Проблема російських самохідок: САУ “Мста-С” стають дорожчими за золото. Російські окупаційні війська повсюдно, що у наступі, що у обороні, застосовують тактику вогневого валу. Саме ця тактика масового застосування артилерії дозволяє їм вести наступальні дії та оборонні ефективніше. Багато в чому не лише тому, що іншими способами вони не володіють, а й тому, що високотехнологічна техніка, що забезпечує їм ефективність таких процесів, також відсутня, а тому використовуються такі примітивні способи. І важливу нішу в засобах забезпечення цієї тактики займає 2С19 САУ "Мста-С", що має ряд переваг по вогневому потенціалу перед, наприклад, традиційною 2С3 "Акацією".
Читайте також: Дурилка картонна: ракетні кораблі Росії іноді взагалі не мають заряду
Дальність стрільби, скорострільність - це все робить 2С19 досить небезпечною САУ і в деякому сенсі королем гори в середовищі самохідної артилерії в Росії. Але, як завжди, є серйозне "АЛЕ". Знищення та пошкодження цих САУ на війні в Україні роблять їх дедалі більш рідкісними.
Розробка 2С19 була розпочата у 1976, а виробництво стартувало у 1983 році. Але безпосередня експлуатація у військах почалася 1989 року. Тобто, САУ вироблялася 6 років, не будучи у повноцінній експлуатації радянської армії. Це багато про що говорить, адже навіть після старту виробництва 2С19 продовжувала перебувати в розробці, покращувалася, виправлялися помилки конструкції, допущені при проектуванні тощо.
Згідно з відкритими даними на озброєнні Росії знаходиться 760 САУ "Мста-С" різних модифікацій, з яких 270 знаходяться на зберіганні. Але насправді це не зовсім вірні дані.
Після розвалу СРСР значна частина даних САУ, які вироблялися з 1986 року, було відправлено на зберігання/консервацію. Виведення їх зі складу армії тривало й у 1990-х.
Потім, у 2000-х було запущено процес тіньової модернізації. Такий самий, як і щодо танків та інших ББМ.
Якщо коротко, то зі зберігання бралася стара техніка, проводилися її технічне обслуговування та ремонт, а потім модернізація. У підсумку, коли здавалася звітність, ця техніка значилася як “нова”.
Завдяки такій схемі з російського бюджету, який виділяється на ВПК, кралися мільярди. Адже й справді, навіщо створювати танк з нуля за $3 млн, якщо можна взяти стару одиницю зі зберігання, модернізувати її за $600 тис і поставити у війська, а також відзвітувати як за нову за $3 млн.
Аналогічна схема відпрацьовувалася і з 2С19, у яких були модифікації 2С19М1 і 2С19М2, завдяки чому ту саму САУ можна було пускати в оборот двічі.
Зрозуміло, у мирний час ця схема для російських корупціонерів із лампасами працювала чудово та дозволяла збагачуватися в режимі нон-стоп. Але, коли розпочалася повномасштабна війна проти України, завершення якої лише шизофреніку бачилося за 3 дні або навіть 3 тижні, випливло питання САУ “Мста-С”, адже їх насправді в строю виявилося набагато менше, ніж рапортувалося.
Фактично, на озброєнні Росії на початок повномасштабного вторгнення в Україну знаходилося трохи більше 300 модифікацій 2С19М1 і 2С19М2. За час повномасштабної війни документально (фото та відео) підтверджено знищення, пошкодження та затрофей 64 САУ “Мста-С”. За документально не підтвердженими даними, ця кількість перевищує 120 одиниць. Тобто, більше 1/3 від загальної чисельності САУ "Мста-С", що були на озброєнні Росії до 24 лютого.
При цьому на зберіганні/консервації в Росії знаходиться до 400 САУ "Мста-С", але тут спливає, знову ж таки, "АЛЕ".
САУ "Мста-С" в обслуговуванні більш складна і прямо скажемо, проблематична машина, а її виведення з консервації, коли багато одиниць знаходяться там з кінця 1980-х, дуже трудомісткий і тривалий процес. Деякі машини взагалі через умови зберігання ніколи неможливо буде повернути в дію.
А тому на сьогоднішній день САУ “Мста-С” для російської армії стає не просто дуже цінною бойовою одиницею, а загалом – на вагу золота. 42 тонни золота.
Читайте також:На початку зими ситуація з боєприпасами в окупантів стане гостро-критичною.