Враховуючи складну соціально-економічну ситуацію в Україні, що протистоїть російській агресі, окремі її підприємства заслуговують не лише на найвищу оцінку ефективності з боку західних (американських) інвесторів і політиків, а й, як на мене, всебічної підтримки з боку української держави.
Про державне сільськогосподарське підприємство «Нива» НААНУ мені розповіли нещодавно мої ділові партнери з Києва. Найяскравіший приклад того, як під час війни українці не опускають рук, працюють 24/7, розвивають господарство у регіоні та дивляться у завтра з вірою та впевненістю. І це – державне (!) підприємство, не приватна контора, що належить якомусь воротилові.
У США, від початку російської агресії, на різних рівнях точилися розмови про майбутній розвиток України. У нас уже чудово розуміють, що українці – волелюбна нація, у них є глибоке почуття патріотизму та глибокий зв'язок зі своєю землею. Що українці – окрема етнічна група, а не як раніше за всіх із екс-СРСР у США майже скрізь називали «російськими».
На базі цього ми постійно обговорюємо підтримку України. Її розбудову. Це і військова підтримка та інфраструктурна. У США добре розуміють, що в Україні багато освічених людей, досвідчених та працьовитих. Дуже багато хто з України, до речі, потрапив у США якщо не в коло мільярдерів, то в коло дуже багатих людей виключно завдяки своїй працездатності, інтелекту і бажанню вдосконалюватися. Багато українців працюють у нас у Кремнієвій долині та виробляють унікальний технологічний продукт.
Наразі американці звертають велику увагу на підприємства в Україні, які лідирують, залишилися на плаву, люди яких не роз'їхалися, а продовжують працювати та працювати продуктивно. Цікавим прикладом є ДП «Нива», яке знаходиться в Черкаській області України. Звісно, сільське господарство – коник України. У вас прекрасні чорноземи, клімат і таке інше. Є у США думки, що Україна після війни буде ще аграрнішою країною і на сільське господарство буде зроблено ще більший акцент, ніж це було до 2022 року. Такі думки висловлюються у колах моїх колег із Каліфорнії, аналогічні думки я чую від моїх знайомих із Палати представників та Сенату США.
Що мені розповіли, власне, про «Ниву». Підприємство державне. Існує вже 23 роки. 15 років тому, як мені сказали, туди директором прийшла Лариса Мітіогло (сподіваюся, я правильно запам'ятав ім'я та прізвище). Жінка взяла підприємство із боргами близько $1 мільйона за курсом гривні до долара на той час. Нині річний прибуток «Ниви» – близько $3,5 мільйона за нинішнім курсом гривні до долара США. Великий прогрес за останні кілька років – роки війни в Україні. Працює на підприємстві близько 140 осіб. Заборгованості із зарплати немає як явища. Податки до бюджету вони сплачують справно, з бюджету підтримки не отримують взагалі, все виключно за рахунок власних сил, ресурсів та часу. Угідь підприємства – близько 2,5 тисячі гектарів «золотої української землі», яка щороку повністю обробляється власною сучасною технікою. Так, і головне, про що мені розповіли мої партнери – зі 144 підприємств НААН України як самостійних суб'єктів господарювання державного сектору економіки працює сьогодні лише 6. І з найбільш ефективних працюючих – ДП «Нива». Ось як тут не надавати максимальної підтримки такому ефективному підприємству, причому всіляку, як з боку Академії аграрних наук, так і з боку держави Україна загалом? Мінімум - це психологічний і правовий клімат навколо "Ниви" просто повинен бути максимально сприятливим. Така моя думка. Мені зазначили, що якісь незрозумілі «претензії» таки періодично виникали, але завдяки популярності та впізнаваності «Ниви» як у районі, області, так і в країні, далі незрозумілих спроб внести дисбаланс у її роботу справа не заходила. В умовах воєнного стану будь-яке ефективно працююче держпідприємство – вище за всілякі похвали, це ж очевидно для кожного.
Повторю те, про що я неодноразово говорив у різних інтерв'ю. Для американського інвестора важливим є відчуття відсутності корупції. Для нас важливо, щоб були прозорі правила гри, ведення бізнесу має бути зрозумілим і для нас прогнозованим. Будь-який американський бізнесмен-інвестор вкладатиме, так, але вкладатиме, я б так сказав, у правильну українську компанію чи підприємство. Для нас важливо вибрати таку компанію, де видно гарантію її перспективності та прозорості. На компанії, що вимирають, або такі, які мають поганий менеджмент, у нас навіть дивитися не будуть. У США взагалі часто говорять про те, що саме від головного менеджера-керівника дуже залежить і саме цей фактор підштовхує моїх досить обережних колег – американців – вкладати гроші в українські проекти.
Підприємство «Нива» – гарний приклад для підтримки, інвестицій та навіть для подяки від Заходу. Я навіть не уявляю, наскільки нелегко працювати в Україні за часів війни. «Нива» та подібні до неї – ось ті підприємства, на які США повинні звертати увагу. Ці підприємства утримуються під час важкого часу війни і мають чудовий менеджмент, що, повторюся, для американського інвестора грає просто колосальну роль. Це саме ті моменти, які ми спеціально шукаємо задля підтримки України та інвестицій в Україну.
Як показує наведений вище приклад, державні підприємства в Україні також здатні бути успішними і перспективними. Впевнений, що приклад підприємства «Нива» з Черкаської області України обов'язково зацікавить американських інвесторів, які бажають вкласти свої ресурси у сільськогосподарську галузь вашої країни.
Юрій ВАНЕТИК, адвокат, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції West Support, старший науковий співробітник Claremont Lincoln University (Каліфорнія, США)