Національна комісія зі стандартів державної мови проводить іспит на підтвердження рівня володіння державною мовою. Це тестування необхідне у двох випадках - для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, а також для тих, хто має намір отримати громадянство України. За 2022 рік станом на кінець жовтня комісія видала 56 314 сертифікатів, з них 55 696 - отримали громадяни України, яким документ потрібен для виконання службових обов'язків.
Цікаво, що 24 069 сертифікатів отримали українці після широкомасштабної агресії росії проти нашої держави. Відповідно до норм закону про правовий режим воєнного стану, при прийняття на роботу на держслужбу подавати сертифікат, який засвідчує рівень володіння державною мовою, не потрібно - діє спрощена процедура прийняття на роботу. Але попри це громадяни складають його. Крім того, з початку широкомасштабної агресії зросла кількість охочих скласти іспит для набуття громадянства України.
Іспит складається з письмової частини (29 тестових завдань) і усної (монолог). Загальна тривалість іспиту для виконання службових обов‘язків - 30 хвилин, для набуття громадянства - до 150 хвилин. Для громадян України іспит безкоштовний, а для осіб, які мають намір набути громадянство - 492 грн.
У бліц-інтерв'ю Realist.online голова Нацкомісії Володимир Мозгунов розповів, зя ких причин найчастіше оскаржують результати тестування, яка частка іноземців не складають іспит з першого разу та що треба робити для того, аби Україна врешті порвала з нашаруванням радянського у законодавстві.
- Під час пресконференції ви розповіли, що держслужбовці причиною оскарження результату іспиту називають пережитий стрес. Претенденти на які посади найчастіше провалюють іспит?
- Нацкомісії це не відомо. Є електронний протокол, там є прізвища. Ми не ставимо перед собою якоїсь мети перевіряти цю людину. Ми можемо певні висновки робити, коли розглядаємо скарги - від кого вони приходять, хто не задоволений.
- З яких відомств найбільше скарг?
- Тут не може бути якихось узагальнень. В останні кілька місяців трохи більше скарг від працівників Національної поліції. Але здебільшого, як зазначає сам працівник, це пов'язано з тим, що він дві доби знаходився на чергуванні і після цього прийшов на іспит. Причина не зовсім вдалого складання, коли немає цього рівня С1, В2 - це просто втома.
Читайте також: Заступник керівника ОП Жовква зустрівся з помічником голови МЗС Японії Накагоме Масаші: що обговорювали
- І тоді він перескладає повторно через чотири місяці?
- Так, але ми індивідуально підходимо. Дається місяць на розгляд такого звернення й оскарження. Ми з'ясовуємо, чи дійсно людина дві доби була на чергуванні. Якщо є підстави дозволити перескладати раніше, ніж через чотири місяці, то такі варіанти вирішення скарги є. Також ми дозволяємо перескладати раніше, якщо техніка не спрацювала, були перебої зі зв'язком. Про це нам повідомляють інструктори, що вимкнули світло, не було стабільного інтернет-зв'язку і через те екзаменаційна система не завжди коректно фіксує результати такого тестування. В таких випадках ми дозволяємо заново зареєструватися і пройти іспит раніше, ні через чотири місяці.
- Який відсоток нескладених іспитів серед іноземців та українців? Чи є такий результат, як "не склав"?
- У системі визначення рівня володіння українською мовою як державною для іноземців є такий результат, як не здав. Тобто якщо особа, яка претендує на громадянство, не дібрала певних балів до рівня В1, то вона не склала. Таких приблизно 15%, може, трохи більше іноземців, які з першого разу не складають. Серед тих, хто складають іспит для виконання службових обов'язків, близько 20% отримують сертифікати такого рівня, які не дають їм право йти на державну службу.
- Які завдання найскладніші, на вашу думку?
- Я, як фахівець, як філолог, скажу, що складність завдань полягає в тому, що для переважної більшості людей, які приходять на іспит, сам формат є незвичним. Пересічний громадянин, йдучи складати іспит з української мови, думає, що комісія зробила іспит, який вимагатиме знання шкільних правил. Наш іспит можна складати, не знаючи жодного граматичного правила, забувши його. Нам головне побачити, що людина володіє українською мовою як інструментом комунікації. Я студентам завжди пояснював: можна бути вправним водієм автомобіля, не знаючи, як він сконструйований. Ми не вимагаємо знати конструкцію української мови, не треба доводити знання правил. Це для школярів важливо. А для громадянина, який хоче говорити від імені держави, треба бути оцим вправним водієм. Ми не запитуємо, скільки відмінків в українській мові або яке відмінкове закінчення в тому чи іншому відмінку. У нас немає таких запитань.
Читайте також: Переродження "Франкенштейна": проросійські сили можуть залишитись чинником української політики
- Під час конференції ви зауважили, що у нашому законодавстві відсутні суб'єктність громадянина і держави. Що ви мали на увазі?
- Українські філологи й не тільки досить давно говорять, що українське законодавство за походженням радянське. Радянське законодавство таким чином виглядало, що не зрозуміло, хто й за що несе відповідальність. Формулювання "закон застосовується", норми "виконуються"... Заховано все. Ніхто не знає, хто, що має зробити, виконуючи норму закону. Суб'єкт захований. Це радянська мова. На нараді у голови Верховної Ради говорили про те, що конструкції скальковані з російської мови. Як творилося початкове українське законодавство? Бралися тексти російськомовні, робилися не зовсім вдалі переклади, воно нашаровувалося, нашаровувалося і за 30 років української держави сформувалася оця "радянська" українська мова.
- Що ви плануєте з цим робити?
- Нам дуже імпонує те, що голова ВРУ, сам учений-правознавець, сказав: треба щось робити, щось змінювати. Зараз власне опрацьовуємо модель. Зі свого боку, ми запропонували, незважаючи на те, що нас дуже небагато, практичну допомогу. Коли законодавці створюють тексти, проводити консультації і робити цей текст суб'єктним. Щоб там видно було громадянина як суб'єкта і державу як суб'єкта. Мені імпонує ідея, сформульована директором Інституту стратегічних досліджень, озвучена під час цієї зустрічі: давайте почнемо створювати прецедентні тексти. Тобто не писати загальні правила про те, як має писатися текст законодавчого акту, а почнемо створювати конкретні закони за новою моделлю. Нові закони уже стануть зразками того, як писати в законах чи постановах уряду.
- Українська мова стане мовою ЄС?
- Я вірю в це. На початку квітня до нас звернулися із Європарламенту. Там створена українська лінгвістична група, зібрали фахівців. Їм потрібна була наша допомога. Ми надавали консультації: як сформулювати ті чи інші реалії українською мовою правильно. Скажімо, єврокомісар, що таке комісар? Як його краще перекласти? Чи як це сформулювати, щоб україномовний текст за своїм змістом абсолютно відповідав англомовному або франкомовному тексту того самого документа. Бо всі документи Європарламенту створюється всіма мовами ЄС.
Як ми раніше писали, правоохоронці продовжують виявляти колаборантів, які під час повномасштабного вторгнення рф перейшли на бік окупантів. У Харківській області затримали освітян-зрадників. З перших днів війни вони почали співпрацювати з ворогом.
