Верховна Рада повернула відповідальність за недостовірне декларування посадовцями, яку 27 жовтня скасував Конституційний суд.
Про це повідомляє прес-служба парламенту.
Законопроєкт №4460-д підтримали 289 депутатів. Він є «компромісним» та містить частини з відповідних законопроєктів президента (№4434) та робочої групи з урегулювання конституційної кризи (№4441).
Так, якщо різниця між реальними доходами та задекларованими буде відрізнятися від 1,3 до 9 млн гривень (500 до 4000 прожиткових мінімумів), це каратиметься:
- штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі гривень);
- громадськими роботами від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
За умисне внесення недостовірних відомостей на понад 9 млн гривень (від 4000 прожиткових мінімумів) каратиметься:
- штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч грн);
- громадські роботи від 150 до 240 годин;
- або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.
Умисне неподання декларації карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
"Верховна Рада підтримала компромісний законопроект #4460-д щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації. Ми намагалися знайти баланс і не втратити час. Закон набуде чинності до кінця року, щоб зберегти систему е-декларування", - написав Дмитро Разумков у Twitter.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявили, що законопроєкт створює «санаторні умови» для посадовців, які подали недостовірну інформацію. Адже законопроєкт не передбачає ув'язнення, а лише обмеження волі, тобто у разі доведення вини посадовець перебуватиме у виправному центрі.
Як повідомляв Realist, Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних у декларацію, чим поставив під загрозу безвізовий режим з ЄС, міжнародну фінансову допомогу та євроінтеграційний напрямок України.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.