Чи здатна Україна випускати ударні дрони: професор дав несподівану відповідь

В Україні є авіаційні здобутки, які потрібно враховувати.

Чи здатна Україна випускати ударні дрони: професор дав несподівану відповідь.

На війні БПЛА стали не просто необхідністю, а питанням безпеки та успішного знищення окупантів, тому ЗСУ активно їх застосовують, зокрема, популярні турецькі Baykar. Завод з їх виробництва у майбутньому відкриється і в Україні.

У коментарі виданню Realist.online професор, доктор наук, Директор аерокосмічного центру Національного авіаційного університету Володимир Харченко розповів про можливості авіаційної галузі нашої держави.

За його словами, Bayraktar Akıncı, які випускатимуть з українським турбогвинтовим двигуном, входить до п'ятірки найкращих світових БПЛА. Такий апарат належить до висотних літаків з великою дальністю польоту, він може літати на великій висоті й має високу витривалість.

Довжина безпілотника складає 12 м, розмір крил – 20 м, злітна вага 5,5 тонни та, що цікаво, корисне навантаження 1350 кг. Усередині до 400 кг та на зовнішній підвісці до 950 кг, а це ракети. Самонавідні ракети повітря-повітря дальність 8-100 км.

Експерт підкреслив, що вони використовують фазовану антену-решітку, яка виконує просторово-часову фільтрацію перешкод від РЕБ.

Читай також: Провали в системі ППО: як "Шахиди" опиняються у нашому глибокому тилу

Володимир Харченко вважає, що в Україні можна організувати виробництво БПЛА, у цьому питанні особливих проблем немає, оскільки в нашій країні багато змінилося і є певні здобутки в авіаційній галузі.

Він згадав про безпілотний авіаційний комплекс "Горлиця" (розробка ДП "Антонов" – ред.), хоча створено БПЛА вже й давно.

"Якщо говорити про великі літаки, які мають корисне навантаження більше тонни то безумовно, що вони можуть використовуватися не тільки для моніторингу як, наприклад, Global Hawk, але й для ударних цілей. Обов’язково має бути на таких літаках SAR- радіолокатор з синтезованою апаратурою, IMINT-розвідка зображень, МТІ-селекція рухомих цілей, SIGINT-Signals intelligence - розвідка сигналів і т.п., такі літаки можуть виконувати функції моніторингу в будь-яку погоду", - зазначив Володимир Харченко.

Також він розповів про технологію, яка є у "Шахид 136" - це реалізована технологія CRPА-антена з керованою діаграмою спрямованості, такі антени дозволяють працювати в умовах РЕБ. І така антена була розроблена у НАУ ще у 2008 році при виконанні науково-дослідної роботи.

Більше про те, як Україні розвивати свою авіаційну галузь, читайте у статті Realist.online: "Професор Харченко: майбутнє за безпілотною авіацією – інтерв'ю".

Читати всі новини