже Каспрук.

За словами експерта, вже зараз партнери України зробили вагомий внесок у нашу майбутню перемогу, надаючи допомогу із озброєнням та запровадженням санкцій проти агресора. Більше того, згодом не виключено й відкриття другого фронту. Щоправда, на це наші союзники підуть лише тоді, коли будуть упевнені у перемозі України.

Читайте також: НАТО та ЄС мають відреагувати на антиукраїнську політику Угорщини

Читати всі новини