Багато соціально-незахищених громадян з початком бойових дій фактично залишилися без засобів для існування. Зробити продовольчі запаси людям не дозволяли скромні пенсії та соціальні виплати. Єдиним джерелом виживання для тисяч багатодітних сімей, інвалідів та пенсіонерів стала допомога співгромадян та "гуманітарка".
Про те, як живуть і чого чекають від майбутнього українці, які потребують підтримки - у матеріалі Realist.online.
Читайте також: Допомога та житло для біженців: список потрібних контактів по областях
Рука допомоги
Україна сьогодні переживає неймовірне патріотичне піднесення. Безліч громадян готові безкоштовно допомагати один одному, іноді ризикуючи здоров'ям, і навіть життям. Соцмережі рясніють повідомленнями з пропозицією віддати теплий одяг, продукти, допомогти з житлом. Інші просто пропонують прийти та нагодувати гарячою їжею.
У Києві пункти волонтерської допомоги організовані біля точок тероборони, у церквах, на ринках та вокзалах. Навіть у супермаркетах іноді безкоштовно роздають людям макарони та крупи. Усе це надає велику підтримку громадянам, які потрапили у важке матеріальне становище.
Деякі люди, які втекли від війни до безпечніших західних областей України, по приїзді починають займатися волонтерством, про що повідомила нашим журналістам голова ГО "Союз багатодітних сімей" у Подільському районі Києва Катерина Барилюк.
"Одна киянка з Ужгорода передала нам велику коробку прального порошку, частину якого я передала багатодітній мамі. У неї якраз кілька днів тому народилася восьма дитина. Дізнавшись про це, жінка-волонтер наступним же потягом надіслала дитячий візок", - розповіла вона.
Читайте також: Чимало українців залишилися без роботи: що зараз відбувається на ринку праці і до чого потрібно готуватися
На волонтерській допомозі живе і мешканка Києва 69-річна Розалія Кукілко, інвалід другої групи. Каже, в їхньому багатоквартирному будинку на Виноградарі з усіх мешканців залишилося 35 старих, бо вся молодь поїхала. Пенсіонери ходять харчуватися до церкви. Також вистоюють черги за гарячими обідами, організованими місцевими депутатами. Оскільки інтернетом ніхто з людей похилого віку не володіє, то інформацію про волонтерську допомогу черпають з вулиці, після чого повідомляють один одному телефоном.
"Завдяки гуманітарній допомозі ми не голодуємо. Хоча, щоб отримати їжу, доводиться вистоювати по дві години", - розповіла пенсіонерка Realist.online.
"Гра" вроздріб
Щодо державної допомоги, то про її ефективність ми судити не беремося. Волонтери та економісти, з якими поспілкувалися наші журналісти, не бачать, щоб підтримка надавалася системно та централізовано. З іншого боку, не можна сказати, що влада залишається осторонь. Так, в Україні запущено Координаційний штаб з гуманітарних та соціальних питань, який займається логістикою, доставкою гуманітарного вантажу. Також у державі стримуються ціни на продукти, скасовано пеню та штрафи за несплату комунальних послуг, скасовано податок на додану вартість та акциз на бензин і дизпаливо.
Читайте також: Вилікувати за будь-яку ціну: що відбувається з медикаментами в Україні
Працює Гуманітарний штаб і у Києві. Сьогодні у столиці створено резерви продовольства, яких у разі НС, вистачить щонайменше на два тижні для двох мільйонів киян, що залишилися у місті. У кожному районі діють регіональні центри, де соціально-незахищені громадяни можуть отримати продуктові набори. Безперечною перевагою таких центрів є те, що соцпрацівники можуть віднести продукти тим людям похилого віку, які не в змозі самостійно прийти за їжею. Про це повідомили у відділі соццентру Дарницького району, куди ми додзвонилися. Всі адреси та телефони можна переглянути тут.
Втім, система підтримки відрізняється від регіону до регіону. Жителька Миколаєва Вікторія Дворецька, яка сама виховує сімох дітей (усі рідні) розповіла нашим журналістам, що "гуманітарка" для їхньої родини фактично є недосяжною.
"Цілий день простояли в черзі за безкоштовною роздачею продуктів. Але в результаті нам нічого не дісталося", - розповіла багатодітна мама Realist.online. Такі випадки неприпустимі. Адже багатодітні сім'ї перебувають у групі ризику і їм потрібно хоча б резервувати продовольство.
На сьогоднішній день у Вікторії на руках залишилося лише 300 грн. Поки що рятують знайомі. Найгірше, каже жінка, що ніде не можна купити ліки. Через довге перебування у притулку, її діти почали хворіти. Один із молодших Вікторії потребує прийому психотропного препарату "Рісперон", який зараз важко дістати.
"Дитина пропустила тиждень і вже пішов збій", - каже Вікторія.
Нагадаємо, що сьогодні Миколаїв перебуває у півкільці оточення.
Читайте також: Як не підхопити інфекцію у бомбосховищі: поради від МОЗ
Довгий шлях до відновлення
Між тим, основним залишається питання, що далі? Адже життя "слабких" українців ще до війни було не цукром і країна впритул наближалася до "соціального дефолту ". Звичайно, все залежить від результатів воєнних дій, а також бажання Заходу підтримувати Україну. Як би там не було, самі люди оптимізму щодо майбутнього поки що не відчувають.
"Я розумію, що ми, пенсіонери, не отримуватимемо навіть тієї допомоги, що була раніше. І це об'єктивно. Адже країні потрібно відновлюватися. До того ж, буде багато інвалідів, дітей сиріт... Їм насамперед буде надана допомога", – зазначає Розалія Кукілко.
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник розповів Realist.online, що питання бідності в Україні найближчим часом буде пріоритетним. Якщо раніше інформаційне управління апарату Верховної Ради зазначало, що за межею бідності живе 42% українців, то тепер їхня кількість, вважає експерт, може зрости до 60-70%.
"У будь-якому разі, питання бідності наростає вже сьогодні. І як тільки завершаться військові дії, почне виходити на перші ролі вже за місяць-другий. При цьому, планів як вирішити проблему, мені здається, держава не має", - зазначив він.
Читайте також: Порожні полиці магазинів: чи очікувати продовольчої кризи
Не очікує масової підтримки населення у найближчому майбутньому економіст та політтехнолог Всеволод Степанюк.
"Навіть зараз в умовах війни ми бачимо, що підтримку надають здебільшого волонтерські організації, а також іноземці... Загалом питання соціальної підтримки сильно залежатиме від "західних партнерів": чи захочуть вони нам списати або реструктуризувати борги, чи буде як з військовою "допомогою" НАТО? Якщо Україна залишиться наодинці зі своїми проблемами, платити людям буде просто нема з чого", - розповів він Realist.online.
Інші експерти також наголошують на прозорості вирішення соціального питання. Адже якщо розподілом "гуманітарки", як і раніше, займатимуться чиновники-корупціонери та нечистий на руку бізнес, у країні наростатиме голод, а влада безнадійно втратить народну підтримку. Тому доцільним було б у сферу соціального постачання призначати людей, які пройшли серйозну антикорупційну перевірку. При цьому діяльність керівників повинна бути видна кожному, благо "цифровізація" це дозволяє. Відповідальність за розкрадання необхідна максимально жорстка, тому що ніхто не має права наживатися на малозабезпечених за умов глибокої кризи.
Читайте також: Закінчуються останні продукти та вода: Маріуполь гостро потребує допомоги (відео)
Приціл на перезавантаження
Війна завжди була каталізатором зміни процесів у суспільстві. На думку економістів, суспільно-економічна система в Україні показала свою недієздатність і потребує змін. Всеволод Степанюк вважає, що державі настав час відмовитися від "олігархічної" моделі, яка призвела країну до економічного ослаблення, вдаривши, зокрема, по забезпеченню та модернізації армії.
"З огляду на те, що олігархи фактично 30 років розкрадали Україну, я вважаю, що потрібно переглядати їхню участь в економіці. Це може бути не тільки націоналізація, а й запровадження держадміністрацій на підприємствах, що належать їм. Взяти той же газ, який видобувається всередині країни. Його вартість не перевищує 100 дол. разом із прибутком, однак, олігархи продають газ населенню за світовими цінами. Крім того, потрібно змінити ставлення до переговорів із Міжнародним валютним фондом. Я вважаю, що найгірший варіант відновлення, коли МВФ диктуватиме Україні, що і як робити ", - підсумував експерт.
На завершення додамо, що в історії України були приклади, коли після жорстокої розрухи народ згуртовувався та відновлював економіку. Люди готові були спочатку терпіти поневіряння, тому що розуміли: світ, який вони будують, буде кращим за попередній. Здається, саме такий підхід сьогодні потрібен Україні. Це важливіше, ніж міжнародні кредити, за які доведеться розплачуватися.
Читайте також: У Кабміні пояснили, як отримати пільги та субсидії, якщо у регіоні ведуться бойові дії
