Традиції святкування Великодня має кожна нація, що сповідує християнство. Українці, котрі відзначатимуть Великдень у неділю, 2 травня, мають дуже глибокі традиції святкування Воскресіння Христового. Це і Великодні богослужіння, і охрещення пасок та продуктів, і привітання та застілля. Проте пандемія коронавірусу дещо внесла корективи в святкування. Але традиції, що пережили багатовікові пристосування до різноманітних умов, збережуться.
Як святкуватимуть українці Великдень цьогоріч за релігійними канонами, як пандемія вплинула на церковні традиції, та яким було святкування у давнішні роки, дізнавався Realist.online.
Традиції та санітарія
Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич) ПЦУ розповів, як буде проходити святкування Великодня цьогоріч, чим воно відрізнятиметься від докарантинного, а також які традиції українці мали в Чистий четвер.
"Є період до коронавірусу і під час коронавірусу. Це можна тільки так порівнювати. Перше, це обмеження в тому, що масковий режим. Це незвично. Люди на Великдень будуть ходити в масках. Друге – це звичайно підготовка самого приміщення. Не тільки прибиратися буде по-пасхальному, а буде і дезінфекція всіх приміщень, не лише там, де ведеться богослужіння, а і храми і навколо храмова територія, лавочки, паркани. Все це потрібно провести. Територія навколо храму повинна бути розчищена не тільки для хресної ходи", - розповів Realist.online митрополит Михаїл.
За його словами, всі освячення, які звершували раніше в храмі, зараз будуть завершуватися виключно на вулиці для того, щоб дотримуватися відстані.
"Люди повинні прийти до храму. Ми випробували різні варіанти, тому люди мають можливість освячувати паски не лише протягом пасхальної служби вночі, а і в суботу в тому числі, починаючи з 10 ранку до самого вечора. На богослужіння тоді люди вже не приходять, а вже на наступний день. Хто прийде на богослужіння, звичайно, що ми будемо просити, щоб вони не скупчувалися в одному місці в храмі", - каже владика Михаїл.
За словами священнослужителя, невелика кількість людей приходить саме в храм на богослужіння, в основному приходять на освячення, тому акцентується увага також на тому, щоб в різний час проводилося освячення пасок в пасхальну ніч.
"Ось така різниця, що ми не в один момент і в одному місці збираємося, а стараємося розтягнути і в просторі і в часі на території. Зараз ми будемо освячувати біля храму, і відповідно будемо просити, щоб люди дотримувалися дистанції", - каже священник.
Митрополит Михаїл нагадує, що зазвичай люди в Чистий четвер старалися сходити до сповіді до Чистого четверга, і цей день був як завершальний. Але сьогодня дещо правила змінилися.
"Зараз ми продовжуємо це і на п’ятницю, і на суботу, зважаючи на карантинні обмеження. Ми знову ж таки розтягуємося в часі, щоб всі люди могли прийти сповідуватися і відповідно підготуватися до самого Великодня, сповідатися і причаститися. Чистий четвер раніше завершувався тим, що люди сповідалися, причащалися, пекли паски. Починається прибирання будинків. Чистий четвер був пов’язаний з традиціями, що люди не лише сповідалися, а й мили вікна, милися самі. У мене була така традиція… Батьки ходили до сповіді, причащалися, приходили додому, пекли паску, а потім ввечері приймали ванну, прибираючи не тільки душу, а й впорядковуючи саме тіло", - каже священник.
Читайте також: Як легко пофарбувати яйця на Великдень без хімії: рецепти з відео
Раніше було не так?
Про те, які раніше були традиції святкування Великодня та приготування головної страви свята Realist.online поговорив з релігієзнавцем Катериною Щоткіною.
За словами Щоткіної, традиції, що сьогодні мають українці у святкуванні Великодня, до суті свята дня воскресіння Христового, відношення здебільшого не мають.
"Якщо йти за церковною традицією, то є певний цикл богослужінь, які повинні правити, починаючи з четверга від початку страстей. З четверга починається цикл страстей Христових. Після знаменитої Таємної вечері, де він роздав хліб і вино, звідки і пішла традиція причастя, апостоли пішли в Гетсиманський сад, куди також прийшов Юда і зрадив Христа, якого там заарештували.
З цього моменту, з четверга, починається цикл пристрастей Христовий і триває до раннього ранку неділі, коли починається великодні свята, в той момент, коли Ісус Христос воскресає. Це має відношення до церковної традиції: у четвер - пристрасті, п'ятниця - день мовчання, суворого посту, тому що в цей день відбувся суд і кару до вечора п'ятниці, коли він вмирає на хресті. П’ятниця, наприклад, в західній традиційними, у римо-католиків - день, присвячений плащаниці. Проводиться служба на плащаниці, у греко-католиків це теж прийнято. І наступний момент - це вже святкування Христового Воскресіння", - розповіла Realist.online Щоткіна.
За її словами, коли пекти паски, фарбувати яйця, коли ними кидатися, коли обливати водою і ще щось робити - це все має чисто етнографічний характер.
"І традиції пасхалії просто пришиті до цього, як олів'є і шампанське до Нового року. У нас дві речі зливаються в одну, тому що церковна культура, при тому, що ми всі «страшні» християни (більше 80% говорять, що вони християни), у нас дуже невисока. І для більшості людей такі речі як піст, з його заборонами на те, що можна, а що не можна їсти, підготовка до Великодня і вчинення якихось ритуальних дій, загалом, не мають значення. Коли у вас є час, тоді ви і печете паски. За радянських часів це робили в суботу, тому всі інші дні працювали, а випічка пасок - дуже витратне за часом заняття", - каже релігієзнавець.
Вона також відзначила, що в традиції святкування з дорадянського часу не сильно щось змінилося, тому що в україні ці традиції здебільшого етнографічн. За радянських часів все дуже сильно відрізнялося. Надалі це все відновлювалося за тими лекалами, які були до радянського часу.
"Традиції в різних місцях України різні. Наприклад, різні паски печуть. Ось на заході України випікають ніби сирну паску: запікають сир, змішаний з яйцями, але це не паска, це сирник. Місцями роблять сиру, солодку сирну паску. Це як в російській традиції, сирна паска, солодка і не печена, вона або варена, або сира. У нас паски - здобна випічка, але буває сирна паска - теж здобна випічка, але в тісто ще додається сир. Таке теж печуть.
Що стосується українських пасок, то з сиру роблять або запечену паску, або сиру. Або роблять плесканку з солоного сиру, який кладуть під дуже сильний прес, і виходить така міцна суха смачна солона штука, як коржик", - каже Щоткіна.
За словами релігієзнавця, застільні традиції на Великдень, це як правило, все максимально жирні солоні страви - масло, сир, яйця та м'ясні страви.
"Знову ж таки, що у вас буде на столі - залежить від традицій етнографії. Є і традиція освячення. Десь несуть освятити тільки паску, паску і яйця фарбують, малюють, прикрашають мереживом. Десь приносять повний обід, все, що буде на столі. Десь навіть горілку. На що фантазії вистачає, те і несуть", - підсумовую Щоткіна.
В свою чергу Митрополит Михаїл відзначив, що символ Великодня - паска, це не просто їжа.
Читайте також: Головна у святковому кошику: як швидко приготувати смачну паску
"Чим менше "наворотів", тим вона смачніша. Найголовніший рецепт, коли паску готувати не як продукт. Коли ти печеш паску, згадувати в честь чого приурочений цей хліб. Це найголовніше. А зараз вже починають його розцяцьковувати, що він втрачає первинне значення цього великоднього хліба. Але люди мають право, ніяких обмежень немає. Зазвичай, чим паска простіша, тим краще з молитвою зроблена і не підгоріла. Якщо вона підгорить, то яка різниця чим ти її обліпиш. Головне молитися і не спалити паску. Ось це найкраща паска", - сказав Realist.online митрополит Михаїл.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що можна і що не можна освячувати на Великдень та яким є традиційний набір великоднього кошика.
