Разом з листопадовою холоднечею до нас близиться сезон грипу та ГРВІ. Зовсім скоро в українських оселях під пильним наглядом бабусі захворілих дітей змащуватимуть ведмежим жиром, опускатимуть у гарячі ванночки, а в шкарпетки їм насипатимуть гірчицю. Власну ж застуду батьки вирішать лікувати 50-ма грамами горілки. Хай як кумедно це може звучати, але такі методи лікування досі залишаються типовими для багатьох родин. Виникає запитання: які з них “працюють”?
У МОЗ застерігають, що самолікування народними засобами часто може навіть завдати шкоди. Саме тому так важливо розуміти, які поради дієві, а які є принесеними з минулих століть міфами.
Realist.online розглянув найпопулярніші методи домашнього лікування.
Читайте також: Тисяча гривень за щеплення буде доступна обмежений час: стали відомі терміни
1. Напої
Алкоголь. Вип’єш трохи горілки з перцем - пропітнієш, а тоді й температура спаде, чи не так? Насправді ж є ціла низка причин, чому алкоголь не можна розглядати як лікувальний засіб.
Сімейний лікар Олександр Марців попереджає, що “алкоголь викликає спазми протоків внутрішніх органів, тож органи не отримують достатньо крові і, відповідно, кисню, що небезпечно”. Окрім цього, спирт подразнює слизову оболонку горла, глотки, цим тільки сприяючи проникненню вірусів і бактерій. Шкідливою є також його властивість пригнічувати імунну систему.
І це якщо йдеться про невеликі дози. Надмірна ж кількість алкоголю перевантажує серце, негативно впливає на роботу печінки, нирок, головного мозку.
Чаї та відвари. Якщо ж відкинути алкоголь, загалом вживання рідини під час хвороби допомагає. Класичною порадою лишається пити багато води. Але всі народні відвари ромашки, родзинок, кураги, чаї з малиною, лимоном, імбиром, молоко з медом, морси або компоти також корисні. Тілу необхідна дезінтоксикація, для чого має надходити рідина. До того ж, під час лихоманки організм зневоднюється.
Але очікувати від якогось окремого напою особливого лікувального ефекту не слід. Молоко чи трав’яні суміші сприятливі для організму в будь-який час, проте цілющими засобами вони не є. Головне під час ГРВІ: аби до організму надходила рідина. А зелений це чай чи морс з журавлини - не є суттєвим. До речі, уникнути зневоднення допоможуть і супи.
Чай з малиною. Звичайно, можна спробувати посперечатися, зауваживши, що малина, наприклад, містить ацетилсаліцилову кислоту, що здатна збити жар. Проте проблема в тому, що в 100 грамах малини наявний лише 1 міліграм кислоти, тож жарознижувальне малиновий чай ніяк не замінить. Зате таким напоєм можна підгодувати організм, коли нема апетиту.
Чай з імбиром. Якщо ж розглядати імбир, то його користь для усунення кашлю не доведена. Однак продукт дійсно має протизапальні властивості, тому його радять включати до раціону людей з ревматоїдним артритом. Але не як ліки, а задля невеликого позитивного ефекту. Стосовно ж застуди, то тут сприятливий вплив від додавання імбиру в чай - лише думка окремих дослідників.
Чай з медом. Хоча вживання меду або води з медом може зменшити частоту кашлю, чай із ним лікувальної користі не матиме. Насамперед, за температури, вищої від 40 градусів, мед втрачає більшість вітамінів, глікопротеїнів, танінів та інших корисних речовин. Також під час нагрівання мед позбавляється бактерицидних та антиоксидантних властивостей. Але річ у тому, що й до цього концентрація таких речовин у медові була незначною.
Загальною рекомендацією щодо напоїв є те, що рідина має приблизно дорівнювати температурі тіла. Занадто гарячі напої заважатимуть тому, аби лихоманка швидше минула. А ще, якщо температура чаю зависока, додані малина, лимон чи імбир втрачають свої вітаміни.
Читайте також: Київська область з 13 листопада посилює карантин: кого пустять у транспорт
2. Припарки
Паріння ніг. Буває, для лікування грипу наливають таз гарячої води, додають сіль, занурюють у рідину ноги, після чого ще можуть загортатися в плед чи ковдру. Можливо, для когось це є приємним способом розслабитися, але доказової ефективності для лікування грипу такий народний спосіб не має.
Варто також зауважити, що занадто гаряча вода може призвести до перегрівання чи навіть опіків. Особливо якщо слідувати “народній мудрості”, періодично доливаючи в таз окріп. “Взагалі застосування такої методики "лікування", особливо для дітей, можна розцінювати більше як метод тортури”, - розповідає сімейний лікар Ігор Заставний.
Паріння у ванній. Цей спосіб має таку ж ефективність, як і паріння ніг. Дійсно, вірус втрачає свою життєздатність за температури, вищої за 60 градусів. Проте людина є теплокровною, тож незалежно від того, чи ми перебуваємо в гарячій ванні, чи мерзнемо взимку, наша температура тіла лишається стабільною. Така ванна може хіба що знищити віруси на поверхні, щоб хворий не інфікував інших. Проте, знову ж таки, існує ризик опіків.
Неефективним також є паріння рук чи занурення на кілька секунд у ванну з крижаною водою. Останній метод викликає шокову реакцію в організмі й може призвести до спазму судин шкіри.
Замість пропарювання частин тіла, радять просто приймати теплий чи прохолодний душ.
Читайте також: Коли за послуги лікаря згідно із законом потрібно платити – роз'яснення НСЗУ
3. Розтирання
Втирання алкоголю. Доведеної користі метод не несе. Якщо ж втирати алкоголь у шкіру дитини, можна навіть спровокувати отруєння.
Втирання жирів тварин. В Україні найчастіше вдаються до змащування тіла жиром борсука, ведмедя чи кози. Іноді цей “чудодійний” засіб навіть додають до чаю й молока. Та насправді спосіб не пришвидшить одужання, а тільки викличе небажаний запах та спровокує неприємні відчуття.
“Єдина гіпотетична користь від цього - те, що людина, яка піддалася таким екзекуціям, навряд чи зможе нормально спілкуватись з іншими людьми, і тим самим мінімізує шанс на зараження інших”, - зауважує сімейний лікар Євгеній Гончар у коментарі для МОЗ.
Розтирання ефірними оліями. Попри можливий сприятливий вплив таких олій діяльність ендокринних залоз та поліпшення настрою, лікування ними вірусних захворювань не матиме ефективності. Та й загалом втирання ефірних олій є радше профілактичним методом.
Читайте також: Чи вакцинуватися за наявності антитіл: у МОЗ дали відповідь
4. Інгаляції
Інгаляція над вареною картоплею. МОЗ цей метод самолікування не рекомендує. Вважається, що спосіб не впливає на протікання захворювання, а тільки може сприяти підвищенню температури. Серед можливих побічних ефектів є також опік слизових дихальних шляхів та бронхоспазм.
Інгаляція над харчовою содою/трав’яними настоями. Інші варіанти інгаляції не зазнають такої критики в науковій спільноті, як “картопляна”. Щоправда, це не є підтвердженням їхньої дієвості.
На сайті дитячого лікаря Євгенія Комаровського вказано, що інгаляції можна використовувати за сухого кашлю. Проте не з метою усунення набряку, але лише для зволоження мокроти. Тобто безпосередній лікувальний ефект від інгаляції не є доведеним.
Імовірно, критика саме “картопляної” інгаляції пов’язана з тим, що в цьому разі хворі дихають над каструлею, що є небезпечним, особливо для дітей. Для зменшення ризику опіків слизової оболонки лікарі рекомендують використовувати інгалятор (для захворювань верхніх дихальних шляхів) або небулайзер (для захворювань нижніх дихальних шляхів).
Слід пам’ятати, що оптимальна температура інгаляції становить 55-65 градусів. А ще МОЗ попереджає, що небулайзерна й інгаляційна терапія може бути небезпечною для маленьких дітей. Вона викликає збільшення слизу в дихальних шляхах, тому, якщо малеча буде забувати відкашлювати мокротиння, така процедура буде тільки згубною.
До речі, вибір добавки до води не є суттєвим. Найголовніше тут, як стверджує Комаровський, фізичні властивості пару - вологість і висока температура.
Проте через можливі ризики цього методу, зокрема для дітей, лікар усе-таки радить просто пити багато води й дихати прохолодним вологим повітрям. Тоді необхідності в інгаляції не буде.
Читайте також: Лікар Комаровський розповів, коли краще вкладати спати дитину
5. Компреси
Компрес із сиру/капусти/солі тощо. У народі вважається, що накладення компресів прогріє груди й таким чином допоможе відкашлюванню. Але лікарями корисність цього методу спростовується. Окрім відсутності наукового доведення ефективності способу, він ще й може бути шкідливим. Судини за високої температури й так розширені, тож, прикладаючи щось зігрівальне, ми тільки погіршуємо ситуацію.
Користь від цих продуктів буде лише в разі споживання. Власне, здорове харчування у будь-який час зайвим не буде.
Свиняча сітка. Так називають свинячу сполучну тканину з прошарками сала. Її народні “лікарі” прикладають пацієнтам до грудей і спини, а тоді накривають марлею й поліетиленовою плівкою. Як уже було вказано вище, ефект від розігрівання тіла може бути лише негативний. До того ж, такий компрес заважає шкірі дихати й, до всього іншого, має неприємний запах.
Компрес з гірчиці. Як і будь який інший компрес, користі він не матиме, адже через шкіру, підшкірну жирову клітковину й м'язи на легені не діятиме. Ще один популярний “рецепт” - гірчичники - також не довели ефективності й можуть лише підвищити температуру. Сімейна лікарка Оксана Луцька розповідає, що “не раз бачила пацієнтів зі слідами опіків на шкірі від таких процедур”.
Компрес з алкоголем. Як і в перерахованих вище випадках застосування алкоголю в лікувальних цілях, користі від методу не буде. А у дітей, шкіра яких тонка й сприйнятлива до речовин, може навіть виникнути отруєння. Між іншим, такий ефект у малечі може настати й від накладання змочених в оцті марлевих пов’язок.
Читайте також: Як покращити витривалість дитини: лікар дала поради батькам
Чим тоді лікуватися?
У разі захворювання грипом МОЗ рекомендує залишатися вдома, дотримуватися ліжкового режиму, провітрювати приміщення й підтримувати в ньому вологу, пити достатню кількість рідини та контролювати температуру тіла.
У більшості випадків лихоманка спаде після першої доби, тож потреби вживати жарознижувальні чи противірусні препарати не буде. Окрім цього, не забувайте, що “збивати” температуру, якщо вона є нижчою за 38 градусів, не слід. Соляний розчин допоможе очистити слизову носа
Зважайте на те, що грип - це вірусне захворювання, тож антибіотики проти нього не діють. Їх виписує лікар тільки в разі виникнення бактеріальної інфекції після ускладнення грипу.
Також жодного наукового підґрунтя не має вживання під час ГРВІ додаткової кількості вітаміну С, цибулі, часнику чи гомеопатії.
Читайте також: Доведено наукою: ТОП-5 прикмет про погоду, які "працюють"
