Валентин Наливайченко: Я знаю в Америці багато впливових політиків
Реальность

Валентин Наливайченко: Я знаю в Америці багато впливових політиків

30 ноября 2016 | 15:56

Друга частина інтерв'ю з екс-головою Служби безпеки України Валентином Наливайченком (першу частину можна прочитати тут).

— Як Ви оцінюєте персону Віктора Медведчука?

— В історії молодого на початку 2000-х генерального консула України у Вашингтоні Наливайченка був такий епізод. Надходить вказівка з найвищої «гори»: «Коли у генконсульстві з’явиться Микола Мельниченко — заарештувати на місці!» Уявляєте? Ідіотизм, маячня і державна корупція.

І от, приходить громадянин України Мельниченко на консульський прийом. І замість затримати його, я як консул, засвідчив поданий ним документ. Наступного дня надходить пряма вказівка за підписом Медведчука: «Наливайченка негайно звільнити з роботи і дати пояснення, чому не заарештували Мельниченка».

— Медведчук підозрювався коли-небудь у безпосередній роботі на Росію?

— А чого підозрювати, якщо в нього прямі контакти і він їх не приховує?

— Ви ж самі сказали, що прямі контакти — це одне, а агент — це інше.

— Він давно перевів в публічну площину свої відносини з РФ.

А тепер другий епізод від Наливайченка, тільки уже як голови СБУ після Революції гідності. На початку 2015 року ситуація з нашими заручниками була найбільш складною. Процес повернення з полону українських громадян рухався дуже повільно попри всі наші зусилля, в т. ч. і роботу створеного при СБУ Центру. І тоді, за вказівкою президента, Віктор Медведчук був включений до складу робочої групи зі звільнення наших людей.

Так, він вирішував питання, і я це підтверджую. Як підтверджую і те, що ми вимагали повернути всіх наших, діяти за принципом «всіх на всіх», а не «одного до трьох», чи «чотирьох до десяти». Було «скільки можемо взяти всіх на всіх — стільки і брали». Хочете цифри? Ми забрали більше ніж півтори тисячі наших громадян, а віддали втричі менше затриманих сепаратистів і правопорушників, які не скоювали тяжких злочинів.

— Розкажіть про пана Суркова. Коли він з’явився в українській темі, який його вплив?

— Для мене він з’явився, коли ми з березня 2014 року почали розслідувати роль ФСБ та іноземних снайперів на Майдані.

Було встановлено і задокументовано три групи, які приїздили в грудні 2013-го, січні та лютому 2014 року. Ось так і з’явилося прізвище Суркова. Потім ми з’ясували посаду цієї людини і те, що він проживав на спецоб'єкті СБУ під час трагічних подій. Встановили, хто з українських генералів з ним працював та супроводжував його.

Також Сурков працював з тодішнім президентом. Його роль було досліджено нами повністю. Все, що було з’ясовано, я передав президентові України та до Генеральної прокуратури у травні - вересні 2014 року.

На моє переконання, діяльність Суркова як фігуранта найбільш трагічних подій потребує ґрунтовного розслідування та покарання.

Він також приїжджав на тимчасово окуповані території у 2015 році, порушуючи законодавство України. Це все СБУ фіксувалося і документувалося.

— Як Ви вважаєте, в чому причина недоторканності Ахметова? Існують прямі докази того, що він працює на території «ДНР/ЛНР». Чому його не чіпають? Чому про нього влада мовчить, натомість роблячи йому дарунки на кшталт «роттердамської формули»?

— Не знаю про «роттердамску формулу», цей бізнес є, як мінімум, кулуарним. Щодо безпосередньо пана Ахметова, то він точно жодного разу не фінансував постачання зброї - на відміну від Захарченка та Якименка, кур'єрів яких ми затримували зі зброєю та готівкою під Маріуполем, Слов’янськом, Донецьком на початку війни.

Він ніколи не обдзвонював бойовиків на сході. Це робили Пшонки та Захарченки. І це є в матеріалах кримінального провадження.

Я дійсно знаю, що фонд Ахметова надавав і надає людям, які знаходяться на окупованій території, величезну гуманітарну допомогу.

— «Сім'я» фінансувала сепаратистів?

— Так.

— Чому ці факти досі не відомі?

— Я стверджую, що вони відомі і задокументовані. Ці факти відомі також нашим міжнародним партнерам, президентові та ГПУ. Тому ті, хто втік до Москви, хай не роблять вигляд, що займаються бізнесом: вони збурювали і фінансували серйозну антиукраїнську діяльність.

— Є теорія, що Крим — то була чисто ФСБшна спецоперація. А ось Донбас — тема колишньої «Сім'ї».

— Це правда.

Операція в Криму була спланована і здійснена російськими спецслужбами за участі 24 тис. військовослужбовців РФ. А також колаборантів — Верховної Ради АРК, місцевих керівників «Партії регіонів» та комуністів. Саме вони «допомогли» анексії Криму.

Щодо Луганської та Донецької областей, то тут ФСБ та ГРУ «крутили» з місцевими правоохоронними органами — міліцією передусім, псевдоафганцями, десантурою, мерами-сепаратистами. Вже на самому початку агресії через кордон було перекинуто диверсійні групи, щоб брати під контроль схованки зі зброєю, які, під прикриттям окремих місцевих церковників, були закладені в 2013 році під час так званої «реконструкцій подій Великої Вітчизняної війни».

Я підтверджую, що Захарченки та Пшонки відповідали кожен за свою ділянку. Вони фінансували бойовиків, обдзвонювали їх, передавали готівку. В нас навіть була одна спецоперація, коли затримали агентів, зброю і гранатомети, і готівку від екс-голови СБУ Якименка.

— Чому відпустили Павла Губарєва?

— Його не відпустили, а обміняли на трьох офіцерів «Альфи». Я до цього часу впевнений, що ми вчинили правильно. Хлопці йшли на бойову операцію для знешкодження одного з ватажків у Горлівці, де їх зрадив колишній керівник донецької «Альфи». Вони потрапили в полон, де над ними знущалися.

— Багато бізнесів «Сім'ї» продовжують працювати в Україні.

— На прикладі Курченка та Азарова, їхнього майна і рахунків я підтверджую, що все було задокументовано і дані передані до ГПУ. Нічого не заважає Генпрокуратурі з кінця 2014 року покласти край цим «бізнесам».

Наявність фабрик на території РФ — це слабке місце національної безпеки.

— Який зараз вплив Росії у вищому політикумі України?

— «П'ята колона» в Україні нікуди не зникла. Особливо цинічно виглядає, коли навіть зараз депутати від влади обслуговуються в Сбербанку Росії. Саме через цю установу фінансувалася Комуністична партія України, зокрема олігархом Григоришиним, який змінив російське громадянство на українське. В мене величезне питання: хто провів контррозвідувальну перевірку перед тим, як надати йому громадянство? У матеріалах СБУ він неодноразово проходив як особа, що незаконно фінансувала діяльність Компартії України.

На кого зараз скеровані ці грошові потоки? Чому депутати від «БПП» з’являються в цих схемах і в Сбербанку Росії?

— Персона Ігоря Кононенка не надто демонізована, на Ваш погляд? Він реально такий «сірий кардинал», який все вирішує?

— Питання не в особі чи прізвищі. На державній посаді ти не можеш займатися ані бізнесом, ані офшорами.

— З ким його можна порівняти: з Іванющенком, Клюєвим чи Льовочкіним?

— Ні з ким. Щодо нього має бути проведено кримінальне розслідування. В суді має бути дана відповідь, скільки та через які офшори він виводив кошти? Може, хтось зі свідків наважиться дати свідчення, якщо їх захистити. Таких корупціонерів у владі треба карати у відкритих судах.

— Через які політичні сили може відбутися зближення між Росією та Україною?

— Зближення з агресором неможливе. Росія має зупинити агресію та вивести всі свої війська та озброєння з нашої території.

— Влада каже про російську агресію. Але тоді неможливо пояснити два факти: Липецька фабрика президента України та російські державні банки, з яких були зняті санкції. Вони збільшують капітал та продовжують захоплювати дедалі більшу частку ринку.

— Наявність «сліпих», «глухих» та інших трастів, в тому числі фабрик на території РФ — це дуже слабке місце національної безпеки України. Щоб стати сильнішим, ще два з половиною роки тому можна і треба було ліквідувати це слабке місце.

— Ще одне питання. З «ДНР» завозиться вугілля. Люди на кордоні розповідають, що контрабанду вугілля контролює влада.

— Владі треба опублікувати всі контракти, які діють, у тому числі з тимчасово окупованими територіями. Антрацитове вугілля потрібне, і це треба визнати. Але зробіть процедуру прозорою. Якщо закуповують в організацій, які платять податки в Україні, опублікуйте. Якщо постачають звідти в Україну, в тому числі продукти харчування — назвіть постачальників.

— Ви читали матеріал «Новой газеты» про контрабанду?

— Так.

— Це правда?

— У багатьох питаннях — так.

Бойка в досьє Могилевича не було.

— Вас часто асоціюють з персоною Дмитра Фірташа.

— Безпідставно і даремно.

— Сторона Фірташа хотіла Вас допитати у Віденському суді.

— Вперше чую про це. Жодних звернень до мене від Віденського суду не було.

— Вас хотіли допитати через скайп, але суддя був проти.

— Це неправда. До мене жодного запиту не було. Якби прийшов запит, дав би свідчення, насамперед про справу Могилевича, яку я відновлював разом з ФБР США.

— Вона існує?

— ФБР має цю справу, багато в ній напрацьовано за моєї участі.

Я прийшов до СБУ з посади посла України в Білорусі, і перша казка, яку мені почали розповідати, про начебто знищене досьє Могилевича. Як професіонал у дипломатії і в спецслужбах, я відразу сказав, що це не проблема. Ми запросили ФБР США і відновили досьє, бо справа Могилевича велась з двох сторін. Усі прізвища в цій справі були відновлені.

— Україна теж має справу проти Могилевича?

— Зараз не знаю, я вже не на посаді. Але справа була, в ній були зібрані всі енергетичні оборудки. У 2009 році я виступив у парламенті і прозвітував на всю країну, що «„РосУкрЕнерго“ і всі російські посередники мають піти з України, а кожен з кубометрів газу, навіть якщо вони належить приватній особі (має на увазі Фірташа. — R0) — це все одно власність держави». (Виступ 17.03.09, ВРУ, Київ).

Ось що є насправді доказовою базою моєї діяльності. Не було більшого ворога для «РосУкрЕнерго» та її реальних власників, ніж Наливайченко і Тимошенко.

Тоді мене викликав президент Віктор Ющенко і запитував, для чого я зробив таку заяву у парламенті? А я йому пояснив, що ми з ФБР працюємо, ось докази.

— Чи існувала колись координація дій між Фірташем та Льовочкіним, коли останній обіймав посаду голови Адміністрації президента?

— Всім відомо, що вони були партнерами в бізнесі.

— Ви були в партії «УДАР». Фірташ зізнавався, що він має відношення до цієї партії разом з Льовочкіним. Це правда, що Льовочкін фінансує Кличка?

— Жодного разу в «УДАРі», на майданах, в областях, куди я їздив від партії, не було фінансування ні від Фірташа, ні від Льовочкіна. Особисто мене в партії теж ніхто не фінансував.

— Чи може Фірташ повернутися в Україну?

— Не знаю. Це питання австрійської та американської юстицій.

— Чи фігурував колись Юрій Бойко у справі «РосУкрЕнерго» як чиновник, що сприяв діяльності компанії?

— У досьє Могилевича його не було. У справах, пов’язаних з енергетичним бізнесом, безумовно, його прізвище є. Всі ці матеріали були отримані ГПУ, як і справи стосовно «Енергоатома».

— На Вашу думку, чому після Євромайдану справа Бойка не чіпає його, а пішла на рівень нижче як справа Кацуби?

— Стосовно цього епізоду можу сказати, що латвійські правоохоронні органи передали ГПУ інформацію з цими прізвищами.

— Генпрокуратура виглядає, наче чорна дірка, де зникають найбільш резонансні справи.

— Не вірте, що докази кудись зникають.

Питаєте про зв’язки з Америкою?

— Де Ви зараз працюєте?

— У міжнародній компанії Flexis Capital, вона має центральний офіс в Нью-Йорку. Працюю за контрактом. Більшість питань консалтингу стосується України.

— Де у вас більше друзів — серед демократів чи республіканців?

— Якщо полічити, то однаково. Коли треба було звільняти Надію Савченко, резолюцію в Конгресі допомагала приймати конгресвумен Марсі Каптур (демократ. — ). Позиція її та партнерів-республіканців мала суттєвий позитивний вплив на звільнення Надії Савченко. Я вважаю, це дружба.

— Кажуть, що Ви — «рука Держдепу».

— І «американський шпигун». Це була шизофренічна заява Компартії України, коли я був в опозиції до Януковича та до них в парламенті. І як народний депутат ходив через це за сфабрикованою справою на допити. Чого мені боятися?

— Ви ж американський шпигун, врешті-решт.

— Я чітко давав свідчення «страшним» прокурорам Пшонки. Добре пам’ятаю їхні обличчя та імена.

Питаєте про зв’язки з Америкою? Ось і відповідь — антитерористичний полігон, збудований під Києвом за стандартами НАТО і за гроші уряду США. Без відкатів і вкрадених коштів.

Крім того, я дійсно працював в Америці на високій посаді генерального консула України. Я знаю в Америці багатьох впливових політиків, знаю особисто не одного керівника ЦРУ, знаю особисто не одного керівника ФБР. Засмутився, коли дізнався про відставку Джеймса Клеппера (голова Національної розвідки США. — ), бо особисто його знаю і поважаю. Він з перших днів російської агресії підтримав нашу країну, побудову нової СБУ.

— Чи треба очікувати перестановок у владі через те, що у США змінилася влада? Чи зміняться групи впливу на українську владу?

— Якщо не буде справедливих покарань людей, які зараз у владі займаються злочинними схемами, відбудеться неминуча зміна влади. Якщо не буде вироблено план оборони країни, закінчення війни, відновлення територіальної цілісності і посилення наших Збройних сил та Антитерористичного центру — має відбутися заміна всіх людей у владі.

— Нинішня система більше ніж дискредитувала себе. Це і офшори, і схеми, і бездіяльність. Але сама себе система переслідувати не може. Ви ж кажете, що Генпрокуратура не дає ходу справам.

— Визнаю, що боротися проти корупції з позиції підлеглого неможливо. Але зараз Генпрокуратура має шанс. У Юрія Луценка він є.

— ГПУ теж є частиною системи. Єдина надія на зміни, як не дивно, може бути пов’язана з тим, що республіканці прийшли до влади.

— Консерватори, республіканці, демократи. Це все одно за океаном. Можна і треба робити щось у власній країні.

Мені в 2009 році теж розповідали, як неможливо боротися з ФСБ Росії, особливо коли в парламенті регіонали та комуністи. В 2009 році ми заарештували групу ФСБшних офіцерів в Одеській області. На весь світ були представлені докази агресивної війни спецслужб проти нашої незалежності. З Криму я вислав усіх ФСБшників. Після приходу до влади Янукович усіх повернув.

Де друга частина «чорної каси» Партії регіонів?

— Був величезний панамський скандал. Ви вірите, що це журналісти викрили ці схеми?

— Думаю, що за Panamagate стоїть і стояло чітке рішення політичної еліти США, президента Обами.

— Демонтувати офшорну систему?

— Так. Викрити всіх бенефіціарів і почати судові запити на повернення вкраденого. Що зробили всі цивілізовані країни світу? Приєдналися до цієї антикорупційної коаліції. Данія викупила інформацію Panama Papers, щоб виявити махінації своїх громадян, передусім тих, хто у владі. Ось для чого це насправді потрібно.

— Чому раптово вирішили демонтувати?

— Не раптово. Збіглася політична воля світових лідерів. Усі країни приєдналися. Хто не приєднався? Україна. Хоча вже майже рік минув після Лондонського антикорупційного форуму, куди президент України не поїхав.

— Два роки тому президент оголосив деолігархізацію. Як ви оцінюєте її підсумки?

— Немає результатів. Головний результат — сам президент залишився олігархом.

— Ви згадували офшори голови НБУ Валерії Гонтаревої. Можете розповісти про це детальніше?

— Там два прізвища — Пасенюк та Саприкін (співробітники ICU — колишньої компанії Гонтаревої, яка користується преференціями від НБУ. — ).

— Хай як, що вона має офшори?

— На державній службі їх не можна мати. Але вона має, порушуючи законодавство України.

Американські партнери мені розповідають, що одна компанія найняла дорогих американських лобістів. А знаєш у чиїх інтересах? Уряду України.

Цю інформацію можна знайти на сайті FAA. Тут є про Белізьку офшорну компанію. Тут вказані прізвища Пасенюка та Саприкіна, які є бізнес-партнерами Гонтаревої. Це має стати предметом розслідування. Як з офшору піарить себе наша влада?

— Кононенко як депутат теж не має права на офшори?

— Та ніхто з держслужбовців не має права. Саме тому нам потрібна антикорупційна люстрація. Не для того, щоб переслідувати бізнес. Ніхто навіть не знає, скільки офшорів мають депутати. Але ще в 2015 році, коли я пішов з посади голови СБУ, від наших міжнародних партнерів ми отримали прізвище Кононенка та інформацію про його офшори.

Якщо це не його офшори — нехай скаже, хто ними оперує, звідки гроші. Розслідування потрібні, що повернути вкрадені мільйони в бюджет, а злодіїв-депутатів притягнути до відповідальності.

— Довго розвивається скандал навкруги «чорної каси» Партії Регіонів, яку оприлюднив пан Трепак.

— Важливе питання: де друга частина «чорної каси» Партії регіонів? Не Віктору Трепаку я адресую це запитання. Це запитання до тих, у кого ці документи були і є зараз. Але вони тримали і не передавали їх навіть після Революції гідності ні до СБУ, ні до Генеральної прокуратури. Це приховування злочину та потурання безкарності.

— А була ще друга частина?

— Як це була? Вона є.

— У кого?

— Не знаю. Якби знав, вже б давно пішов, забрав і віддав у Генпрокуратуру, але перед цим оприлюднив.

Друга частина має бути. Має бути опублікований «блокнот Кобзаря», чи як він там звався, офіцер, особистий охоронець Януковича.

— А там щось цікаве?

— Не просто цікаве. Там всі прізвища політиків. Наполягаю як людина, котра добре розуміє, про що говорить.

— Мабуть, до Межигір'я Ви не їздили.

— Не їздив. Зараз вимагаю опублікувати «блокнот Кобзаря».

Але це не все. Де «чорна каса» Партії регіонів зразка кінця 2013-го в частині фінансування злочинних дій проти Майдану? Де готівка, яка виділялася, зокрема, департаменту Ганжі в СБУ за розробку злочинних планів та здійснення провокацій на Майдані?

— Могли ж знищити.

— Чому тоді першу частину не знищили? Я раджу: зараз здавайте слідству документи щодо другої частини злочинних коштів. Саме там злочинна схема, саме там найбільша небезпека. Це буде величезною доказовою базою, яку Юрій Луценко використає в суді.

З приватизацією все ненормально.

— Зараз відбувається приватизація. Залучаються так звані «незалежні радники», які фінансуються за позабюджетні кошти. Це як?

— Це неправильно. Всі радники, які зараз є в Адміністрації президента чи уряді, мають оприлюднити свої електронні декларації і джерела фінансування.

— Але вони не громадяни України.

— Яка різниця? Вони працюють у державних установах України.

Щодо приватизації, то це серйозніше питання. Опубліковані не всі документи, які підписали президент, прем'єр та голова НБУ з Міжнародним валютним фондом.

Українська влада сама собі прописала зобов’язання в неопублікованих документах МВФ. Там є зокрема про Одеський припортовий завод.

Знаєте, коли наша влада зобов’язалася його забрати з державної власності і віддати в приватні руки? В жовтні 2016 року. І це записано в документах, які вони так бояться перекласти та оприлюднити.

«Центренерго». Чому записали цю установу? Хто краще знає їй ціну: пані Лагард чи ті, хто хоче забрати у держави майже 7 млрд грн доходу на рік?

Замало «Центренерго» — далі вони дописали приватизувати всі обленерго. Скільки прибутків вони приносять? Ми з вами не знаємо, там темна бухгалтерія і «чорні каси».

І на цьому не зупинилися. Аграрний фонд. Чого його раптом передають на приватизацію, якщо в країні, навіть за умов війни, найбільший прибуток приносить зерно.

Я стверджую, що все те, що під час війни проходить під назвою «приватизація», є насправді спробою забрати з державної власності прибуткові об'єкти. Це величезне обкрадання.

Більш просте: 32 науково-дослідних інститути збираються приватизувати. Науково-дослідні інститути — це обороноздатність країни.

— Як колишній співробітник Інституту електрозварювання імені Патона, кажу — землі там багато.

— Так, це робиться заради землі. А ви так само скажіть, скільки технологій і ноу-хау електрозварювання може бути використано в оборонних цілях? Та всі. Від сучасних мінометів до бронетранспортерів. Немає зварювання — немає броні. Немає броні - гинуть хлопці.

— Судини людські зварюють.

— Перший добровольчий мобільний шпиталь імені Пирогова використовує ці технології, щоб врятувати бійців прямо на передовій. Знаєте, хто їх підтримав? Ніхто. Тому що 32 інститути через землю треба приватизувати і все інше треба продати.

З приватизацією все ненормально. Розподіл власності є дуже кулуарним, клановим, а відтак олігархічним.

— Приватизовувати згадані вище об'єкти будуть міжнародні компанії, пов’язані з владою, чи реальні покупці з-за кордону?

— Треба чітко визнати, що реальних покупців зараз немає через дві причини — корупцію та агресію. Не можемо ми зараз отримати таку ціну, щоб пояснити людям, — ось ми продаємо, але не за копійки.

— Є інший нюанс. У наглядовій раді «Нафтогазу України» є три іноземних незалежних директори з правом голосу і лише два представники держави. Іноземці фактично контролюють компанію.

— Це ненормальна ситуація. НАК «Нафтогаз» — це посередник і величезна корупційна «чорна діра». Саме НАК «Нафтогаз» є найбільшим джерелом корупції на енергоринку. Сама структура непотрібна, неефективна і заважає створенню конкурентного ринку газу в нашій державі.

В Украине стартует первый этап запуска Единого государственного реестра домашних животных, – Минагрополитики
25 ноября 2024
G7 готовит санкции против Китая из-за поддержки россии в войне против Украины
25 ноября 2024
Великобритания введет крупнейший пакет санкций против "теневого флота" рф
25 ноября 2024
Верховный лидер Ирана требует смертной казни для премьер-министра Израиля
25 ноября 2024
Три благотворительных фонда продали более 700 авто, предназначенных для ВСУ, - ГНСУ
25 ноября 2024
Нардеп Ткаченко опроверг свое заявление о количестве ВПЛ, возвращаемых на оккупированные территории
25 ноября 2024
Сибига посетит Италию для участия в министерском заседании Группы семи
25 ноября 2024
Правоохранители задержали двух поджигателей, выполнявших вражеские задания по Украине
25 ноября 2024