У контексті національних інтересів України перемога у війні не стане фінальним акордом у протистоянні з Росією. Останнє означає не лише подальше зміцнення ЗСУ, спецслужб та входження до НАТО, а й серйозний перегляд підходів у внутрішній політиці. Мета в тому, щоб українська демократія та цінності свободи слова та громадянського суспільства знову не стали інструментами маніпуляцій та підриву державності, що ми й спостерігали з 1991 до 2022 року, коли кремлівська агентура відкрито працювала на москву.
Проросійські сили, що стали через відкрите вторгнення Росії відверто токсичними, в даний час розгромлені або пішли в глибокий анабіоз, але в перспективі їм на зміну можуть прийти хитріші послідовники, за якими, як і раніше, маячать кремлівські чекісти. Як цьому можна протидіяти, читайте у матеріалі Realist.online.
Перемога - це лише початок
Після завершення війни з Росією основним завданням Української держави стане зміцнення безпеки. Незважаючи на перемогу над ворогом, Київ та столиці держав цивілізованого світу мають убезпечити себе від майбутніх проявів кремлівського реваншизму.
"Після цієї війни особливо предметно всі будуть ставитися до безпеки. Я вважаю, що безпека буде пріоритетом номер один. Ми розіб'ємо росію на нашій землі, але це не означає, що вона не повернеться через 10-20 років. Хочеться вірити, що вони змінять своє ставлення до світу та до свого суспільства”, - заявив Володимир Зеленський в інтерв'ю чеському телебаченню.
Читайте також: Вражаючі зміни: президент прокоментував вимоги росії гарантій безпеки від України
П'ятого президента Петра Порошенка досі критикують за те, що саме за нього путінський кум і зрадник Віктор Медведчук реанімувався в українській політиці, скупив три загальнонаціональні телеканали і вів країну до політичної поразки перед "російським світом".
Крапку в цій історії було поставлено вже за президента Володимира Зеленського, який став ініціатором розслідувань антиукраїнської діяльності вказаного персонажа, а також закриття телеканалів на підставі санкцій РНБО.
Кремль політично цю війну вже програв, налаштувавши проти себе навіть "поміркованих" представників західного істеблішменту, а також підставивши всю п'яту колону в Україні, яка просто не встигла втекти з країни.
"Суспільство консолідоване навколо позиції президента Зеленського, що проросійські партії, які існували, мають бути заборонені, але як бути з тими, які з'явиться після війни? Якщо Росія в результаті поразки не розпадеться на кілька частин, її спецслужби, як і раніше, продовжуватимуть підривну діяльність - кишенькові партії, телеканали, канали в месенджерах та інше. Вони просто маскуватимуться, не писатимуть в партійних статутах "правильні" речі, але по факту працюватимуть на москву", - каже Realist.online експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Бойко та "міцні господарники"
Минулого місяця стало відомо, що в країні повністю заборонено діяльність вже 12 проросійських політичних сил, серед яких: "Опозиційний блок", "Соціалісти", партія "Справедливості та розвитку", "Наші", "Держава", "Блок Володимира Сальдо", "Ліва опозиція", "Партія Шарія", "Союз лівих сил", "Опозиційна платформа – За життя", "Прогресивна соціалістична партія України". Останньою стала "Соціалістична партія України".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду України відхилив апеляційну скаргу "СПУ" на рішення Апеляційного суду Львова щодо заборони діяльності, таким чином остаточно заборонивши її у нашій країні.
Читайте також: В Україні остаточно заборонили діяльність партії "ОПЗЖ"
Незважаючи на це, один із лідерів ОПЗЖ Юрій Бойко не залишає політичних амбіцій і націлюється на створення нового політичного проекту соціал-демократичної спрямованості. Залишки колишньої ОПЗЖ у Верховній Раді швидко перейшли до "патріотів", охоче голосуючи за будь-які ініціативи влади. У тому числі за заборону проросійських сил.
"Юрію Бойку, незважаючи на його колишній управлінський та професійний досвід, буде не просто зберегтися в українській політиці, саме через шлейф ОПЗЖ і Медведчука. Йому все одно постійно нагадуватимуть публічні візити до Москви, спроби вести деякі "переговори" щодо газу в обхід. Офісу президента і Кабміну. Він і його соратники можуть каятися, посипати голову попелом, мовляв, хотіли домовитися, але Кремль своєю агресією все зіпсував, але все одно цей осад нікуди не подінеться", - пояснює Realist.online голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
У Оппоблоку ситуація дещо простіша, просто через те, що там не було Медведчука та двох його токсичних партнерів – Іллі Ківи та Вадима Рабіновича. Аналогічна ситуація у колишніх членів Партії регіонів, які після втечі з країни "сім'ї" Януковича створили кілька політичних проектів на кшталт партії "Відродження".
"Такі персони як мер Одеси Труханов (екс-регіонал, - прим. ред.) можуть піти на створення регіональних партій "міцних господарників" з акцентом на локальні інтереси або перейти на помірно-патріотичні та центристські позиції, як це сталося з нинішнім головою Криворізької. ВГА Вілкулом, який раніше перебував в Опоблоку”, – каже Володимир Фесенко.
Читайте також: "Зливав" ворогові позиції ППО: у Дніпрі СБУ затримала спільника екс-нардепа Іллі Ківи
Вовки в овечій шкурі
Наступна проблема полягає в тому, що незважаючи на війну, вбивства цивільних та руйнування (особливо у південно-східних регіонах), "ватний" електорат в Україні нікуди не подінеться. Залишаться не тільки про-радянсько налаштовані пенсіонери, а й молодші любителі "правильної росії", які наївно вважають, що у війні винен лише путін і його банда, а не все населення росії. Істотним чинником тут буде наявність родичів у росії.
"Проросійські сили і політики в перспективі не висловлюватимуть явних прокремлівських інтенцій, вони агітуватимуть вказаний електорат південного сходу цінностями "слов'янського єдності", апелюватимуть до спільної історії та культури, паралельно критикуючи Захід, який мовляв переслідує свої інтереси і взагалі МВФ та інші міжнародні структури нам радять "не те, що потрібно ", - говорить Realist.online голова департаменту внутрішньої політики Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Ігор Петренко.
Ідеальний варіант для України та Заходу, якщо поразка у війні призведе до краху путінського режиму і самої росії, від якої відваляться національні республіки, а на території, що залишилася при контролі з боку Києва, Вашингтона і Брюсселя, буде створено кілька республік з метою стабілізації соціальної сфери та контролю над ядерною зброєю.
Але може виявитися так, що путін і його банда підуть у небуття самі, а влада в Росії перейде до рук якогось тимчасового уряду, який зможе утримати країну від розвалу. У такому разі рано чи пізно там при владі все одно виявляться українофоби та любителі "російського світу", які готові витрачати гроші на підрив України зсередини.
"Державі, правоохоронцям, експертній спільноті вже зараз слід продумувати інструменти та механізми нейтралізації латентних проросійських сил, які можуть з'явитися вже в перші місяці після завершення війни. Доведеться посилювати аналітичну роботу, вести фінансовий моніторинг різного роду "сумнівних" структур. українську демократію знову використовуватимуть проти національної безпеки ”, - додав Ігор Попов.
Читайте також: РНБО затвердила санкції проти колаборантів та олігархів Росії: список
