Котирування українських облігацій зовнішньої держпозики продовжують значно падати третій день поспіль. Дохідність паперів з найближчим терміном погашення у вересні 2022 року злетіла до 26,5% у продажу і 24,8% у купівлі. На тлі цієї не вельми, скажімо так, привабливої картини, достатньо стрімко почав падати і курс гривні, тоді як американський долар “потовстішав” до 28 грн за одиницю. В деяких столичних обмінниках засвітився навіть курс 28,5 гривні за “зелений”.
Читатйте також: Гривня обвалилася, а що буде з курсом далі – залежить від Путіна
На переконання заступника голови Національного банку України (НБУ) Юрія Гелетія, ключову роль у тому, що національна валюта в поточному місяці переживає масштабне падіння відіграє психологічний фактор, пов’язаний з дискусіями навколо ймовірного вторгнення Російської Федерації.
“Наразі відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на валютному ринку. Зокрема, нерезиденти-інвестори в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики- ред.) продали з початку року облігацій на загальну суму понад 5 млрд гривень та купили іноземну валюту на суму $264 млн”- наголосив заступник голови НБУ. Також, зазначив Гелетій, на курсові “качелі” впливають і інші, переважно сезонні нюанси, однак, за його словами, валютний ринок України “дуже стійкий до шокових ситуацій та залишається стабільним, а резерви Нацбанку дають змогу цілком контролювати ситуацію”.
Чи справді фінансово-економічне небо над Україною наразі є таким безхмарним, як запевняють у НБУ? Це та інші питання економічного порядку денного Realist.online адресував Олександру Охріменку, відомому експерту-економісту та президенту Українського аналітичного центру.
- Пане Олександре, поясніть мовою, доступною широкому загалу, що означає нинішнє падіння гривні і чи надовго цей “дощ”?
- Передусім, хочу усіх заспокоїти, оскільки, попри істерію, яку здійняли окремі політики та так звані експерти, нічого екстраординарного насправді не відбувається. Девальвація гривні спостерігається на початку кожного нового року. Це — своєрідна традиція, пов’язана з тим, що частина бізнесу гуляє і святкує, а експортери не так активно продають валюту, яка в той же самий момент необхідна для закупівлі вугілля, газу, нафтопродуктів. Тому все закономірно і вже влітку ми побачимо ревальвацію.
- Наскільки валютно-курсові коливання безпосередньо пов’язані з інформаційними “штормами” навколо ймовірного повномасштабного вторгнення в Україну путінських військ?
- Потрібно розуміти, що, як правило, ті, хто торгує цінними паперами взагалі не звертає уваги на будь-які політичні заяви. І, тим більше, активні дискусії про “велике вторгнення” Російської Федерації систематично тривають останні років 5, як не більше. Це вже настільки тривіальні розмови, що їх просто ніхто не сприймає на серйозному рівні.
- А що в такому разі спричинило достатньо стрімке падіння ОВДП?
- По-перше, дефіцит державного бюджету, а по-друге — облікова ставка Національного банку. Що ж стосується єврооблігацій, які обертаються закордоном, то там погоду диктує загальна ситуація на світовому ринку, де на вартість українських облігацій дуже суттєво впливає фактор ймовірної облікової ставки федеральної резервної системи. Станом на сьогодні дуже багато учасників міжнародного ринку скуповують американські державні облігації, сподіваючись заробити грошенят на ймовірному підвищенні облікової ставки.
Як не крути, подобається нам це чи ні, але ситуація у світі така, що облігації країн, які розвиваються, в число яких входить і наша з вами держава, менш популярні, ніж облігації тих же Сполучених Штатів.
- Чимало експертів, акцентуючи увагу на начебто масовому відтоку інвестицій з України кажуть про суттєве економічно-фінансове знекровлення у 2022-му. Ви поділяєте такі песимістичні прогнози, чи...?
- Усі ми прекрасно знаємо про те, що статистика — річ вперта. Так ось, згідно з офіційними даними, за дев’ять місяців 2021 року інвестиції в економіку України зросли більше ніж на 30%. Власне тому усі розмови багатьох, скажімо так, універсальних експертів, які коментують і курс валют, і польоти в космос — не більше, ніж пустопорожня балаканина. Так, не заперечую, у 2020-му дійсно спостерігалося зменшення обсягу інвестицій в українську економіку, але в минулому році цей показник навпаки — зріс.
На даний час поки що не має повної картини за 2021 рік, втім, скоріше за все, обсяг інвестицій у вітчизняну економіку за підсумками минулого року складе приблизно 650 мільярдів гривень. То про яку втечу інвесторів може йти мова? Знаєте, інколи складається таке враження, що люди, які коментують ситуацію, взагалі уяви не мають, що таке інвестиції і з чим їх “їдять”.
- Як ви оцінюєте ситуативні кроки Нацбанку щодо стабілізації валютно-курсової ситуації?
- Загалом — позитивно, як і всю діяльність НБУ у минулому році, протягом якого мало місце зростання кількості депозитів від громадян на 65 млрд грн до додаткового рівня. Крім того, суттєво зросли об’єми кредитування при зниженні по ним відсотків. Якщо говорити про юридичних осіб, то цей показник складає близько 10% у гривні, а для фізичних осіб споживчий кредит тримається на рівні тридцяти відсотків, тоді як раніше було 60 і більше. В той же час золото валютні резерви за 2021 рік склали $31 мільярд, а це — фактично рекорд за всю історію незалежної України.
Читайте також: Новий рік – нові ціни: в Україні у 2022 році здорожчає майже все
- Озвучте свою, як стороннього рефері точку зору стосовно певного дисбалансу у позиціях представників влади. Учора нардеп від “Слуги народу” та очільник парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Україна може без особливих потрясінь прожити 2022-й без нової програми з Міжнародним валютним фондом, тоді як глава уряду пан Денис Шмигаль наголошує на необхідності укладання нового договору з МВФ вже у другому півріччі поточного року. Отже, хто в цій ситуації має рацію?
- Я однозначно на стороні Гетманцева, оскільки переконаний в тому, що кредити МВФ нам не потрібні. Звісно, це не означає, що ми маємо остаточно “бити горщики” з Міжнародним валютним фондом, але його послуги нам наразі не є потрібними і, тим більше, нагальними. Разом з тим, слід розуміти, що для багатьох українських політичних фігур прапор співпраці з МВФ — апріорі актуальний привід для свого самопіару, тому ця тема й надалі залишатиметься в порядку денному. Але з економічної точки зору МВФ нам давно не потрібен, оскільки ми цілком спроможні своїми зусиллями долати і локальні, і глобальні виклики.
- Яким чином на гаманцях українців відобразяться ціни на енергоносії у поточному році?
- Зрозуміло, що дорогий енергоресурс означає не дешеві тарифи і ціни. У 2022-му році рівень інфляції у нас складатиме не 5%, як планувалося, а як мінімум - 10-12 відсотків, але нічого катастрофічного в цьому не має. Більше того, такий показник для України — це дуже і дуже добре. Чому? Тому що ми - країна, що розвивається і бізнес працює на випередження інфляції, але разом з тим за рахунок зростання цін в українців зростає зарплата.
- Яким є ваш експертний діагноз нещодавньому рішенню уряду про державне регулювання цін на певну категорію продуктів харчування?
- Я більш ніж переконаний у тому, що державне регулювання цін на продукти не спрацює, оскільки це — ніщо інше, як піар. Давайте, трішечки відмотаємо плівку пам’яті. Отже, до 2017 року в нас існувало “продуктове” держрегулювання. Напевно, люди ще не забули, що у 2015-му, коли ця схема діяла на практиці, рівень інфляції складав 50%. Так що ця історія ні про що, окрім ораторсько-популістських реляцій тих людей, які на державному рівні ухвалюють рішення.
- З огляду на курсову нестабільність, що порадите робити українцям, які мають певні заощадження — чи на банківських рахунках, чи “під подушкою”?
- Зараз вигідно продавати іноземну валюту і на цьому можна досить непогано заробити. А якщо у вас є гривня — не купуйте валюту, оскільки це достатньо ризиковано, тому що зараз можна купити долар за майже 29 гривень, а влітку ледь збудете по 26. Тому, як казав свого часу один з кандидатів у президенти — думайте.
Читайте також: Ігри влади з олігархами, криза та попутний вітер в економіці на 2022 рік: інтерв'ю з інвестбанкіром Сергієм Фурсою