Україна після війни не має шансів залишитися такою, якою вона була. Але це – добра новина. Що роблять на гранітному кар’єрі? Логічна відповідь – видобувають камінь для будівництва. Але нещодавно ми з колегами робили там дещо інше – брали участь у "Першому форумі відновлення. Житомирщина".
Читайте також: Нове вікно можливостей: як Україна залучає інвестиції в умовах війни
Хтось спитає: навіщо ці форуми – треба будувати, а не розмовляти! Дійсно, не важко побудувати на місці радянської бетонної "панельки" таку ж саму типову панельку. Але це – не наш шлях. І ось чому.
Кожне будівництво починається з проєктної документації. Її підготовка – процес довгий, корпіткий та витратний. Велика кількість спеціалістів проводять розрахунки, вносять правки, дискутують із замовником. При цьому на будівельному майданчику не відбувається нічого – а можливо, самого майданчика ще взагалі не існує.
Тому далекій від будівельної сфери людині може здатися, що підрядник нічого не робить, а гроші уходять в нікуди. Але це не так. Бо проєктна документація для будівельника – щось на кшталт навігатора для автомобіліста. Якщо на початку маршруту невірно закласти пункт призначення – то й приїдеш не туди.
Отже розповім про основні 7 розділів проєктної документації нової України.
Україна європейська
Про принцип "країна Європи відновлює область України" вже казали багато. Цей принцип добре вписується в ідею децентралізації, яку ми забезпечили законодавчо ще до війни.
Для Житомирщини такою країною є Естонія. Естонці побудують дитсадок в Овруцькій громаді, допоможуть відновити міст в Малинській громаді, декільком громадам області передають автобуси.
Таким чином ми приводимо в Україну ті самі європейські стандарти, про які говорили багато років, та не завжди дотримувались. Наприклад, майбутній овруцький дитсадок вже має свій діючий прототип в Естонії.
Україна безпечна
Європейські стандарти не завжди підходять Україні. Такі будівлі захищають від дощу та сонця, але не від скаженого сусіда. За новим законодавством, українські об’єкти обов’язково мають містити укриття. Тому проєкт вже згаданого естонського дитсадку доведеться доповнювати бомбосховищем.
Україна комфортна
Важливий не сам факт укриття, а нова філософія безпеки. Що приходить вам на думку при слові "бомбосховище"? Темне бетонне підземелля з павутинням та пожовклими радянськими плакатами на тему цивільної оборони.
Але є й інші приклади.
Всі ми їздимо в метро – воно підземне, але красиве й комфортне. Та й кафе, нічні клуби, торгові центри часто розташовують на "мінус першому" поверсі – і від цього вони не перетворюються на кадри з фільму жахів.
Саме такими і мають бути бомбосховища. В школах, дитсадках та університетах в таких укриттях можна буде комфортно продовжувати навчання навіть під час повітряних тривог.
Україна сучасна
Наш законопроєкт про застосування в Україні BIM-технологій – без перебільшення революція в українському будівництві. BIM-технології – це максимальна ефективність використання коштів, збільшення кількості побудованих та реконструйованих об’єктів, прозорість будівництва.
Йдеться про віртуальне будівництво об’єкта, яке можна зробити ще до його реального завершення. Воно деталізує всі його фізичні, технічні, технологічні, часові, екологічні та вартісні характеристики.
Україна правова
Де забудовники – там скандали й ошукані інвестори. Цей принцип діяв в Україні десятиліттями. Але цього літа Верховна Рада зробила ринок первинної нерухомості прозорішим, а інвесторів у житло – більш захищеними.
Відтепер забудовник не продасть квартиру без дозвільних документів для добудови всього будинку. Кожна майбутня квартира у багатоквартирному домі повинна бути зареєстрована у реєстрі речових прав Мінюсту як окремий об’єкт майнових прав. Забудовник буде розкривати інформацію про кількість вже проданих у будинку квартир, а інвестор матиме право розірвати невигідний йому договір із забудовником.
І це – лише декілька прикладів запобіжників, що містяться в законі, - від недоброчесних забудовників.
Україна екологічна
Євростандарти – це не лише про сучасну архітектуру. Багато уваги в них приділяється екологічній безпеці. Так, нещодавно Рада законодавчо заборонила використання азбесту при будівництві. Ми подолали шалене лобі, в тому числі російських компаній, щоб позбутися цього шкідливого канцерогенного матеріалу.
Не варто забувати й про утилізацію будівельного сміття. Адже майданчики під нові об’єкти треба розчищати від руїн. І при цьому не перетворити околиці таких міст, як Буча чи Ізюм, на сміттєві гори.
Вихід – заводи з переробки будівельного сміття. Я зустрічалася з представниками ізраїльської компанії GreenMix, які готові інвестувати в побудову такого заводу на Київщині. Якщо проєкт виявиться вдалим, його можна буде масштабувати на інші регіони України.
Україна енергозберігаюча
Всі ми задаємо актуальне питання: де взяти енергоносії, якщо росія як їх постачальник "відпала"? Я постійно повторюю: головна відповідь на це питання – ніде!
Пам’ятаєте, як виглядали радянські панельні мікрорайони після першого снігу? Біла сніжна ковдра – і чітка чорна лінія теплотраси. Уявляєте собі масштаби втрат енергії на такий "обігрів космосу"? Не тримають тепло й самі будинки – це змушує їх мешканців утеплювати кожну квартиру самостійно. Будинок перетворюється на "клаптикову ковдру", а проблема все одно не вирішується повністю.
Наш законопроєкт про комплексну термомодернізацію будівель передбачає запровадження нових мінімальних вимог до енергоефективності. Нові об’єкти створюватимуться з урахуванням цих вимог, старі будуть утеплюватися відповідно до них.
Чи буде застосовано все вищезгадане на практиці? Відповідь проста: ми просто не маємо права зробити інакше. Як не маємо права на "паперову" армію (та хто там з нами воюватиме?), на проросійські партії (ми ж братні народи!), на економічну залежність від росії (кому крім них наші товари потрібні?).
І перші прояви нової України ми побачимо ще до нашої перемоги.
Читайте також: "Митний безвіз": як новий закон вплине на економічну євроінтеграцію України