Штрафи за стать та вік: українських роботодавців жорстко каратимуть
Суспільство

Штрафи за стать та вік: українських роботодавців жорстко каратимуть

26 сiчня 2022 | 11:45

З 8 січня 2022 року українським роботодавцям загрожують немаленькі штрафи. Так, каратимуть за дискримінацію, а саме, якщо у вакансіях роботодавці вказуватимуть переважну стать, вік та расову належність претендентів, - штрафуватимуть. За порушення нововведень суворо каратимуться штрафом до 65 тисяч гривень.

Realist.online розповідає про те, чого тепер варто побоюватися роботодавцям, як складати оголошення про вакансії і чи вирішать нововведення проблему дискримінації на ринку праці.

Що змінилося

Так, з 8 січня в Україні почнуть штрафувати роботодавців за вказівку в вакансії бажаної статі, віку, раси, кольору шкіри тощо. Про це йдеться у змінах закону "Про рекламу щодо протидії дискримінації за ознакою статі".

Норми закону передбачають штрафи за прояв сексизму в рекламних повідомленнях, а також за вказівку в вакансії бажаної статі, віку, раси, кольору шкіри, соціальне походження кандидата, його майновий стан, місце проживання.

Тепер під заборону потраплять ті оголошення про роботу, де є затвердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками:

· раси, кольори шкіри;

· Політичних, релігійних та інших переконань;

· статі, віку;

· Інвалідності;

· Етнічного та соціального походження;

· громадянства, сімейного та майнового стану;

· місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.

У разі порушення рекламодавець сплачує до держбюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент скоєння порушення. З 1 грудня 2021 року "мінімалка" складає 6 500 грн., тобто штраф становитиме 65 000 грн.

Читайте також: Робота в США не завжди означає роботу на США: як отримати візу та що потрібно знати

Чи допоможе це

Оксана Огнєва, Head of HR у компанії Jooble, не впевнена, що питання дискримінації за будь-якою ознакою можна вирішити лише завдяки закріпленню в законі та контролю з боку законодавця. Безумовно, поява такого роду дискусії та законів – важливий і необхідний етап, який привертає увагу громадськості, ще раз нагадуючи, що "роботі, як і любові, - всі віки покірні".

" Безумовне право на роботу для кожного гарантовано 43 статтею Конституції України, але, як бачимо, на практиці доводиться приймати уточнюючі норми, щоб припиняти ту дискримінацію, яку створює ринок праці сам. На Jooble існують профілю кандидатів - це аналог резюме для вакансій лінійного персоналу. Ми спостерігаємо, що профілю кандидатів 55+ отримують менше уваги від роботодавців у 2,5 рази, ніж аналогічні кандидати у віці 18-24 років. Введення законодавчої норми обов'язковий, але не чарівний спосіб вирівняти ситуацію на ринку праці ", - пояснила Огнєва. коментарі Realist.online.

Вона додала, що важливо врахувати – кожного роботодавця може бути свій "досвід співпраці" з людьми різного віку та достатньо одного невдалого досвіду, аби склалося загальне враження. Саме з враженнями, установками, стереотипами варто почати системно і інтенсивно працювати, щоб пом'якшити їх, дати альтернативний досвід роботодавцям, посіяти досить вдалих історій, створити моду на найм людей без прив'язки до віку.

Експертка вважає, що самим же претендентам також потрібно переглядати свій підхід до самооцінки та ставлення до роботи, освоюючи сучасні технології, тренуючи та розвиваючи свої навички.

Олександра Лєтова, керівниця відділу маркетингу Work.ua, додала, що згідно із законом "Про зайнятість населення" вказувати дискримінаційні вимоги до вакансії не можна було ніколи. Але саме після прийняття доповнень до закону про рекламу та запровадження штрафів ця тема стала обговорюватися.

"Не задоволені подібними рішеннями ні роботодавці, ні самі шукачі. Так, першим стане важче знаходити потрібних кандидатів. А здобувачі можуть зіткнутися з марнуванням часу, адже відгукуючись на ту чи іншу пропозицію, здобувач не знатиме, чи дійсно на нього чекають у компанії, чи знайдеться якась інша причина відмовити, коли справа торкнеться віку чи статі”, – каже Realist.online Лєтова.

Вона також додала, що з іншого боку такі норми — це, звичайно, крок до більш цивілізованого суспільства. Можна довго обговорювати, чи варто було починати саме з такого кроку, але вже як є.

Читайте також: "Ковидний" ринок праці: куди та чому йдуть працювати українці

Проблема з дискримінацією

Оксана Огнєва каже, що дефіцит кадрів останніми роками на ринку праці вже спрацював, найімовірніше, як терапія для роботодавців. Якщо раніше проблеми з працевлаштуванням виникали, починаючи з віку 35 років, то зараз шанси на хорошу роботу знижуються, починаючи з 45-50, і то – найчастіше відмова піде після співбесіди, а не резюме, як було раніше.

"Тобто роботодавець зараз більше схильний до спілкування, і відмовляє принаймні після того, як на зустрічі стає ясно, що цей "кандидат не наш". Я б оцінила динаміку роботи з темою дискримінації за останні 5-6 років як позитивну та знижуючу свою актуальність ”, – пояснила Огнєва.

Руслана Березовська, керівник експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, каже, що на їхньому сайті всі вакансії проходять перевірку та ручну модерацію, тому подібні оголошення про роботу, де були дискримінаційні заяви, або не допускалися до публікації взагалі, або редагувалися.

"Проте описи вакансій без використання формулювань типу "робота тільки для чоловіків", "шукаємо кандидатів до 40 років" не означає, що компанія не допускає дискримінаційних порушень. Несумлінні роботодавці просто не розглядали резюме кандидатів, які не відповідали їх вимогам і не запрошували їх на співбесіду ", - зазначила Realist.online Березовська.

Вона додала, що певні позитивні зміни в нашій країні вже є. По-перше, українські компанії теж підхоплюють світовий тренд надання рівних можливостей різним категоріям працівників. По-друге, зіштовхуючись із дефіцитом кадрів, спричиненим старінням нації, демографічною кризою, збільшенням пенсійного віку та трудовою міграцією українців за кордон, почали охоче приймати на роботу людей старшого віку.

Як шукатимуть співробітника

Багато роботодавців тепер мучить питання, як подавати оголошення про пошук співробітника і не нарватися на штраф. На веб-сайті Work.ua детально відповіли на всі запитання.

Так, сама по собі наявність вакансії на підприємстві – це не реклама. Але, якщо роботодавець подасть оголошення на сайті, в газеті тощо, воно автоматично стане рекламним.

Реклама про вакансію — це інформація (оголошення) про роботу та працевлаштування, поширена в будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до вакансії.

Якщо в оголошенні про вакансію вказано хоч якийсь із пунктів, які ми перераховували вище (наприклад, стать, вік, місце проживання здобувача тощо), то за нього можуть оштрафувати.

Сама собою наявність вакансії на підприємстві не є рекламою. Однак якщо оголошення розміщено роботодавцем або посередником через рекламні засоби — сайти, газети, телебачення тощо, воно стає рекламою про вакансію.

Анна Лисенко, адвокат, партнер АТ "Адвокатська сім'я Лисенка", пояснила Realist.online, що роботодавцям не можна пропонувати роботу тільки жінкам або чоловікам, наприклад, не зазначати: "на роботу потрібні жінки", "перевагу у працевлаштуванні мають чоловіки до 40 років". Винятком є специфічна робота, яка може виконуватися працівником певної статі, наприклад, для чоловіків: вантажник, автомеханік, гірський, слюсар тощо.

" Не пропонувати роботу тільки "молодим" працівникам або "до 40 років" взагалі не вказувати вік. Не писати в оголошеннях про місце проживання, інвалідність, сімейний стан, наприклад, "на роботу потрібні працівники, які не одружені", "без дітей" Якщо рекламу про вакансію розміщує рекрутингова компанія як посередник у працевлаштуванні, то обов'язково потрібно вказувати: "Отримувати від громадян, яким надані послуги з пошуку роботи та сприяння у працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди" забороняється". В оголошеннях вказуйте інформацію про навички, посадові обов'язки, освіту, розмір заробітної плати, умови праці тощо ", – пояснила Лисенко.

Читайте також: Майдан та конкуренція, або Чому українці їдуть на заробітки до Польщі