У новинних стрічках часто можна зустріти інформацію із закликом допомогти у пошуках зниклих. Зникають діти, пенсіонери та сповнені сил молоді люди. Загалом поліція щороку фіксує близько 30 тисяч таких звернень.
Завдяки широкому розголосу у ЗМІ, соцмережах, а також роботі силовиків, рятувальників та волонтерів, багатьох людей вдається знайти цілими та неушкодженими. У той же час є сотні випадків зі зникненням, які закінчуються трагедією. Наприклад, людина заблукала в лісі і не дочекалася допомоги, отримала травми на покинутій території і не змогла самостійно вибратися або мало місце вбивство. Докладніше про те, як шукають людей в Україні – у матеріалі Realist.online.
У групі ризику - діти та літні люди
Діти. Повідомлення про зникнення дитини завжди викликає особливу увагу у правоохоронних органів. 2020 р. поліція отримала 14 тис. заявок про зникнення дітей. За сім місяців цього року – 9,1 тис. заявок. Майже всіх дітей у результаті вдається знайти живими. Проте, трапляються і трагедії, такі як вбивство 11-річної Дарії Лу'яненко в Одеській області у липні 2019 р., або вбивство 7-річної Марії Борисової на Херсонщині у березні цього року.
Траплялися випадки, коли дітей знаходили через багато років. Подібне сталося з Ольгою Менжерес, яку у 2002 р. викрали на залізничному вокзалі у Києві, де 4-річна дівчинка перебувала з батьком. Достовірно невідомо як було викрадено дитину. Пізніше Оля згадувала, що деякий час жила в Одесі з якоюсь бабусею, яка її постійно лупцювала і в результаті дитина втекла з дому, після чого її підібрали роми, що навчили жебракувати.
Так за "роботою" дитину помітили правоохоронці та визначили до інтернату. Рудоволосу Олю, яку тепер звали Ніна Бурдюжа, одного разу показали в одній із програм пошуку дітей, де її впізнала сусідка матері. Відбулася довгоочікувана зустріч, на якій дівчинка не впізнала маму, і тій довелося робити ДНК-експертизу, щоб довести спорідненість.
Читайте також: На Миколаївщині зникли дві сестри у віці 9 та 11 років
Пенсіонери. У великій небезпеці знаходяться люди похилого віку, особливо якщо вони загубилися в лісі в дощ і холод. Керівник Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес" Лариса Борисенко розповіла Realist.online, як місяць тому їх залучили до пошуків пенсіонерки. Шукали вдень та вночі у лісі недалеко від Павлограда.
"У результаті ми знайшли бабусю серед повалених дерев. Самостійно вона вже не пересувалася, і не усвідомлювала реальності того, що відбувається. Їй здавалося, що вона знаходиться за роботою у дворі, при цьому весь час скаржилася на холод. Хлопці несли її на ношах півтора кілометри, після чого передали швидкій", - розповіла вона.
Експерт-кінолог каже, що в цьому випадку питання про життя та смерть жінки йшло буквально на години.
Фахівці своєї справи
В Україні з кожним роком збільшується кількість тих, хто за велінням серця та безоплатно витрачає час, сили та кошти на порятунок інших людей. Мова про волонтерів. За останні роки рух "добровільних рятувальників" у нашій країні кількісно зріс. Їх у скарб у загальну статистику пошуку – значний, оскільки на відміну від правоохоронних органів та ДСНС, волонтерам вдається оперативно охопити широку аудиторію.
Волонтерські організації використовуються соціальні мережі та всілякі месенджери. Отримана від поліції орієнтування миттєво розлітається через мережу, її підхоплюють медіа. Також добровольці широко використовують сучасну техніку: дрони, тепловізійні, підводні камери. У їхніх лавах є кінологи. Той самий кінологічний загін "Антарес", який очолює Лариса Борисенко, складається з професіоналів, яких широко залучають поліція, ЗСУ та ДСНС по всій території України. Вся справа у високій підготовці людей та тварин.
"На пошуки людей одночасно може виїжджати 12 розрахунків. Покриття територій один собака за нормативом 40 – 50 тис. кв. м за півгодини (4 – 5 га – авт.), знаходячи при цьому трьох осіб, у тому числі на деревах. Собаки у нас універсальні, працюють як у пошуку живих, так і в пошуку загиблих", - каже Лариса Борисенко.
Вона розповіла, як в одній із областей поліцейські довго не могли знайти тіло вбитого, яке, як з'ясувалося, замурували під землею. Тому були змушені звернутися за допомогою до волонтерів.
"Наші собаки знайшли тіло за 20 хвилин, тоді як поліція із собаками у цій же локації вела пошуки чотири місяці", - розповіла експерт-кінолог.
Це, до речі, про можливості рятувальників-добровольців.
Пошуково-рятувальні групи дотримуються певних методик у роботі. Перед початком пошуку враховується вся інформація: зникла людина в лісі або в місті, кілька годин тому або кілька днів, молода чи літня, якщо це дитина, то до уваги береться, чи є вона "бігунком" (тікав раніше з дому) і т.д. д. Перед початком пошуків розробляється план заходів, територія розбивається по квадратах, враховується місце, де востаннє бачили людину,.
"Якщо це зупинка, то велика ймовірність, що "об'єкт" поїхав, і немає сенсу виїжджати і оглядати прилеглу територію. Велике значення надається інформації, отриманій від родичів зниклого, свідків, даних поліції", - розповів один із пошуковців.
Читайте також: У Києві дворічний хлопчик пропав разом із безробітним батьком
Ніхто не застрахований
За словами рятувальників, найважче знайти людину у місті. Однак у лісі вона перебуває у більшій небезпеці. Буває, що люди не можуть вибратися навіть із невеликого лісу. За словами Лариси Борисенко, коли людина усвідомлює, що заблукала, вона починає панікувати, втрачає орієнтири, починає блукати, і це заводить її ще глибше. У результаті втратився сили.
"Місяць тому ми шукали жінку-грибника у Бородянському районі Київської області. Телефоном вона давала орієнтири, казала, що бачить ферми. Де саме їх бачила, незрозуміло. Ми відпрацювали все, що можна в радіусі 10 км. Досі цю жінку так і не знайшли, – розповіла вона.
Є кілька правил, які дозволять врятуватися загубленим у лісі.
"Якщо ви усвідомили, що загубилися, потрібно залишатися на тому самому місці, де вас спіткала ця думка. Якщо є телефон, зателефонуйте спочатку 101, 102 і лише третій дзвінок рідним. Заощаджуйте заряд батареї. Зараз телефоном елементарно виявити людину", - зазначила Лариса Борисенко.
Читайте також: На Київщині зникла 34-річна жінка: її розшукують уже два тижні
Бажання рятувати інших
На думку експерта-кінолога, сьогодні все більше українців проявляють свідомість, намагаючись допомогти людині, яка потрапила в біду. Багато хто не проходить повз лежачу без свідомості людину, навіть якщо це безпритульний. Про позитивну динаміку говорить і зростаюча кількість волонтерів. Багато хто бачать у цьому віддушину для своїх внутрішніх переживань. Серед волонтерів чимало людей, які пройшли війну, а також тих, хто тримав серйозний стрес: суїциди, булінги серед молоді, смерть близьких.
Тішить і зростаюча кількість молоді.
"У нас займаються підлітки фізкультурно-спортивного комплексу. Вони віддаються своїй справі та готують дуже сильних собак. Іноді виїжджають з нами на пошуки, звісно за згодою батьків. Раніше такого не було", – уточнила Борисенко.
Сумно лише те, що держава на рівні уряду практично не бере участі у підтримці волонтерського руху. Звісно, держоргани, які безпосередньо проводять пошуки зниклих, активно користуються допомогою добровільних рятувальників. Але вони позбавлені можливостей значною мірою матеріально допомагати волонтерським організаціям. Адже тренування, спорядження, утримання собак, транспорт – все це потребує великих фінансових вкладень, тоді як учасники волонтерського руху – звичайні люди із середньостатистичною зарплатою. Однак вони не шкодують сил і засобів для порятунку тих, хто потребує допомоги. І добре, що таких людей стає дедалі більше.
Читай також: 21 рік вважали зниклою: в Одесі дочка знайшла матір після довгої розлуки (відео)
