Як перевіряються декларації чиновників і чому навколо НАЗК – скандали: висновки і думки
Погляд/Ярослав Юрчишин

Як перевіряються декларації чиновників і чому навколо НАЗК – скандали: висновки і думки

15 ноября 2017 | 13:41

Екс-член Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Анна Соломатіна заявила про фальсифікацію перевірок електронних декларацій та звинуватила в цьому безпосередньо голову агентства Наталію Корчак. Соломатіна стверджує, що її та інших членів НАЗК викликали до Адміністрації президента (АП). Більше того, за словами екс-члена агентства, вона отримувала незаконні вказівки фальсифікувати результати перевірки декларації окремих народних депутатів.

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин спеціально для Realist`a у своїй колонці пояснив, до чого може призвести скандал у НАЗК та чому до цього органу немає довіри.



Діяльність НАЗК через проблеми в процедурах відбору керівного органу агентства стала політичною і залежною. Пані Соломатіна готова надати свідчення, що тиск відбувся в інтересах Адміністрації президента. До того ж, АП є одним із суб'єктів у відборі керівництва НАЗК, що дискредитує саму ідею прозорого конкурса у цьому питанні.

З вересня 2016 року триває процес подачі та перевірки електронних декларацій. І ми маємо з понад 1 млн декларацій згідно зі звітом Національного агентства перевірених — всього 81. При цьому в 81-й декларації не знайшли суттєвих проблем, окрім технічних неточностей. У той же час ми маємо вибірковий підхід. Це справи проти Центру протидії корупції, проти Артема Ситника, проти Юлії Марушевської та ін. Це досить тривіальні справи, які виносять на дуже серйозний резонанс, тим самим демонструючи, що є зацікавленість не в системній роботі, а у вибірковому використанні і зловживанні своїми можливостями через політичне замовлення або у власних інтересах. Якщо тут і присутня дискредитація НАЗК, то це дискредитація самих себе через власну політичну залежність і заангажованість.

Відповідальність керівництво НАЗК мало нести ще після того, як поставили під удар надання безвізового режиму Україні, оскільки на півмісяця зірвали запуск системи електронного декларування. І лише втручання безпосередньо Кабінету Міністрів фактично надало можливість «розрулити» ситуацію. На той час треба було приймати кадрові рішення.

Насправді Кабмін не має повноважень, щоб відправити керівництво НАЗК у відставку. Навіть не має можливості цього зробити через незалежний аудит. Така процедура передбачена для Національного антикорупційного бюро. У той же час дисциплінарні стягнення Кабмін може задіяти. Це і догани, і відсторонення від посади. Зараз ми очікуємо, що матеріали, які передала Анна Соломатіна, вивчать у НАБУ. Звинувачення стосуються голови НАЗК пані Наталії Корчак, яка за посадою рівна до 1−2-го рангів чиновництва, тобто вона — топ-службовець. І тому НАБУ має підстави ефективно розслідувати цю справу. На час розслідування, як це сталося з Насіровим, пані Корчак може бути відсторонена від посади чи то за рішенням суду, чи відповідно до результатів внутрішнього розслідування Національної агенції з питань державної служби та рішення КМУ, чи на підставі власної заяви пані Корчак.

Це було б цілком логічно, бо перебуваючи на посаді керівника агентства, стосовно якого відбуваються слідчі дії, та будучи керівним фігурантом цієї справи, пані Корчак може впливати на позицію співробітників. А співробітники — ключові свідки цієї справи. Було б дуже логічно відсторонити пані Корчак. Якщо зловживання буде доведено, то це стане підставою для звільнення пані Наталії. Якщо ж слідство зайде в глухий кут і відповідно звинувачення будуть «розбиті», тоді вже має відповідати людина, яка дала неаргументовані свідчення. Така відповідальність за спробу дискредитації і неправдиві свідчення теж є. Але світова практика показує, що наявний сенс відсторонити Корчак на час розслідування. Це не зупинить роботу НАЗК, агентство й надалі працюватиме.

Та щоб вирішити проблему комплексно, треба змінювати закон. Передбачити аудит, який міг би проводитися щорічно або кожні два роки. На підставі цього аудиту ставити питання про певні дисциплінарні стягнення аж до звільнення керівництва НАЗК. Це нормальна світова практика, яка не поширена в Україні.

Щоб активізувати перевірку електронних декларацій, треба синхронізувати систему з усіма реєстрами. Для цього Верховна Рада має надати НАЗК на законодавчому рівні автоматичний доступ до всіх реєстрів, які є у власності Мін'юсту, Державної фіскальної служби та інших державних інституцій.

НАЗК має перебрати на себе власність системи декларування, бо зараз власником де-юре є НАЗК, але технічно система перебуває під адміністрацією ДП «Український спеціальний зв’язок». Тобто НАЗК де-факто не контролює ймовірність доступу до цієї бази. Потрібно, щоб перевірка проходила не вручну, а за допомогою автоматичної системи. Така система вже передається НАЗК. Тоді автоматично можна буде перевіряти декларації. Наприклад, якщо декларант не зареєстрував машину, яка значиться у реєстрі власності рухомого майна, відповідно в системі навпроти прізвища такого декларанта має з’явитися червона мітка. Машина сама може ранжувати перевірку цієї декларації першочергово.

Звісно, потрібно змінювати склад НАЗК. Але ще до цього треба взагалі змінити підхід до формування конкурсної комісії. Зараз значну частину членів НАЗК делегують органи влади. Розуміючи можливості агентства, в комісії намагаються включати контрольованих людей. Було б дуже добре, щоб в комісії була хоча б одна людина, яка б представляла світову спільноту. Це було б чесно, враховуючи, що значну частину коштів для навчання співробітників, адміністрування НАЗК надали саме міжнародні донори. Ефективність включення до складу комісії міжнародного експерта доведено на прикладах роботи комісій з обрання голови НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань управління та розшуку конфіскованих активів. Участь міжнародних експертів, в яких інше ставлення до процедур, які не включені до українських реалій, не мають зв’язків з політиками та високопосадовцями, довели свою користь і неупередженість. Чи є сенс змінювати керівництво НАЗК і при цьому не змінювати процедуру обрання нових керівників? Навряд чи.


Редакція Realistзвернулася до пані Наталії Корчак з проханням відреагувати на зауваження, висловлені автором колонки. Позицію голови НАЗК буде опубліковано, тільки-но Наталія Корчак надасть свою відповідь.