Епоха воєн під управлінням ШІ прийшла швидше, ніж людство встигло встановити правила відповідальності за «машинні» рішення. Про це пише Ігор Петренко, засновник аналітичного центру «Об’єднана Україна», доктор політичних наук у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
Двадцять восьмого лютого 2026 року Сполучені Штати та Ізраїль розпочали Operation Epic Fury – масштабну військову кампанію проти Ірану. За перші двадцять чотири години було уражено понад тисячу цілей. Однак справжньою сенсацією стала не сама кількість ударів, а спосіб, у який вони були сплановані: вперше в історії штучний інтелект перетворився з допоміжного інструменту на несучу інфраструктуру масштабних бойових операцій. Командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер офіційно підтвердив, що для планування ударів використовувався цілий набір передових ШІ-систем. Світ вступив у нову епоху ведення війни – і вступив до неї без правил.
Operation Epic Fury стала першим масштабним полем бою штучного інтелекту
Темп бойових операцій вийшов за межі всього, що людство бачило раніше. Згідно з даними Center for Strategic and International Studies, після перших трьох тижнів кампанія вийшла на стабільний ритм у 300–500 уражених цілей на добу. До моменту тимчасового припинення вогню, оголошеного 7 квітня за посередництва Пакистану, загальна кількість уражених об’єктів перевищила всі історичні аналоги. Білий дім оцінив операцію як 38-денну кампанію, у якій було знищено понад 85% іранської оборонно-промислової бази, понад 2000 ударів припали на командно-контрольну інфраструктуру, а сам процес коштував Сполученим Штатам близько 25 мільярдів доларів.
Для порівняння: під час Другої світової війни цикл повітряного цілевизначення – від збору аерофотографій до формування пакету для удару – займав тижні, а нерідко й місяці. Початкова фаза вторгнення в Ірак у 2003 році супроводжувалася меншою інтенсивністю авіаційних ударів, ніж один-єдиний день Operation Epic Fury. У 2026-му те, що раніше було ланцюгом ухвалення рішень довжиною в дні, стиснулося до хвилин і секунд. Це не маргінальний технічний прогрес. Це цивілізаційний зсув у механіці війни, який стався раніше, ніж людство встигло створити архітектуру управління ним.
Project Maven скоротив ланцюг ураження від днів до секунд
Project Maven запустили в 2017 році як вузький експеримент: допомогти аналітикам Пентагону орієнтуватися в потоці відеозаписів з безпілотників. Оператори тонули в кадрах, шукаючи цілі, які з’являлися на секунди та зникали. Завданням Maven було знайти голку в стозі сіна. Через вісім років програма перетворилася на повноцінну ШІ-систему управління полем бою – таку, що різко прискорює kill chain (термін, який позначає послідовність дій від виявлення цілі до її ураження).
Ядром цієї трансформації стала Maven Smart System, розроблена компанією Palantir після того, як Google під тиском власних співробітників вийшов із проєкту у 2018 році. Як описав журнал Republic World, система інтегрує понад 150 джерел розвідувальних даних – супутникові знімки, потокове відео з дронів, радарну інформацію, перехоплення радіозв’язку, аналіз поведінкових патернів – і в реальному часі видає пріоритезовані списки цілей із координатами GPS, рекомендаціями щодо озброєння і навіть автоматичними юридичними обґрунтуваннями ударів. Дослідження Джорджтаунського університету 2024 року показало: у 18-му повітряно-десантному корпусі Армії США ШІ скоротив команду з 2000 розвідувальних аналітиків до лише 20 осіб.
Усередині самої Maven Smart System ключову роль відігравала мовна модель Claude від компанії Anthropic. Саме вона дозволяла військовим взаємодіяти з системою природною мовою, отримувати пояснення прийнятих рекомендацій і відстежувати логіку оцінок. За даними The Wall Street Journal, Claude вже використовувався у січневій 2026 року операції зі затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та для розвідувальних оцінок і визначення цілей у поточному конфлікті з Іраном. CEO Palantir Алекс Карп публічно сформулював стратегічну логіку: світ розділиться на тих, хто має такі системи, і тих, хто не має, а скорочення kill chain до секунд робить противника застарілим. Саме ця логіка зараз диктує темп глобальної гонки ШІ-озброєнь.
Anthropic відмовила Пентагону у знятті обмежень – і отримала безпрецедентний бан
У липні 2025 року Anthropic, Google, OpenAI та xAI отримали від Пентагону контракти на суму до 200 мільйонів доларів кожен – на пришвидшення впровадження ШІ-моделей у системи національної безпеки. Сама Anthropic у судових документах повідомила, що Claude став найбільш широко розгорнутою фронтирною ШІ-моделлю в Міністерстві оборони. Однак у вересні 2025-го, коли почалися переговори про розгортання Claude на платформі GenAI.mil, виник конфлікт. Пентагон вимагав необмеженого доступу до моделі для всіх законних цілей. Anthropic наполягав на двох червоних лініях: жодних повністю автономних систем озброєнь, які обирають і вражають цілі без участі людини, і жодного масового спостереження за громадянами США.
Двадцять сьомого лютого 2026 року, за день до початку Operation Epic Fury, президент Дональд Трамп у Truth Social наказав усім федеральним агенціям негайно припинити використання технологій Anthropic. Міністр оборони Піт Хегсет (зараз він використовує титул «секретар війни») оголосив компанію «ризиком для ланцюга постачання» – статус, який раніше застосовувався виключно до структур, пов’язаних з іноземними противниками, передусім китайськими. Як зазначає юридична фірма Mayer Brown, це перший випадок, коли подібний механізм застосовано проти американської приватної компанії за мотивом її відмови змінити внутрішню етичну політику.
Anthropic подав два федеральні позови. Двадцять шостого березня федеральна суддя Каліфорнії Рита Лін (призначенка адміністрації Байдена) видала тимчасову заборону на застосування цього бану – у різкому 43-сторінковому рішенні вона пише, як цитує CNN Business, що жодне положення закону не підтримує оруелівської ідеї, ніби американська компанія може бути позначена як саботажник за висловлення незгоди з урядом. Однак 8 квітня апеляційний суд округу Колумбія відмовив Anthropic у тимчасовому призупиненні бану. У результаті компанію виключено з оборонних контрактів, але вона може продовжувати працювати з іншими федеральними агентствами під час судового процесу. На зміну Claude у класифікованих системах Пентагон допустив xAI Ілона Маска та OpenAI.
Цей конфлікт оголив фундаментальний розлом між технологічною галуззю та державою. У ситуації, коли мовна модель приватної компанії стає вбудованим елементом kill chain державної армії, межі відповідальності розмиваються. Хто відповідає за рішення? Розробник моделі, оператор, командир, юрист, який підписав стандартні правила застосування сили? Anthropic, по суті, спробував зберегти за собою можливість визначати, як саме його продукт може використовуватися у війні. Адміністрація Трампа відповіла, що військова влада належить Верховному головнокомандувачу, а не технологічній компанії. Цей спір буде формувати правову та політичну архітектуру наступного десятиліття.
Удар по школі в Ірані оголив проблему відповідальності в епоху ШІ-війни
Двадцять восьмого лютого 2026 року американська ракета Tomahawk потрапила в початкову школу в місті Мінаб на півдні Ірану. Загинуло щонайменше 175 людей, серед них близько 150 школярок. Розслідування, про яке повідомила TRT World, встановило, що офіцери CENTCOM сформували координати удару на основі застарілих розвідувальних даних Defense Intelligence Agency: будівля школи, фарбована в яскраво-блакитний і рожевий кольори, з видимими спортивними майданчиками, з 2016 року була відокремлена від сусідньої військової бази, але залишалася в базах даних Пентагону як активна ціль.
Старший лектор Університету Ньюкасла Крейг Джонс, експерт зі структури kill chain, в інтерв’ю Democracy Now! зазначив, що сучасні системи скорочують десятки тисяч годин людської аналітичної роботи до секунд і хвилин – і це автоматизує ухвалення рішень про цілі у спосіб, який відкриває проблематичні правові, етичні та політичні питання. На думку дослідника, неможливо виключити, що алгоритм у конкретному випадку Мінабської школи не зміг розпізнати освітню установу і класифікував її як військову ціль.
За даними Міністерства охорони здоров’я Ірану, від початку війни загинуло понад 1200 цивільних. Як написав у публічній заяві колектив авторів Newcastle University, військові юристи, які надавали поради щодо відповідності міжнародному гуманітарному праву, були відсторонені, а сам Хегсет публічно поставив пріоритет «максимальної летальності» над «теплою законністю». Коли державна політика прямо віддає перевагу швидкості над зваженістю, цивільні втрати стають неминучими, а механізми відповідальності – все більш ілюзорними. Прецедент ізраїльської системи Lavender у Газі, що, за оцінками журналістів, мала 10% хибнопозитивних спрацювань на цивільних цілях, не змусив США загальмувати: він показав, що цей рівень похибки прийнятний для політичних еліт.
Україна перетворилася на світовий полігон оборонних інновацій
Україна не є зовнішнім спостерігачем цих процесів. Вона – піонер інтеграції ШІ на полі бою, але в кардинально іншій логіці: оборонній. Система акустичної детекції Sky Fortress – близько 14 тисяч недорогих сенсорів вартістю 400–1000 доларів за одиницю – за оцінками, наведеними в матеріалі Drone Warfare, забезпечила понад 95% перехоплень російських «Шахедів» під час масштабних атак. NATO виділило фінансування ще на 15 тисяч сенсорів третього покоління, Литва впроваджує систему у 2026 році, Румунія розпочала тестування. Це перший випадок прямого трансферу бойово-перевіреної української технології в країну-член НАТО.
Українська екосистема ШІ-оборони, як описує її Kyiv Independent, охоплює понад 200 компаній, об’єднаних на платформі Brave1. Система управління полем бою DELTA інтегрує понад 50 тисяч відеопотоків, у яких модуль Vezha автоматично виявляє ворожі цілі. Громадянський додаток ePPO дозволяє верифікованим користувачам повідомляти про візуальні спостереження, що теж надходять у національну картину повітряного простору. Створено Defense AI Center «А1» як перший хаб, що розроблятиме рішення для бойових операцій. Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про мету оснастити всі фронтові дрони машинним зором та ШІ-функціоналом.
Ще цікавіша інновація – платформа Brave1 Dataroom. Як повідомляє United24 Media, це сховище мільйонів анотованих кадрів з десятків тисяч бойових вильотів дронів – унікальний у світі набір даних. Іноземні партнери можуть тренувати свої ШІ-моделі на цих даних, не отримуючи прямого доступу до самого матеріалу: розробники надсилають свій код у захищене середовище, де відбувається тренування, а потім вилучити дані неможливо. Це інверсія типової логіки залежності – Україна стає постачальником стратегічного ресурсу для союзників. За даними Atlantic Council, у 2025 році Україна виробила понад 3 мільйони безпілотників усіх типів і прогнозує близько 7 мільйонів у 2026-му.
Українські технології вже захищають американські бази в Перській затоці
Найдраматичніший доказ зрілості української оборонної індустрії з’явився саме під час Operation Epic Fury. Як повідомило агентство Reuters наприкінці квітня, Сполучені Штати розгорнули українську платформу управління Sky Map на авіабазі «Принц Султан» у Саудівській Аравії – разом з українськими інструкторами. Система обробляє дані з радарів і сенсорів, виявляючи загрози у реальному часі. Причина проста: американська армія відстає в галузі контр-дронної оборони і зазнала втрат у живій силі та цінній техніці від іранських безпілотників і ударів проксі-сил. У цьому конкретному пункті Пентагон звернувся не до власного оборонно-промислового комплексу, а до Києва.
Стратегічна вага цього факту складно переоцінити. Країна, територія якої лише три роки тому розглядалася як одне з потенційно фатальних геополітичних навантажень для Заходу, нині вирішує тактичні завдання найпотужнішої армії світу на Близькому Сході. Україна перейшла з категорії реципієнтів технологій до категорії постачальників. Це фундаментально змінює логіку її переговорної позиції – як у питаннях військової підтримки, так і в дискусії про повоєнну архітектуру європейської безпеки.
ООН вимагає міжнародний договір про автономну зброю до кінця 2026 року
На рівні міжнародного права ситуація розгортається в гонитві за реальністю. Як нагадує UN News, у New Agenda for Peace 2023 року Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш закликав держави-члени до кінця 2026 року укласти юридично обов’язковий інструмент, що забороняв би летальні автономні системи озброєнь, які функціонують без людського контролю та не можуть використовуватися у відповідності з міжнародним гуманітарним правом. Резолюцію Генеральної Асамблеї підтримали 156 держав. У вересні 2025-го 42 країни в межах Групи урядових експертів за Конвенцією про звичайні види зброї підписали спільну заяву про готовність розпочати переговори на основі робочого тексту.
Та реальність випереджає переговорний процес. Operation Epic Fury створила незворотні прецеденти. Китай у відповідь на американську демонстрацію представив на параді 2026 року в Пекіні автономні рої безпілотників, здатних діяти разом з пілотованими винищувачами без оператора, – захід особисто спостерігали Володимир Путін і Кім Чен Ин. Пентагон згодом визнав, що в галузі безпілотних бойових платформ США поступаються Китаю. Росія, у свою чергу, нарощує внутрішнє виробництво автономної техніки. Демонстраційний ефект ШІ-війни не породив стриманості, а породив прискорення гонки. Це закономірність будь-якої технологічної революції у воєнній сфері: переможець першого раунду диктує темп, переможені квапляться його наздогнати, а правовий простір заповнюється з відставанням на роки.
Україна може запропонувати світу нову архітектуру безпеки в епоху ШІ-війни
Україна займає унікальну позицію в цьому новому світі. На відміну від США, Ізраїлю чи Китаю, які демонструють наступальне застосування ШІ для масованого ураження інфраструктури противника, український досвід – переважно оборонний. Sky Fortress рятує цивільні життя від «Шахедів». DELTA дає змогу синхронізувати дії розпорошених підрозділів без єдиного централізованого командного пункту. Як описано в звіті CSIS, українська логіка – це часткова автономія з обов’язковим людським контролем над рішенням про застосування сили. Це принципова відмінність від моделі, де ШІ генерує цільовий лист на сотні об’єктів за добу й людський оператор лише натискає кнопку.
Київ має три аргументи для міжнародної аудиторії, які варто вмонтовувати в усі дипломатичні переговори. По-перше, бойово-перевірені оборонні рішення – Sky Fortress, Vezha, серія дронів-перехоплювачів – повинні стати основою європейської ініціативи Eastern Flank Watch і ширшої глобальної архітектури протидії безпілотникам. По-друге, ініціатива «Drone Deals» президента Зеленського, у межах якої Україна пропонує союзникам пакетні рішення з виробництва безпілотних систем, демонструє, що Київ готовий бути активним учасником, а не пасивним об’єктом регуляторних дискусій у Женеві. По-третє, головне: український досвід доводить, що існує суттєва різниця між ШІ, який рятує цивільне населення під час сатураційних дронових атак, і ШІ, який пришвидшує цикл наступального ураження. Ця різниця має бути зафіксована у будь-якому майбутньому міжнародному документі. Заборона «летальних автономних систем без людського контролю» в чистому вигляді не покриває нюансів сучасних цифрових полів бою.
Перша війна штучного інтелекту технічно завершилася припиненням вогню. Але правил досі немає. Вікно для їхнього написання звужується. Як попереджає юридичний радник Держдепартаменту США, Operation Epic Fury лише найновіший раунд тривалого міжнародного збройного конфлікту, тож Вашингтон вже формулює правову доктрину постфактум. Якщо Україна не займе своє місце за столом регулювання просто зараз – стіл буде накритий тими, хто застосовує ШІ без обмежень. Для Києва це не питання іміджу. Це питання того, які саме норми визначатимуть допустиме застосування технологій, у виробництві яких українська оборонна індустрія вже є одним зі світових лідерів. Перетворення з реципієнта на нормотворця – наступний логічний крок українського стратегічного позиціювання у 2026 році.
