У квітні 2017 року закінчується річний термін затвердження парламентом програми Кабінету Міністрів, після чого Верховна Рада, цілком на законних підставах, може відправити його у відставку, висловивши вотум недовіри. Однак деякі парламентарі, схоже, прагнуть пришвидшити події та звільнити, якщо не Уряд, то хоча б його керівника.
На минулому тижні Юлія Тимошенко разом з 12 своїми однопартійцями, а також позафракційним депутатом, лідером партії «Народний контроль» Дмитром Добродомовим, намагалася зареєструвати відповідний проект постанови. Апарат Ради спочатку зареєстрував документ під номером 6076, однак пізніше повернув його авторам, вказавши на суперечність Конституції і Закону про Кабінет Міністрів.
Realist розпитав у Дмитра Добродомова, чому його ініціатива відставки Володимира Гройсмана збіглася з діями «Батьківщини» та чи не стоять за вимогами певні домовленості й прагнення розхитати ситуацію у бік дострокових виборів.
— Ви єдиний з позафракційних депутатів, хто разом з «Батьківщиною» Тимошенко подали постанову про відставку голови Уряду Володимира Гройсмана. Які у Вас мотиви щодо звільнення прем'єра?
— Це не моє особисте бажання, а всього лише наявність об'єктивних причин. Володимир Гройсман показав себе як неефективний керівник, що на сьогодні не є допустимим.
— Чому саме зараз порушили питання?
— Тут радше варто говорити не про час, а про реальні показники роботи. Новому прем'єру варто було дати час, аби себе показати, виправити помилки попередників, розібратися, почати діяти. Сьогодні ми бачимо, що за весь час його роботи можна перелічити лише мінуси. Наприклад, знищення малого та середнього бізнесу. Такого обвалу в цьому секторі ще не було. Замість того, аби викривати корупційні схеми великих підприємств, які уникають величезного оподаткування, малий бізнес дедалі більше заганяють у кут.
Блокада на сході та корупційні схеми, намагання заробити на війні. Ми б мали говорити про такі речі, як введення військового стану на території АТО, економічну блокаду, ухвалення багатьох рішень, економічних та політичних, у цьому контексті. Натомість ми бачимо, що комусь у Києві це не вигідно, хтось заробляє на цьому кошти. Я нагадаю, що формула «Роттердам +» у нас приймалась саме для того, аби вугілля з Донбасу не брати, а тепер виявилось, що без нього нам ніяк.
Ще одна причина — намагання зняти мораторій на вивезення кругляка. Скасування мораторію не лише вдарить по деревообробній галузі, а й зіграє на руку контрабандистам і корупціонерам. Прем'єр добре це знає.
Я взагалі дуже довго можу перелічувати, чому Володимира Гройсмана можна зняти з посади, тут і тарифи, і скандали з «Укрзалізницею».
— Чому ж тоді йдеться лише про Гройсмана, давайте говорити про новий Уряд, про відповідальність багатьох за ці рішення, чи не так?
— 14 квітня завершується імунітет у Кабінета Міністрів, тоді можна порушувати питання про відповідальність увсіх, а зараз йдеться лише про людину, яка його очолює. Він керівник, він, коли приходив, усім махав пальцем, що покаже, як треба управляти… А я от слухаю його звіти щотижневі і там одні цифри та цифри. Все про якісь зрушення та зростання. Ви поїдьте у будь-яку область, поговоріть з людьми, з підприємцями, подивіться на реальний стан. І це ж лише лютий. Якщо лишити все без змін, то наслідки можуть бути катастрофічні.
— Але багато юристів кажуть про юридичні неузгодження, можна ж було порушувати питання у квітні, коли будуть причини та не виникне ситуацій зі зняттям постанови…
— Тут питання лише в тому, що комусь Гройсман ще потрібний на посаді. Така сама постанова є щодо Арсенія Яценюка і ніхто її з сайту не знімав. Жодних тут юридичних колізій немає. Так, ст. 115 Конституції вказує, що «відставка прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України». Однак Конституція таки дає можливість депутатам звільняти прем'єр-міністра.
Верховна Рада має повноваження «вирішувати питання» про відставку прем'єр-міністра та окремих міністрів окремою постановою. Тут все логічно.
— Якщо б постанову таки винесли на голосування, як гадаєте, голоси б були?
— Ні, не думаю, що зараз це питання було б проголосоване. Хоча неофіційно багато незадоволених роботою Гройсмана.
— Повернусь тоді до запитання: а для чого ж тоді Ви порушували його, знаючи наперед про провал?
— Бо відтак кожен депутат і кожна фракція, партія бере на себе відповідальність за дії Уряду. Гройсман пропрацював певний час, і всі бачать його результати, ось є реальна можливість відставити його. Якщо депутати не йдуть на цей крок, то вони беруть на себе провину й за подальші його провали.
Взагалі, 14 квітня я дуже хочу почути звіт Гройсмана в парламенті. Є дуже багато запитань, які хочеться йому поставити та почути відповідь.
А так у нас виходить — ні в Раді немає спільності, ні в Уряді… Тут або Рада має переформовувати більшість та стати незалежною, або ми й далі отак не зможемо приймати потрібні рішення, ухвалюючи лише те, що вигідно певним людям.
— До речі, а якби питання розглядалось і знайшло б підтримку, то воно могло б спричинити дострокові вибори?
— Могло б, але не обов’язково. У нас багато прецедентів, коли прем'єр-міністр йшов, але Уряд продовжував працювати. Я не бачу тут зв’язку.
— Зв'язок у тому, що питання про відставку порушує «Батьківщина» — чи не єдина парламентська фракція, кому вибори вигідні саме зараз, а значить і вигідно розхитати ситуацію?
— Про це, звісно, варто питати у самої «Батьківщини», ми про вибори не думаємо і вже точно з цією метою питання відставки Гройсмана не порушуємо.
— Тобто така синхронність у діях не означає, що «Народний контроль» тепер якось співпрацюватиме з партією Тимошенко?
— Я не знаю, які мотиви в Тимошенко, але за такою логікою можна було б підняти всі наші постанови та подивитись, з ким вони збігаються. Ні, ми не співпрацюємо з «Батьківщиною».
— Гаразд, а як щодо Ковальчука, вашу партію часто пов’язують з його іменем. Він має якийсь інтерес у цьому питанні?
— Нелогічно якось виходить. То ми з Тимошенко співпрацюємо, то одночасно з Ковальчуком, який є людиною президента, а значить опонентом Тимошенко.
— А в нас у політиці багато нелогічно й одночасно нічого просто так не відбувається. Сьогодні вороги завтра виявляються спільниками.
— Ні, я повторюсь, що не маємо відношення ні до Тимошенко, ні до Ковальчука. Це наша ініціатива, ми про незгоду з діями Уряду не раз говорили.
— Гаразд, якщо йдеться про відставку, то очевидно ж має бути альтернатива. Гадаєте за таких умов можна знайти заміну Гройсману?
— А чому ж ні? Керівники коаліції повинні подати кандидатури та узгодити їх. Альтернатива є завжди, не можна залишати все в такому стані лише тому, що здається немає гідної заміни. Це має бути професіонал, який відповідатиме за свої вчинки, технократ, а не людина, яка багато говорить та нічого не втілює. І якщо більшість не може визначитися з такою кандидатурою, то ще одне питання: чи дієва така більшість у ВР?
— Будете знову порушувати питання відставки після того, як у Кабінета Міністрів не буде імунітету?
— Так, звісно, але тоді йтиметься очевидно про весь Уряд, відповідальність не лише Гройсмана. Кадрова політика, це до речі, ще один провал прем'єра.
Автор: Ольга Каретнікова-Котягіна
