Стратегія цивільного захисту МВС: що відомо та навіщо там авіація
Суспільство

Стратегія цивільного захисту МВС: що відомо та навіщо там авіація

18 травня 2021 | 12:05

Коли наші громадяни чують абревіатуру МВС чи в принципі згадують про Міністерство внутрішніх справ, то чомусь асоціюють цей державний орган виключно поліцією. А коли мова заходить про те, що Єдина авіаційна система МВС отримала ще кілька гелікоптерів, чи фахівці поїхали на практику до Франції, то багато хто з подивом питає, мовляв: «А навіщо поліції стільки вертольотів? Генералів возити чи що?» Ні, не генералів, і ні, не лише поліції.

Тобто здебільшого – ці гелікоптери не для поліції. Звісно, немає сенсу картати чи дорікати людей за те, що вони асоціюють МВС виключно з поліцією, бо тривалий час міністерство на 90% виконувало виключно міліцейську функцію.

Але наразі мова не про це. Тобто сьогодні розбирати те, що коїлося десяток років тому – немає сенсу. Я не виступаю апологетом старої міліцейської системи. Але я щодня стикаюся з нерозумінням українців, про яке я згадав на початку.

Отже, МВС розробило проект Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України, однією з основних складових якої є робота Єдиної авіасистеми МВС. Щоб не перевантажувати вас, друзі, зайвою термінологією, просто скажу, що ця стратегія – це навіть не початок шляху, а вже готовий аргументований документ з урахуванням всіх недоліків та використанням напрацювань схожих систем передових країн світу.

Про решту деталей наразі не писатиму, всьому свій час. А зараз відзначу, що, згідно зі стратегією, у місті Ніжин на Чернігівщині, розгортається інфраструктура обслуговування авіаційної техніки МВС: гелікоптерів ДСНС, прикордонників, Нацгвардії та поліції. А на вертолітному майданчику «Канів» створено Центр авіазабезпечення Нацполіції.

Також стратегією передбачено отримання ще 28 сучасних гелікоптерів для Єдиної авіасистеми МВС.

Отже – Єдина авіасистема МВС – це не гелікоптери для генералів поліції. Адже сьогодні Міністерство внутрішніх справ – це не лише Нацполіція. Це й ДСНС, Держприкордонслужба та Національна гвардія. А в ДСНС вже створено систему аеромедичної евакуації.

Просто уважно перечитайте попереднє речення та уявіть собі, які потреби є у підрозділів ДСНС, Держприкордонслужби на Нацгвардії (яку задіюють зокрема і в ліквідації наслідків стихійних лих), та спробуйте усвідомити, скільки гелікоптерів потрібно цим підрозділам і яка їх питома частка, порівняно з підрозділами Нацполіції. А ще просто уявіть, скільки персоналу має бути задіяно та якого рівня мають бути фахівці, аби забезпечувати повну готовність підрозділів Єдиної авіасистеми до миттєвого реагування 24/7 протягом всього року.

А тепер дещо про фахівців та комплектацію підрозділів.

Хочу ще раз наголосити: я не маю на меті вихваляти чи навпаки, критикувати. Я прагну того, аби наше суспільство нарешті навчилося усвідомлювати речі та процеси, що сьогодні є не просто нормальними, а цілковито невід’ємними у будь-якій розвиненій цивілізованій державі. Безвідносно того, хто керує країною, міністерствами та підрозділами. Адже погодьтесь, що робота професійного хірурга, чи реаніматолога, які рятують життя людей, аж ніяк не залежить напряму від того, хто керує міністерством. Бо рішення про порятунок життя чи убезпечення громадян приймаються не міністрами, а є результатом відпрацьованих алгоритмів роботи всієї системи, що можна узагальнено назвати «системою цивільного захисту населення».

Проводячи логічний ланцюг, ми можемо абсолютно чітко виокремити декілька напрямків у роботі системи. Перша – це профілактична робота задля запобігання небажаних наслідків та стихійних лих. Друга – допомога власне під час якихось ситуацій та порятунок людей. Третя – ліквідація наслідків якихось НП.

Це загальні напрямки. І якщо уважно подивитися, то власне на всіх цих напрямках має бути задіяна авіація всіх без винятку структурних підрозділів МВС: Нацполіції, ДСНС, Держприкордонслужби (певною мірою, в залежності від ситуації) та Нацгвардії. Саме тому Єдина авіасистема МВС – це не умовні «автопарки», що підпорядковані різним відомствам та використовуються лише ними. Це – об’єднавча структура, що вимагає чіткої координації та роботи фахового персоналу.

Тому до Франції поїхали механіки Держприкордонслужби, щоб підвищити кваліфікацію та вчаться обслуговувати двигуни вертольотів AIRBUS. А доки вони вчаться, щоб потім передавати знання іншим фахівцям, Нацгвардія отримує третій французький гелікоптер Airbus Н225. А у Кременчуцькому льотному коледжі створюється сучасний тренінговий центр для підготовки фахівців!

 Тобто система розвивається та відпрацьовується в усіх напрямках, не створюючи прогалин у функціонуванні. Бо якщо, не дай Боже, знову десь спалахнуть ліси чи пройдуть зливи і затопить місцевість, і треба буде для гелікоптера Н225 підрозділів ДСНС на Львівщині шукати пілота чи механіка десь в іншому регіоні – то робота просто зупиниться. Те ж саме можна сказати й про потребу у наявній кількості пілотів та інженерного складу всіх без винятку підрозділів авіасистеми МВС.

Щоб підсумувати все вищесказане, я хочу ще раз нагадати, що Єдина авіасистема МВС це не «колгоспний автопарк», яким має право ексклюзивного користування голова колгоспу чи головний агроном. І тим більше не структура, де на кожному рівні сидять якісь бюрократи, вимагаючи преференцій за швидкість та якість виконаної роботи. Це система, що створена по зразкам роботи споріднених структур у Франції, Німеччині, дещо із США. А тому коли ви вчергове почуєте про гелікоптери МВС, не треба, будь ласка, відбивати «негативні промені». Просто згадайте, що це якийсь черговий підрозділ рятувальників, нацгвардійців, прикордонників чи аеромедичної евакуації отримав сучасну машину, щоб рятувати людські життя.