15 ноября в Киеве начались массовые акции протеста, которые могли угрожать действующей власти. На 17 ноября намечался следующий этап.
В протестах были заинтересованы сразу нескольких политических сил: «Батькивщина» Юлии Тимошенко, «Оппозиционный блок» и, возможно, даже Михеил Саакашвили, хотя накануне он себя никак не проявил.
Не исключено, что поводом для протестов стала неожиданная победа республиканца Дональда Трампа на президентских выборах в США.
После победы Евромайдана Украина находится под влиянием Штатов. Последние три года страной правили политические силы, которые опираются на поддержку демократов. Но после победы Трампа ряд сил, которые традиционно близки к республиканцам, тут же справедливо предположили, что их влияние может усилиться.
Экс-глава СБУ Валентин Наливайченко, как и Саакашвили, имеет хорошие контакты с республиканцами. Действительно, за спиной бывшего генерального консула Украины в США и замминистра иностанных дел впечатляющий послужной список. Бесспорно, Наливайченко имеет не только амбиции, но и огромные шансы в скором будущем вернуться во власть.
Во время протестов 15 ноября его политическая группа также засветилась. Но пока колонны демонстрантов шли в сторону Верховной Рады, Нацбанка и Генпрокуратуры, сторонники Наливайченко пришли к Администрации президента, чтобы вручить петиции с подписями.
Однако 17 ноября протесты не получились. Власть умело выбила основные силы, на которые опиралась атака. Это обманутые вкладчики банка «Михайловский» и профсоюзы.
В интервью Realist’у Наливайченко ушел от вопроса, почему протесты 17 ноября провалились. Он пообещал, что все еще впереди. Зато экс-глава СБУ охотно вспоминал события Евромайдана и первых месяцев после него.
Он очень осторожно высказывается о президенте и генпрокуроре, корректно оценивает министра внутренних дел и Юлию Тимошенко. Слишком заботится о том, чтобы НАБУ и САП превратились во взрослые и сильные структуры. Складывается впечатление, что Наливайченко находится накануне возвращения в большую политику. А потому тщательно взвешивает свои слова.
— На Вашу думку, чому не склалися протестні акції 17 листопада?
— Я б говорив про акції 15 листопада. У цей день збиралося багато протестних рухів під Кабінетом Міністрів, Верховною Радою, Адміністрацією президента. Наш рух «Справедливість» і сотні громадських організацій по всій Україні за місяць до того зібрали тисячі вимог людей безпосередньо до президента: покарати корупціонерів у владі, посадити офшорників Кононенка, Гонтареву, інших. Крім того, повернути вкрадені ними гроші до бюджету.
Прикро, що АП і сам президент вигадали запобіжні заходи, назвали це «шатунами», вихваляли в медіа Кремль та його чиновників, які вони «впливові».
У нашому русі прийшли на протест люди не за гроші. Це були реальні активісти.
Ми зайшли до Адміністрації президента, занесли тисячі вимог з особистими підписами людей. Президент не вийшов до нас. Ми наполягатимемо й надалі на покаранні корупціонерів у парламенті, уряді, Адміністрації президента.
Ми вже змусили прокуратуру відкрити кримінальне провадження, щоб розслідувати «відмивання» грошей в офшорах ключовими депутатами від «БПП».
— Доводилося чути про масові акції, що були заплановані нібито помічниками Медведчука. Кажуть, що то були Ваші люди.
— Ні. Ми такого не планували. Зрозумійте, якщо є протестний настрій, його зупинити неможливо.
— А зараз є революційний настрій?
— Революційного немає. Є соціальні протестні настрої через несправедливі тарифи, платіжки, через бюрократію з переоформленням договорів і субсидій.
— Ви координуєте свої дії з Юлією Тимошенко?
— Ми є політичними партнерами, але діємо самостійно. Наша «Справедливість» є громадсько-політичним рухом, політична сила Юлії Тимошенко — це величезна партія по всій країні і фракція в парламенті.
— Чи ставите Ви за мету дострокові парламентські вибори?
— Ні, такої мети в нас немає. В нас є чітка об'єднавча платформа «Справедливості» з вимогами: справедливість, боротьба з корупцією у владі та посилення обороноздатності для протидії зовнішньому агресору. Корупція у владі, в найближчому оточенні президента-олігарха, нищить здатність нашої держави протидіяти зовнішній агресії.
Реальна історія: одна платіжка одного лише Кононенка в один день в один офшор становить $ 200 тис. Перекладаємо мовою обороноздатності: $ 200 тис. — це 20 сучасних сухих санітарних модулів за НАТОвськими зразками, виготовлених на українських підприємствах Дніпропетровської або Запорізької областей. Такі модулі вже 2,5 роки потрібні на передовій.
— Чому саме зараз Ви вирішили спрямувати ці вимоги до президента? На які політичні результати претендуєте?
— Вимагаємо не політичних результатів, а конкретних покарань і повернення грошей у бюджет.
Після Революції гідності я був призначений парламентом головою СБУ. За моїм підписом підготовлена підозра про вчинення кримінального правопорушення суддями: головою Конституційного суду та ще сімома суддями. Саме вони «освятили» узурпацію влади Януковичем. Але й досі ні у президента, ні в парламенті немає політичної волі покарати цих суддів, довести справи до вироків. І де ці судді зараз? Усі сидять на посадах.
Питання номер два — офшорна корупція і корупція в керівництві Генеральної прокуратури. Ще на початку 2015 року співробітники СБУ задокументували протиправну діяльність верхівки Генпрокуратури, зокрема тодішнього заступника Даниленка. За моїм підписом ці документи були спрямовані до Генеральної прокуратури, бо це її підслідність, а також президентові. Вони й досі там. Фігуранти справи — на волі.
Третє питання: незаконні офшори і корупція депутатів. Поки вся країна у 2014 році зосередилася на протидії агресії РФ та сепаратизму, депутати ВРУ цинічно перебрали злочинні схеми розкрадання, хабарництва, відмивання «брудних» грошей. Тільки один задокументований тоді нами злочин розкрадання нафтопродуктів на Одеському нафтопереробному заводі завдав збитків нашій обороноздатності на сотні мільйонів гривень. Усі документи забрала Генеральна прокуратура, а покарання відсутнє до цього часу.
— Повертаючись до 15 та 17 листопада. Чому Ви та Юлія Володимирівна саме зараз пішли на ці протестні акції? І чому, незважаючи на те, що протестні настрої існують, здебільшого це проплачені люди?
— Ми, виходячи 15 листопада, вимагали притягнення до відповідальності та покарання корупціонерів у владі. Виходили не заради картинки і не за гроші. У київській акції взяли участь сотні наших активістів. Впродовж цього року по всій країні ми збирали вимоги людей, боролися з корупцією на місцях, допомагали нашим військовим та добровольцям на фронті. Хочу нагадати, що рік тому ми почали свою боротьбу з того, що домоглися відкритого публічного засідання антикорупційного комітету у Верховній Раді. Прийшов я, громадські активісти. Ми показали докази корупції у владі - 100% членів комітету підтримали наші докази, направили до Генеральної прокуратури вимоги провести розслідування. Якою була реакція влади? Жодної.
Тому ми перейшли до серйозніших політичних методів боротьби. І саме цим ми займалися 15 числа.
За тиждень ми повернемось, тому що вимагаємо, аби розгляд вимог нашої акції тривав не рік, а тиждень.
Прийдемо вже вимагати від президента подання до Верховної Ради про зняття Гонтаревої з посади голови Нацбанку. Крім того, застерігаємо, щоб вона не втекла за кордон, а щоб одразу НАБУ розслідувало провадження і щодо неї, і щодо її поплічників. А викрадені ними гроші - повернути Україні.
— Як Ви оцінюєте діяльність НАБУ?
— Не оцінюю, а чітко знаю, що повинен зробити законодавець, щоб НАБУ працювало.
По-перше, має з’явитися Антикорупційний суд.
По-друге, НАБУ мають бути передані всі бази даних щодо корупції високопосадовців з СБУ, МВС, Генпрокуратури, Держприкордонслужби, Державної фіскальної служби, Держфінмоніторингу та ін.
По-третє, НАБУ повинно отримати право здійснювати невідомі іншим керівникам правоохоронних органів оперативно-розшукові заходи, включаючи зняття інформації з телекомунікаційних мереж, стеження за корупціонерами, затребування документів. Головне, щоб про таку роботу НАБУ не знав жоден покровитель того чи іншого високопосадовця-корупціонера. І тоді не розвалюватимуться справи в тому ж Антикорупційному суді, відповідальність за створення якого лежить на фракціях «БПП» та «Народного фронту».
— Зараз можливість прослуховування зафіксована виключно за СБУ. На кожній стійці мобільного зв’язку стоїть дублюючий пристрій, що контролюється Службою. Чи є завдання встановити другі екземпляри дублюючого обладнання, яке вже буде контролюватися НАБУ?
— У держави немає грошей на створення десяти центрів боротьби з корупцією та зняття інформації. Вже існуючий департамент оперативно-технічних заходів в СБУ має бути виокремлено в єдиний незалежний технічний центр. Він має бути підконтрольний парламенту, фінансуватися з держбюджету окремим рядком та виконувати технічні завдання виключно за рішенням судів.
Як колишній голова СБУ я, мабуть, мав би стверджувати, що все треба залишити в СБУ. Але європейський досвід свідчить, що технічний центр зі зняття інформації з мереж телекомунікацій за рішенням судів має бути відкоремленою структурою, незалежною від впливу будь-якої політичної сили чи одного високопосадовця. Наприклад, такий порядок існує в Угорщині, саме так відбувається зняття інформації.
Це вирішує три питання: економія бюджету, незалежність, а також запобігання витоку інформації.
Далі НАБУ отримує дозвіл суду на прослуховування — несіть цей дозвіл до незалежного технічного центру. СБУ чи Нацполіція отримали такий дозвіл — теж до цього центру.
— Багато українських політиків називають НАБУ, САП, Антикорупційний суд та мережу НДО паралельною владною структурою, що підконтрольна США.
— Конкретні професійні запитання: пан Фролов, один із заступників голови СБУ, чим займався за часів Януковича? І друге запитання: чим займається зараз?
Чому тільки президентові доповідають про всі прослуховування, а парламенту — ні? В цьому ж маячня і маніпуляція.
Переконаний, що не може тільки один з посадовців управляти всіма оперативно-технічними заходами в країні. Це неправильно.
У мене також питання до профільних комітетів у парламенті: чи контролюєте ви, чим займається оперативно-технічний підрозділ в СБУ? Звідки виникають незаконні прослуховування і стеження? Напевно, ні.
— Чому тоді НАБУ не може користуватися цими повноваженнями?
— Як НАБУ буде користуватися, якщо всі прослуховування несуть виключно в АП? Молоді детективи почали розслідувати, наприклад, корупцію в Адміністрації президента. Скажімо, туди занесли мішок з грошима хабарів. Коли ті самі детективи звернуться за дозволом на прослуховування, кому це одразу стане відомим?
— Судова система, що підконтрольна АП, теж може блокувати будь-які спроби зробити прослуховування?
— Не зовсім так. Наведу реальний приклад.
У 2009 році я домовився з головою Верховного суду, а тоді це був Василь Онопенко, про виключну секретність отримання дозволів на розробку та арешт всієї банди судді Зварича (Ігоря Зварича, тодішнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду, засудженого за хабарництво, зараз звільнений. — R°). Я спрямував до Львівської та Івано-Франківської областей сотню офіцерів СБУ. Одночасно вони заходили і брали Зварича та всіх його поплічників. Достатньо було судових дозволів на стеження і прослуховування, тому що ми налагодили виключно закритий канал, і витоку не відбулося.
Коли ми у Зварича познаходили хабарі, які були підписані заступнику глави АП, іншим чиновникам, вони нічого не змогли вже вдіяти, бо не знали про спецоперацію.
Я за те, щоб такий досвід був застосований для того, аби НАБУ стало ефективним органом, яким воно поки не є.
— Якщо згадати справу Зварича, то існувала політична воля, щоб його усунути?
— Знаєте, якою була політична воля? Був один заступник генпрокурора, один голова СБУ, якого дістало, що нам розповідають про корупцію, а ми жодного високопоставленого суддю не можемо затримати. І був ще новий молодий керівник СБУ у Львові. Яка політична воля?! Нікому, навіть президентові Ющенку, я не доповідав. Треба віддати належне, він ніколи не втручався в ці питання. Ми розробили цю операцію після того, як задокументували 37 епізодів незаконної діяльності судді - від хабарів у своєму кабінеті до зґвалтування жінок, які не могли принести достатню кількість хабаря.
— Таки з’явилася політична воля…
— Нічого не з’явилося. Далі була рішуча дія співробітників і слідчих. Суддю з поплічниками затримали, заарештували, мільйони готівки вилучили в бюджет. Після того я набрав президента і доповів йому. А потім відключив свій телефон. Я за те, щоб покарання і вилучення викраденого були альфою та омегою НАБУ.
— Я ось до чого. Зараз і Генеральна прокуратура, і СБУ, і МВС перебувають під впливом чинної влади. А ось НАБУ та САП — лише частково. Тобто, вони є альтернативою системі.
— Немає системи як такої. Наприклад, НАБУ. Цей орган недосформований, він не має ефективності. Треба так само в державі зекономити гроші і діяти чесно, зосередити в НАБУ всю боротьбу з корупцією у владі.
У мене величезне питання: що й досі робить в СБУ підрозділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю? В мене є й відповідь. Два роки тому ці депутати позбавили СБУ повноважень органу по боротьбі з корупцією. Це означає, що функцій вже давно немає, а підрозділ існує. Це — розпорошення сил, засобів і коштів на користь корупціонерів.
На моє переконання, в СБУ має залишитися боротьба з тероризмом та контррозвідка! Антитерористичний центр має стати бойовим підрозділом. Уявну боротьбу з корупцією в СБУ та інших органах припинити, а всі повноваження і справи передати до НАБУ.
— Через це не можуть завершити справу проти Коломойського щодо нафтопродуктів, де начебто непогана доказова база?
— Там народні депутати. Має бути кримінальне провадження, зняття недоторканності, їхнє затримання та допити. Вони й дадуть свідчення, хто насправді за ними стоїть.
— Зараз третя річниця Майдану, 21 листопада. Юрій Луценко дуже пафосно обіцяв, що всі справи передасть до суду наприкінці року. Наразі стає зрозумілим, що нічого передано не буде. На Вашу думку, як розслідуватиметься справа Майдану? Вона скінчиться чи на нас очікує «Гонгадзе-2»?
— Наприкінці 2014 року треба було передати до суду дві складові цього величезного кримінального провадження.
Перша — про роль ФСБ, снайперів на Майдані. Це було задокументовано, я підписував та передавав до Генеральної прокуратури з моменту приходу на Володимирську одразу після Революції гідності. В тому числі - злочинні накази Олександра Якименка (екс-голови СБУ за часів Януковича. — R°) та інших.
Друга складова — якраз про держзраду Якименка і злочинну роль тієї СБУ. У 2014 році нами розшукано та заарештовано генерала Біка (номер 3 в ієрархії СБУ), у 2015 році заарештований екс-керівник київського управління СБУ, інші високопоставлені офіцери.
Кримінальне впровадження стосовно цієї групи перевертнів у погонах має бути передано до суду, розгляд справи повинно відбуватися публічно, з широким висвітленням у ЗМІ.
— Чому нічого не чути про снайперів, які розстрілювали Майдан?
— Тому що немає суду. Коли була перша прес-конференція у квітні 2014 року, я розсекретив, на яких дахах які снайперські пари виставлялися, хто, з яким завданням, як стежили за опозицією, за мною, Дмитром Ярошем, Вікторією Сюмар та іншими.
— По всіх снайперах є висновки слідства?
— Слідча перевірка велася Генеральною прокуратурою. Не маю права розголошувати деталі до суду. Але все перевірялося. Більше того, я зробив усе можливе, щоб співробітники, наприклад Альфи СБУ, з‘являлися на допити. Вони не бігали, як «беркутівці», по всій країні. В квітні 2014 року була одна з таємних спецоперацій. Особисто Аваков і Наливайченко організували розшук та затримання всіх співробітників «Беркуту», які підозрювалися у причетності до розстрілів на Майдані. Ми доставили їх на допити до прокурорів і слідчих. На жаль, суди тоді затриманих повідпускали. Але державне обвинувачення та суд мають бути проти організаторів розстрілів. Проти тих, хто підписав і віддав злочинні накази з листопада 2013-го по лютий 2014 року.
— Чи відомі всі, хто стріляв по Майдану?
— Відомі всі керівники МВС і СБУ, високопоставлені генерали, які керували таємним штабом і незаконно переслідували активістів та учасників Революції гідності. Також було встановлено, де знаходився «тіньовий» штаб СБУ по провокаціях проти протестувальників. У Києві, на вулиці Золотоворітській.
— А щодо начебто російських снайперів?
— У тому числі в березні - травні 2014 року здобуто та передано до ГПУ докази про три групи ФСБ РФ — генералів та офіцерів. Задокументовано, коли приїжджали, де жили в Києві (на спеціальному полігоні СБУ), хто їх годував, які саме снайперські гвинтівки привозили, які українські генерали їх супроводжували.
Головне питання зараз — притягнення до відповідальності та покарання злочинців. Але в якому суді це робити? Впевнений, для того щоб розслідування та покарання відбулося, в Україні потрібно створити окрему судову палату у складі Верховного суду. До цієї судової палати через прозорий конкурс швидко набрати досвідчених суддів зі знаннями і міжнародним досвідом. Розміру злочину має відповідати і масштабність суду. Жоден районний суд не охопить вчиненого проти України. Такий законопроект я вніс президенту Порошенку на початку 2015 року, розуміючи важливість такого судового процесу та вироків злочинному режиму Януковича.
— Чому в лютому 2014 року Ви з Арсеном Аваковим не затримали Януковича на Бельбеці?
— Тому що його вже там не було. Просто він встиг втекти. Я ще був не на посаді, а лише народним депутатом від опозиції.
Щойно Янукович дізнався, що Аваков призначений парламентом на посаду міністра і що з Києва вилітає невеличка група людей до Сімферополя, він одразу після вильоту змінив маршрут і разом зі своїм оточенням втік на російську військову базу у Севастополі. І вже звідти російські військові забрали його з країни.
У цей час на всіх посадах в усіх правоохоронних органах працювали люди, призначені Януковичем. В СБУ — люди Якименка, в МВС — Захарченка, у прокураторі - Пшонки.
Знаєте, скільки на наше звернення прибуло до Бельбеку співробітників СБУ? Аж сім! Тим не менше, ми прийняли рішення їхати вночі до Ялтинських дач Януковича, обшукали там усе, але його вже там не було.
— Чи є конструкція справи Майдану, що побудував Луценко, придатною для доведення справи в суді? Як вони будуть доводити задум щодо створення банди? Як доведуть, що Янукович навмисно став президентом, створив більшість у парламенті, вкрав гроші «Нафтогазу» та розстріляв Майдан?
— Є докази того, що діяло злочинне угрупування у владі. Вони протидіяли Революції гідності, переслідували активістів, незаконно використовували силові органи і зброю проти людей, таємно фінансували незаконні заходи з каси Партії регіонів, зрадницькі задіювали ФСБ РФ. Ось накази, підписані Якименком.
За часів Януковича для протидії Революції гідності задіювалась уся вертикаль влади, з конкретними прізвищами і посадами: ті переслідують активістів, ті стежать за іноземними дипломатами, ті встановлюють домашні адреси, ті підвозять «тітушок», вчиняють провокації на Майдані. Ось у чому змова і злочинна вертикаль.
— Складається враження, що в ГПУ під визначення злочинного угрупування підпадає навіть Вадим Новинський.
— Мені невідомі подробиці цієї справи. Епізод з Новинським не проходив по документах СБУ жодного разу. У будь-якому разі він не фігурував у тих справах, що ми розслідували: злочини проти людства під часі Революції гідності, а потім державну зраду та сприяння агресору в Донецькій та Луганській областях і в АРК.
— Чому справу Курченка розслідує військовий прокурор Анатолій Матіос?
— Прикро, що попри зібрану ще у 2014 року доказову базу проти Курченка досі немає справи в суді. В мене одне пояснення — у нинішній владі є зацікавлені люди покривати його злочини. Інших пояснень у мене немає.
— Цими справами торгують?
— Якщо не направлялися запити, значить, точно розходилися 50 на 50 по кожному рахунку (банківському. — R°). А кожний рахунок — це € 1−1,5 млн. Рахунків десятки тільки в європейських банках. Тепер, я думаю, на цих рахунках вже, мабуть, нулі.
— Цим займався Даниленко (Анатолій, колишній перший заступник Генпрокурора, підозрювався в закритті резонансних справ за гроші. - R°) чи ще хтось?
— Відповідальність за направлення запитів про правову допомогу та на повернення коштів із заарештованих рахунків лежить виключно на генеральному прокурорі України. Він має задіяти такий механізм, який називається міжнародна правова допомога. Тільки він через суд може та зобов’язаний отримувати санкції на «замороження» або арешт незаконно набутого майна, грошей, як на території України, так і за кордоном.
— Профільний підрозділ у Генпрокуратурі деякий час очолював пан Касько. Він щось робив?
— Не знаю. Мені це невідомо.
— Руху по цих справах немає. Навіть зараз Генпрокуратура не докладає зусиль, щоб розслідувати ці справи.
— Наскільки я знаю, зараз є зрушення завдяки заступнику генпрокурора Єніну. Але, на жаль, рахунки 2014 року, які ми тоді просили «заморозити», і рахунки кінця 2016-го — це різні цифри.
— Ви чули про те, що з Генпрокуратури зникли пакети документів під час зміни генпрокурора?
— Якщо загублено хоча б один документ з доказовою базою, одразу запросіть копію. Не потрібно розповідати байки. Є звідки їх повторити.
Так само і за кордоном. Потрібно звернутися до Латвії, Люксембургу, Ліхтенштейну. У них є спеціальні агентства з боротьби із «відмиванням» грошей. Там, зокрема, і вся документація стосовно банків-транзитерів, які завжди використовувались і, на жаль, зараз теж використовуються українськими політиками і чиновниками для перерахування вкрадених з України грошей до офшорів.
— Як Ви оцінюєте Авакова?
— Оцінюю Арсена Авакова за конкретними діями. На Майдані - конкретні дії, без піару, цілодобово. Я сам там був, знаю, як важко було допомагати та захищати людей.
У цьому інтерв‘ю розсекретив одну зі спецоперацій квітня 2014 року. Усіх «беркутівців» було розшукано та затримано за рішенням Арсена Авакова. Надійних людей у нього тоді не було. Я тоді підставив плече. Розшукали, затримали, доставили до слідчих усіх підозрюваних.
Стосовно бойових дій, які розпочалися на сході нашої країни, стосовно його перебування на передовій. Він був, їздив, діяв. Я можу його зрозуміти, тому що сам проходив через все те, що залишилося в спадщину від Януковича під назвою МВС.
Але саме тоді, на початку агресії РФ у квітні 2014-го, перші прийняли бій та загинули нові офіцери, яким ми дали бойовий наказ знешкодити російських диверсантів Гіркіна. Що зробили Збройні сили тоді, які поруч стояли? Підняли стволи вгору і навіть броню не давали, щоб евакуювати першого вбитого офіцера СБУ, капітана Біліченка. Я кожного із загиблих офіцерів і прапорщиків пам’ятаю на прізвище. І Аваков так само пам’ятає.
— За вашими даними, Аваков комунікує з Тимошенко?
— Не знаю. Не бачив жодного разу.
Друга частина інтерв'ю — незабаром на Realist'і.
