Україна спільно з міжнародними донорами перетворилася на глобальну лабораторію інноваційної освіти в умовах війни. Про це пише Володимир Кузнецов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Понад 2 800 шкіл пошкоджено або зруйновано в Україні з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року — і це лише верифіковані ООН випадки; реальна цифра, як визнає ЮНІСЕФ, є значно вищою.
Майже мільйон дітей сьогодні навчаються виключно онлайн, ще кілька мільйонів — у змішаному форматі, нерідко спускаючись у бомбосховища просто під час уроку. 4,6 мільйона українських дітей стикаються зі значними освітніми бар'єрами в четвертому поспіль навчальному році під час війни. Попри це, діти продовжують навчатися. І в цьому наполегливому «попри» полягає один із найпотужніших актів українського спротиву.
Яким є реальний масштаб кризи
Станом на початок 2025 року щонайменше 1 882 загальноосвітні школи залишаються пошкодженими або зруйнованими — близько 15 відсотків усієї мережі початкових і середніх шкіл країни. За даними Міністерства освіти і науки, понад третина учнів не навчається очно у повному обсязі, а 11 відсотків залежать виключно від онлайн-уроків. Удари по енергетичній інфраструктурі взимку змушували школи закриватися або переходити до аварійного режиму через відсутність тепла й електрики.
Демографічне обличчя кризи не менш тривожне. За даними UNICEF, понад 2,5 мільйона дітей залишаються переміщеними — майже 800 тисяч усередині України, близько 1,8 мільйона — за кордоном як біженці. Для багатьох із них освіта стала єдиним стабільним елементом зруйнованого повсякдення: рутина уроків, присутність однокласників і вчителів — це психологічний «якір», який допомагає дітям зберігати відчуття нормальності й ідентичності в умовах хаосу.
Держава, попри збільшення видатків на освіту, не здатна самостійно покрити всі потреби в умовах воєнного бюджетного дефіциту. Саме тому громадянське суспільство, благодійні фонди та міжнародні партнери перетворилися на несучі опори всієї системи.
Хто приходить на допомогу: екосистема освітньої благодійності savED Foundation
Фонд savED — один із найбільш впізнаваних гравців в освітній відбудові — було засновано в Чернігові і нині він працює по всій Україні. Місія організації — відновити доступ до якісного очного навчання там, де це видається майже неможливим. Основний напрям діяльності: облаштування захисних укриттів безпосередньо у шкільних будівлях.
SavED реконструює приміщення, оснащуючи їх сучасною вентиляцією, опаленням, освітленням і санвузлами, а потім перетворює їх на повноцінні навчальні простори з меблями, обладнанням і бібліотечними куточками. За словами вчителів і дітей, укриття savED нерідко комфортніші, ніж самі класи над ними.
Серед знакових проєктів фонду — відкриття у липні 2024 року разом із USAID та організацією IREX першого в Україні Перехідного навчального центру в селі Богданівка (Київська область), де місцева школа була спалена під час відступу російських військ. Центр дав змогу навчатися 250 учням і, за словами колишньої міністерки освіти та співзасновниці savED Анни Новосад, буквально зупинив відтік сімей із громади: «До цього вони не мали іншого вибору, ніж їхати. Для багатьох наявність школи — ключовий чинник рішення залишитися або повернутися». Дослідження savED також задокументувало, що повітряні тривоги є найбільшим перешкоджаючим фактором для навчання — на це вказали і вчителі, і батьки, і самі учні.
KSE Foundation робить акцент на розвитку інтелектуального капіталу
Якщо savED зосереджений на шкільній інфраструктурі, то KSE Foundation — благодійний фонд Київської школи економіки — займає свою нішу у сфері вищої освіти та підготовки інтелектуального потенціалу для майбутньої відбудови. Фонд входить до п'ятірки найбільших благодійних організацій України і реалізує кілька стратегічних освітніх програм.
Програма «Donate to Educate» спрямована на фінансування 800 стипендій для студентів з метою залучення 4 мільйонів доларів — для внутрішньо переміщених, постраждалих від бойових дій, ветеранів із пораненнями та дітей загиблих захисників. Грантова ініціатива «Таланти для України» з річним бюджетом понад 1 мільйон доларів підтримує молодих науковців і підприємців, зокрема 60 відсотків коштів спрямовано у STEM-галузі. Паралельно масштабується проєкт Create Ukraine — програма повернення українських фахівців із-за кордону на державну службу, реалізована у партнерстві з Литвою: у 2025 році 25 молодих професіоналів приступили до роботи в шести міністерствах.
На Конференції з відбудови України у 2025 році KSE представила масштабний проєкт нового університетського кампусу із загальним інвестиційним планом на 40 мільйонів доларів, понад 25 мільйонів із яких уже залучено від приватних донорів. Фонд прагне охопити нові спеціальності — від інженерії до публічної політики.
Донори розглядають освіту як ключовий фактор стабільності та повоєнного відновлення
ЮНІСЕФ і USAID залишаються ключовими міжнародними партнерами: за першу половину 2025 року ЮНІСЕФ підтримав понад 224 000 дітей через програми доступу до безпечної й інклюзивної освіти. В рамках ініціативи Глобальне партнерство за освіту (GPE) профінансовано відкриття 39 Центрів цифрового навчання, де учні можуть відвідувати онлайн-заняття та отримувати підтримку для подолання прогалин у знаннях.
Фонд Ріната Ахметова через програму «Ахметов — дітям» охопив понад 5 мільйонів дітей за роки свого існування. Серед поточних пріоритетів — психологічна реабілітація, слухопротезування постраждалим дітям та підтримка сімейних форм виховання. У 2024 році фонд провів конкурс есе «1000 днів війни: мій шлях» серед учнів та вчителів, зібравши понад 4 000 робіт — унікальний приклад поєднання документування й психосоціальної підтримки.
Nova Ukraine у 2023 році витратила близько 600 000 доларів на освітні ініціативи, охоплюючи STEM-заняття, позакласні центри та табори. У партнерстві з Фондом Говарда Баффетта організація відкрила 30 позашкільних навчальних центрів по всій Україні. Зараз Nova Ukraine також є партнером savED у відновленні шкіл у Чернігові.
Фінансування та пріоритети витрат змінюються в залежності від ситуації
Освітня благодійність в Україні фінансується з кількох джерел: діаспорні пожертви, корпоративні донори, краудфандинг і міжнародні гранти. Офіційна платформа UNITED24 залучила загалом понад 458 мільйонів доларів від донорів зі 110 країн, включно з окремим напрямом «Освіта і наука».
У розподілі коштів простежується чітка ієрархія пріоритетів: облаштування захисних укриттів — на першому місці, оскільки без них очне навчання в більшості регіонів фізично неможливе (бюджет одного укриття в школі — від 50 000 доларів за даними savED та Nova Ukraine). Далі — технічне обладнання (ноутбуки, планшети, генератори), психосоціальна підтримка та підвищення кваліфікації педагогів.
Водночас сектор стикається з реальними викликами: прозорість звітності не є уніфікованою між фондами, ризик дублювання зусиль у великих містах — при хронічному недофінансуванні сільських і прифронтових громад — залишається актуальним. Дослідження Save the Children показало: у шести прифронтових регіонах до 64 відсотків дітей навчаються виключно онлайн, нерідко зі смартфонів із розбитими екранами через відсутність альтернативи.
Унікальні міжнародні освітні ініціативи в Україні дивують не лише креативністю, але і масштабом
Повномасштабна війна перетворила Україну на щось, чого світ раніше не бачив: живу лабораторію освіти в умовах надзвичайного стану. Міжнародні партнери відреагували не лише фінансово, а й архітектурно — запроваджуючи в Україні моделі, що не мають прецедентів у практиці мирного часу.
Найбільш упізнаваний символ українського освітнього спротиву — підземні школи Харкова. Місто першим у світі системно запровадило навчання на станціях метро: у вересні 2023 року перші класи на харківській підземці прийняли дітей, які сідали за парти між зупинками потягів. Станом на вересень 2025 року сім підземних шкіл і шість станцій метро вже функціонували як навчальні заклади. Станом на початок навчального року 2025/2026 в підземних школах та на станціях метро навчались близько 17 000 учнів.
Одна з підземних шкіл у Салтівському районі Харкова, відкрита у вересні 2025 року, розташована глибше семи метрів під землею й розрахована на близько 1 500 учнів у дві зміни. Тут є вентиляція, опалення, доступ до інтернету, кімнати психосоціальної підтримки та їдальня. «Умови не гірші, ніж у звичайній школі», — кажуть вчителі.
За підземними школами стоїть широка міжнародна коаліція: меблі й обладнання надали українська «Освітня ініціатива» та GIZ (Німеччина); психологічну підтримку учнів фінансує Finn Church Aid; шкільні автобуси закупив уряд Японії; харчування організовано за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН. Паралельно діє побратимська угода між Харковом і французьким Ліллем — з 2024 до серпня 2025 року чотири групи харківських дітей їздили до Лілля на «відновлювальні канікули».
ЮНЕСКО координує одну з найбільш комплексних міжнародних відповідей на освітню кризу в Україні через свою Глобальну освітню коаліцію. У 2023 році, за підтримки Google і Microsoft та через механізм Мультиплікатора GPE, організація роздала понад 50 000 пристроїв вчителям і понад 8 500 пристроїв дітям, які не мають доступу до очного навчання (UNESCO, 2025). Кожен вчительський пристрій у середньому охопив 124 учні за навчальний рік.
Проте найбільш нетиповим є програма «Безпечне освітнє середовище» — пілот за підтримки Японії та GPE, запущений у 12 громадах Житомирської та Одеської областей. Влітку 2024 року 110 майстрів-тренерів пройшли практичне навчання у спеціалізованому «лабіринт-класі» з димовими генераторами, гучномовцями і нагрівачами — для відпрацювання дій у надзвичайних ситуаціях. Потім ці тренери навчили понад 7 400 педагогів зі 244 навчальних закладів.
Методологія виявилась настільки успішною, що МОН включило її до обов'язкового підвищення кваліфікації вчителів на національному рівні. Паралельно цифровий курс ЮНЕСКО для педагогів — Ukraine Teacher Professional Development Suite — охопив вже 77 400 вчителів, тобто кожного четвертого педагога країни.
На рівні системної відбудови ключовою платформою стала програма LEARN — багатодонорський механізм, реалізований Світовим банком спільно з МОН України. У 2025 році ЄС виділив понад 25 мільйонів євро через Ukraine Investment Framework на модернізацію та убезпечення дошкільної освіти — понад 2 000 дітей отримають доступ до якісних захищених садочків. Програма реалізується у партнерстві з ЮНІСЕФ та урядом Фінляндії.
Окремий трек — наука й університети. На Конференції з відбудови України 2025 року в Римі офіційно запустили Міжнародну коаліцію з науки, досліджень та інновацій — спільна ініціатива Міністерства університетів і досліджень Італії, ЄК та ЮНЕСКО. Оцінка збитків наукової галузі: 1,26 мільярда доларів потрібно лише для відновлення університетів. На 2025–2026 рр. передбачено 18 мільйонів доларів першочергового фінансування.
Британська ініціатива Universities UK — Charles Cormack Consulting, підтримана урядом Великої Британії та Фондом Президента України, з 2022 року встановила понад 100 партнерств між британськими та українськими університетами: спільні програми, мобільність дослідників, гостьові лекції. Програма Erasmus+ запровадила 15 конкретних проєктів на підтримку людей, постраждалих від війни — від мовних курсів до тренінгів із психологічної стійкості.
Окремим викликом є феномен «подвійного навчального плану»: приблизно 29% українських школярів-біженців за кордоном одночасно навчаються за місцевою і українською програмами. Чверть із них витрачає на українську онлайн-освіту понад три години на день — на додаток до звичайного шкільного розкладу. Вони вчаться буквально вдвічі більше від своїх однолітків. Це і свідчення потужної батьківської мотивації зберегти зв'язок із Україною, і попередження про ризик можливої перевтоми.
Один із найбільш інноваційних проєктів, що не має аналогів у практиці гуманітарної відповіді, — UNESRALE (UNESCO Remote Access to Lab Equipment). Через цю платформу українські дослідники отримують дистанційний доступ до сучасного лабораторного обладнання в зарубіжних університетах — здебільшого без необхідності фізичного переміщення, що дозволяє не зупиняти наукові проєкти. Ініціатива вирішує пряму проблему: в умовах обстрілів та енергодефіциту університетські лабораторії в Україні часто не можуть функціонувати, а науковці — ризикують втратити роки досліджень.
Загалом міжнародна відповідь на освітню кризу в Україні є унікальною саме своєю мультирівневістю: тут одночасно діють мікропроєкти побратимства (Харків–Лілль), корпоративна цифровізація (Google, Microsoft), системні освітні програми (LEARN, GPE), науково-інноваційні коаліції та безпрецедентна підземна архітектура навчання. Разом вони формують прецедент, до якого світова спільнота неминуче повертатиметься — не лише щодо України, а щодо будь-якого майбутнього конфлікту.
Які реальні зміни відбулись останнім часом і чому освіта залишається формою спротиву
З 2022 року, попри тривалу кризу, конкретних результатів чимало. ЮНІСЕФ у сукупності підтримав понад 500 000 дітей у доступі до формальної та неформальної освіти, включаючи очне навчання у безпечних умовах. Тисячі шкіл отримали реконструйовані укриття або нові освітні простори. Нові цифрові навчальні центри дали дітям, позбавленим класів, місце для спілкування з однолітками й учителями «наживо» — нехай і через екран. Психосоціальна підтримка охопила сотні тисяч учнів: у 2022 році близько 300 000 дітей отримали психологічну допомогу тільки через програми ЮНІСЕФ.
Продовжувати вчитися під час війни — це не просто виживання. Це акт культурного і цивілізаційного спротиву: Росія цілеспрямовано атакує школи, прагнучи зруйнувати не лише будівлі, а й українську ідентичність, яку вони відтворюють. Водночас освіта — це вкладення в майбутню відбудову: кожен студент, що отримав стипендію KSE, кожна дитина в укритті savED — це людський потенціал, без якого жодна повоєнна відновлювальна програма не спрацює. Водночас, збереження та розвиток освітніх програм та інфраструктури допомагає учням та батькам приймати рішення щодо свого майбутнього в Україні, і після завершення війни цей фактор не втратить своєї актуальності.
Нова архітектура освіти: урок для світу
Українці, що вчаться новому, освітяни, та благодійники, що їм допомагають — архітектори нової системи освіти, яку Україна будує одночасно з тим, як у неї стріляють. Ця система, вимушена й болісна у своєму народженні, несе в собі риси, яких не було у жодній мирній реформі: максимальна гнучкість форматів, безпрецедентна інтеграція міжнародної підтримки і усвідомлення освіти як стратегічного активу відбудови, а не просто соціальної послуги. Зруйновані класи в Чернігові і підземні аудиторії в Харкові — це не дві точки деградації. Це два полюси одного руху: вперед, попри все.
Міжнародна спільнота вже відповіла — коаліціями, мільярдами підтримки, підземними школами з японськими автобусами та фінськими стандартами дошкілля. Але відповідь ще неповна. Найбільший дефіцит — не в цеглі й не в ноутбуках, а в тривалості зобов'язань: освіта відновлюється роками, а не місяцями, і потребує фінансування, яке переживе наступний бюджетний цикл.
Кожна стипендія, кожне відновлене укриття, кожен учительський планшет є не гуманітарним жестом, а геополітичною інвестицією. Підтримати цю систему — означає зробити ставку на те, що Україна вистоїть і відновиться. І для міжнародної аудиторії це не просто моральний вибір, а питання розрахунку: якої України ми хочемо як сусіда, партнера, члена спільноти — через десять років?
