Іранські дрони-камікадзе буквально вдерлися в життя України. Понад 190 повітряних ударів по 16 областях, лише за 10 жовтня, за оцінкою президента Зеленського, окупанти знищили 30% українських електростанцій. Що це за диво-зброя? "Іранський мопед" Shahed-136 – дрон-камікадзе літакового типу, прозваний так через характерний звук двотактного двигуна, який чути за кілька кілометрів. Офіційно Тегеран не визнає постачання дронів росії, а самі росіяни його маркують як "Герань-2".
Shahed-136 - простий та дешевий. Дрон-камікадзе не повертається на базу, в ньому відсутній зворотний зв'язок і це робить його більш складним для РЛС. Найприкріше, що цей апарат виробляється напів кустарним способом в країні, яка довгі роки перебуває під санкціями. Невже Україна як авіаційна та авіаційно-ракетна держава не може виробляти дрони подібного типу і не тільки такі? Це та ще кілька питань, пов'язаних із БПЛА, кореспондент Realist.online поставив професору, доктору наук, директору аерокосмічного центру Національного авіаційного університету Володимиру Харченку.
- Нічні атаки дронів-камікадзе Shahed-136, починаючи з нальоту на Білу Церкву 5 жовтня стали для багатьох несподіванкою, як ці апарати опиняються у нашому глибокому тилу?
- Проблем великих не було, щоб вони пройшли в тил, тому що вони літають на низькій висоті, приблизно 200-300 метрів. Є провина в деякій мірі і тероборони, бо його далеко чути.
На низьких висотах локаційні станції протиповітряної оборони можуть їх не бачити, тому що нижня пелюстка діаграми спрямованості антени радіолокатора за рахунок інтерференції електромагнітної хвилі не прижимається до земної поверхні.
Більш того, діаграма спрямованості скривлюється і там можуть з’явитися провали, які не дозволяють бачити цілі на низькій висоті.
Щоб відслідковувати такі цілі потрібне відповідне розміщення антен, або треба піднімати антену вище щоб прижати нижню пелюстку діаграми направленості до землі й бачити ці літаки, що летять на низьких висотах.
За паспортними даними дальність польоту у Shahed-136 2500 км, реально десь 1000 км може пролетіти такий літак, оскільки він працює на паливі, на відміну від БПЛА з електричними двигунами, які зазвичай знаходяться в повітрі 1-2 години.
Некінетичні методи - перехоплення та РЕБ не працюють по "шахиду", а працюють кінетичні, тобто фізичне знищення.
Не хочу нікого звинувачувати, але тут не допрацьовуємо, тому що до науки не прислуховуються, на жаль. У свій час у нас, в НАУ була розроблена та апробована апаратура "Трембіта" - акустична система виявлення БПЛА, але ж не була прийнята на озброєння. Не використовують також і безпілотники, розроблені в університеті.
- Глава офісу президента України Єрмак вручив Орден "За заслуги" ІІІ ступеня голові Ради директорів компанії "Байкар" та обговорив створення заводу компанії "Байкар" в Україні. На ваш погляд, наскільки це раціонально, чи справді наша галузь виробництва БПЛА відстала настільки, що може виробляти лише ліцензійні апарати, особливо якщо врахувати, що новий “Байрактар” буде оснащений українським турбогвинтовим двигуном АІ-450Т?
- Апарат, який обговорювався, займає десь п’яте місце в рейтингу кращих світових БПЛА. Сказати, що там погані технології не можна. Bayraktar Akıncı – відноситься до висотних літаків з великою дальністю польоту. Може літати на великій висоті, має велику витривалість. Довжина – 12 м, розмах крил – 20 м, злітна вага 5,5 тонн і, що цікаво, корисне навантаження 1350 кг. Всередині до 400 кг і на зовнішній підвісці до 950 кг, а це ракети. Самонавідні ракети повітря-повітря дальність 8-100 км. Ще цікаво, що використовується фазована антена-решітка, яка надає нові можливості, а саме: виконати просторово-часову фільтрацію перешкод від РЕБ.
З приводу того, чи можемо ми зробити чи ні? Достатньо згадати, наприклад, безпілотний авіаційний комплекс "Горлиця" ( Розробка ДП "Антонов" - ред), хоч він створений вже і давно.
Безумовно багато що змінилось, є досягнення які потрібно враховувати. Якщо говорити про великі літаки, які мають корисне навантаження більше тонни то безумовно, що вони можуть використовуватися не тільки для моніторингу як, наприклад, Global Hawk, але й для ударних цілей. Обов’язково має бути на таких літаках SAR- радіолокатор з синтезованою апаратурою, IMINT-розвідка зображень, МТІ-селекція рухомих цілей, SIGINT-Signals intelligence - розвідка сигналів і т.п., такі літаки можуть виконувати функції моніторингу в будь-яку погоду. Складні метеорологічні умови не є завадою для реалізації задач моніторингу і дозволяють їм знаходити об'єкти з великої висоти в радіодіапазоні з високою роздільною здатністю. Фактично це радіобачення. Тобто це не оптичний діапазон, який використовують з допомогою оптичних приладів, а радіолокаційного типу для спостереження за об’єктами з великої висоти.
Читайте також: В Ірані ліквідували двох військових: могли відповідати за поставки "Шахідів" у рф
Ще є одна технологія, яка є в “Шахиді 136” - це реалізована технологія CRPА-антена з керованою діаграмою спрямованості, такі антени дозволяють працювати в умовах РЕБ. До речі таку антену ми розробили в НАУ ще у 2008 році при виконанні науково-дослідної роботи. Такі конструктивні особливості потрібно враховувати в наших сучасних літаках. А те, що промисловість може це реалізувати, то тут проблем особливих немає. Була б добра воля і усвідомлення необхідності у осіб, які приймають рішення щодо прогресивного розвитку країни.
- Факт закупівлі рф іранських БПЛА є свідченням виснаження парку безпілотників в росії?
- Думаю, тут треба зробити акцент в бік корупційної складової. У свій час, я пам’ятаю, була переписка в пресі, коли полковники російської армії заявляли, що ті БПЛА, які розробляються в росії не придатні для використання. А потрібно брати хоча б ізраїльського типу, вони купили ліцензії і комплектуючі - почали випускати свої, повторюючи застарілі зразки ізраїльської техніки. Сказати, що вони не можуть? Ні. Пішли по іншому шляху. Це приблизно як і у нас, коли не звертали увагу на власні розробки. Наприклад, в грудні 2010 року ми зробили перше випробування в Україні двомоторного літака "Небесний патруль" з корисним навантаженням 60 кг.
Це не багато, але більше ніж “Шахед 136”, у якого 40-50 кг. І на виставку по озброєнню представляли, але це залишилося непоміченим, знову та ж причина – вітчизняні розробки не цікаві. Фактично є дві державні організації, які намагалися створити новітню техніку - це Національний авіаційний університет, який розробляв безпілотні літаки протягом тривалого часу, і ДП Антонов, яке пропонувало свої варіанти побудови БПЛА. Але далі виставок це не пішло. Тому є сенс реанімувати те, що було і те, що повинно бути створено на якісно новому рівні та впроваджено в найближчий час.
Таким шляхом пішли і турецькі компанії у взаємодії з вищими навчальними закладами та їх дослідницькими центрами. Вони починали з малого, а потім розвивались.
Якщо говорити про комплектуючі, наприклад, як елемент корисного навантаження, то ту ж фазовану антенну решітку, синтезовану апертуру можуть реалізувати вітчизняні фірми. Вони відомі. Але для цього має бути державна програма по БПЛА, до якої треба залучати не тільки комерційні, а й державні (наразі на ринку України не використовують роботи державних розробників БПЛА) та обов'язково підключати компетентну наукову складову.
Такі питання як адаптивне нейронне управління, адаптивно-нейронний моніторинг, штучний інтелект в широкому розумінні цього слова, все це на рівні теорії є, але треба практично реалізувати, а це можна на рівні сучасного виробництва.
Тобто відповідно до державної програми знову ж таки НАУ міг би приймати участь в визначенні пріоритетних напрямів науково-технічного спрямування, щоб зробити перспективний сучасний літак, оскільки знову ж таки за оцінками спеціалістів, якщо порівняти зиск від інтернету, то дохід від платформи БПЛА більш вагомий у цьому відношенні. Ми авіаційна і ракетна держава й могли б рухатись швидко та реалізовувати ці наукоємні технології на основі ІТ здобутків. Зараз ІТ-технології тісно переплетені з напрямом РЕБ і безпілотною авіацією. Майбутнє за дронами. Це не тільки літаючі, а й підводні човни без екіпажу, і транспорт, який рухається по поверхні без водія. Кожен із дронів працює в своєму середовищі.
Поки ми не повернемося до наукової складової - розраховувати на розвиток держави неможливо.
- Скажіть, будь ласка, в сфері виробництва БПЛА в сучасній Україні змінилося щось порівняно з 2014 роком та початком повномасштабної агресії рф?
- Практично ні. Я пам’ятаю яка була переписка, коли Порошенко закупив “Байрактари”. Багато розмов було. Потім гелікоптери були куплені. Коли пропонували свої варіанти, то на це просто не звертали великої уваги. Не було політичної волі для того, щоб розвивати цей напрямок.
В умовах радіоелектронної боротьби це питання відпаде, якщо перейти в інший діапазон сигналів (вийти з радіодіапазону). Уже є практичні результати використання оптичних діапазонів частот, лазерних каналів, де застосовується інша технологічна база.
Україна має колосальний потенціал, не дивлячись на втрати, і на те що втрачається. Втрачена мотивація, тому що немає наукоємних проектів, їх експертиза недосконала, інколи здається що її проводять недруги України. Потрібно поставити це на державний рівень з відповідним контролем компетентних структур. Корупційної складової не повинно бути!
Читайте також: Атака дронів не вдалася: ЗСУ збили за ніч 16 "Шахідів"
