Станом на 10 листопада 17 областей України перебувають у "червоній" епідеміологічній зоні. Вже 12 листопада до них приєднається ще одна – Черкаська. У зоні ризику також знаходяться Вінницька та Харківська області. Як раніше повідомляв глава МОЗ Віктор Ляшко, у разі переходу всіх регіонів до "червоної" зони, в Україні може бути введений повний локдаун.
Realist.online з'ясовував, яка ймовірність запровадження жорстких обмежень на всій території країни, і до яких наслідків для економіки та суспільства це може призвести.
Вакцинація не врятує від локдауну
У зв'язку з новими карантинними обмеженнями, в Україні набирає обертів "добровільно-примусова" вакцинація. Вимушено прищеплюючись від коронавірусу, багато громадян досі не розуміють зв'язку між рівнем вакцинування та швидкістю поширення захворювання.
Читайте також: Вакцинація українською: порушення прав людини чи законні заходи безпеки
За словами голови робочої групи математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією, від НАН України Ігоря Бровченка, вакцинація, хоч і з суттєвою затримкою у часі, позитивно впливає на ситуацію з поширенням захворювання.
"Ця її функція не така сильна, як захист від важкого перебігу хвороби, але ймовірність захворіти самому і заразити іншого за наявності щеплення суттєво знижується. Інша справа, що цей ефект ми зможемо спостерігати не раніше, ніж через місяць. На сьогоднішній день в Україні повний курс вакцинації пройшли лише 20% населення. Досвід інших країн доводить, що такий показник - "ні про що". Рівень вакцинування, при якому медична система справляється без локдаунів, - близько 60%", - розповів експерт у коментарі Realist.online.
Читайте також: В Україні закрито кожну третю школу: чи продовжуватимуть канікули
Тієї ж точки зору притримується і екс-міністр охорони здоров'я України Зоряна Скалецька. За її словами, масова вакцинація могла б покращити ситуацію, якби була проведена ще влітку цього року.
"Навіть після отримання другої дози препарату потрібно два тижні, щоб вакцина почала діяти у повну силу. Тобто з початку масової вакцинації нам потрібно почекати півтора місяця, перш ніж ми отримаємо якісь відчутні результати. Поки ж безпосередньо вакцина мало впливає на поширення коронавірусу. Скоріше, вакциновані люди менше контактують з іншими, щоб не заразитися", - сказала Зоряна Скалецька Realist.online.
Резюмуючи, можна стверджувати, що у перспективі масова (на рівні 60%) вакцинація населення допоможе знизити рівень поширення COVID-19. Але поки що в українських реаліях її головна мета – захистити від зараження людей із груп ризику та знизити навантаження на лікарні.
Читайте також: У МОЗ показали, як виглядає довідка про протипоказання до вакцинації
Що буде з бізнесом
Перший локдаун навесні 2020 року став "вироком" для багатьох бізнесменів-початківців. Жорсткі обмеження тоді поширювалися на всіх, хто не має відношення до стратегічних об'єктів, і фактично не давали змоги працювати переважній більшості громадян.
Через півтора роки Україна знову перебуває в критичній ситуації щодо рівня захворюваності, але тепер карантинні обмеження будуть пом'якшені для тих, хто пройшов повний курс вакцинації.
Читайте також: ТРЦ Києва ігнорують карантинні норми: журналісти провели експеримент
За словами директора Європейської Бізнес Асоціації Ганни Дерев'янко, цього разу побоюватися економічного краху не варто.
"Локдаун більше не призведе до трагічних наслідків для бізнесу. Більшість підприємців адаптувалися до ситуації, і знайшли свій шлях. Так, є складнощі з тим, що працювати можна буде лише вакцинованим із вакцинованими, або ж у дистанційному режимі, але головне - працювати можна. Інша справа, що крім коронавірусу є безліч інших факторів, які негативно впливають на бізнес. Якість регуляції, відсутність верховенства права, геополітичні ризики (війна на Донбасі - прим. ред) - все це набагато частіше провокує проблеми, ніж сама пандемія", - розповіла Ганна Дерев'янко в коментарі Realist.online.
У тому, що українці можуть пристосуватися навіть до найскладніших обставин, наполягає і виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
"Локдаун звісно уповільнить економічну активність. Але я не думаю, що це матиме критичні наслідки. Українці вже адаптувалися до нових умов, знайшли безліч шляхів для обходу обмежень. Тим більше, що тепер локдаун стосуватиметься лише тих, хто не має сертифікату про вакцинацію. Хтось прищепиться, хтось купить цю довідку і далі працюватиме. На прикладі Києва можна побачити, що сильного впливу на бізнес локдаун не має. У перші дні відчувалася напруга, а зараз усі ці перевірки швидше символічні", - каже експерт..
Читайте також: Чи можуть перевіряти сертифікати на вулиці та кому загрожує штраф за підробку: поліція пояснила
Більше того, за словами Дмитра Боярчука, уряду варто було б посилити вплив на громадян у питанні щеплення від COVID-19 та активніше мотивувати людей робити щеплення. Оскільки в інших європейських країнах саме вакцинація стала механізмом для запобігання нової кризи.
Прогнози на майбутнє
Незважаючи на стрімкий перехід у "червону" зону карантину 18 регіонів, чекати на указ МОЗ про введення повного локдауну на всій території країни не варто, запевняє Зоряна Скалецька.
Рішення про карантинні обмеження, швидше за все, прийматиме місцева влада кожної окремої області.
"Система введення локдауну базується на тому, що кожна область має свою епідеміологічну ситуацію. Наприклад, Чернівці першими увійшли до "червоної" зони, але першими з неї і вийдуть. До того ж, у кожного регіону своя стратегія виходу з "червоної" зони". Тому на сьогоднішній день немає підстав очікувати запровадження повного локдауну на всій території країни. Тривалість обмежень, що вводяться на кожному рівні, залежить від рівня захворюваності. Якщо він знизиться, область вийде з "червоної" і перейде в "помаранчеву" зону", - каже екс-глава МОЗ.
Читайте також: Пік захворюваності на COVID-19 в Україні йде на спад – НАН
Водночас Зоряна Скалецька закликає українців не розраховувати на "чарівну пігулку", яка позбавить усіх нас пандемії. За її словами, навіть країни, які мають 60-80% вакцинованого населення, стикаються з новими спалахами і періодично змушені вводити карантинні обмеження.
"Цей вірус, і особливо штам "Дельта", має досить агресивну форму поширення та прояви. Тому поки що рано говорити про повний відступ коронавірусу. Цілком можливо, що ще близько двох років ми житимемо в тому ж режимі обмежень і періодичних локдаунів", - вважає експерт.
Читайте також: Пандемія коронавірусу не закінчиться: у ВООЗ зробили заяву
Про необхідність закріплення колективного імунітету говорить й Ігор Бровченко. За даними Міністерства охорони здоров'я, у серпні 2021 року близько 40% українців мали імунітет після перенесеного коронавірусу. Якщо сьогоднішня хвиля принесе нам ще 20-30% перехворілих і стільки ж вакцинованих, то навесні у всіх громадян буде тимчасовий імунітет до вірусу.
"Якщо все складеться саме так, і не з'явиться нових мутацій на кшталт "Дельти", то можна припустити, що зараз ми переживаємо останню таку потужну хвилю. Близько 10 днів тому кількість позитивних ПЛР-тестів почала зменшуватися. Це говорить про те, що ми вже пройшли пік захворюваності. Динаміка позитивних тестів завжди показує об'єктивну картину, а офіційна статистика трохи спізнюється через перевантаженість системи", - каже експерт.
Читайте також: Симптоми нового штаму COVID-19: температура не спадає
Поради психолога
Осінь – складна для адаптації пора року. Короткий світловий день, похолодання та застуди вганяють в апатію більшу частину населення.
Тривога, що додалася до листопадового спліну через коронавірусні обмеження, здатна розвинути депресію в особливо вразливих громадян, каже практикуючий психолог Вікторія Корнюш.
"Останнім часом люди спілкуються не для радості, а для множення печалі. Ніхто не говорить про те, хто як навчається, у кого, що хорошого сталося, обговорюються тільки хвороби, смерті та страшні заголовки в інтернеті. Ви повинні зрозуміти, що поки ви боїтеся і запасаєтесь продуктами на випадок "кінця світу", хтось на ваших страхах заробляє. Зупиніться і подумайте: що конкретно у вашому житті змінив коронавірус? У вас є реальні причини для занепокоєння чи це паніка за компанію?", - каже психолог.
Читайте також: Створено робот-вакцинатор, який робить щеплення без голки (відео)
За словами експерта, щоб уникнути емоційного вигоряння, слід прийняти ситуацію, намагаючись знайти в ній позитивні риси.
"Уявіть собі: у вас купа справ, але раптом пішов дощ. Ви можете злякатися і залишитися вдома, пропустивши всі зустрічі. Можете по-геройськи побігти в дощ, промокнути, забруднитись і захворіти. А можете взяти парасольку і, пожертвувавши деяким комфортом, виконати все задумане. З пандемією так само. Замість того, щоб сидіти вдома, лякати себе і оточуючих страшними новинами, і чекати, коли все буде як раніше, краще спробувати пристосуватися, зробити щеплення і жити повним життям", - каже Вікторія Корнюш.
Загалом суспільство (нехай і повільніше, ніж хотілося б) адаптується до проблеми COVID-19 згідно зі сценарієм, описаним психологом. Експерти стверджують, що згодом коронавірус все ж таки стане чимось на кшталт грипу – для груп ризику він залишиться смертельним, але загалом буде переноситись більшістю людей без страшних наслідків.
Також варто мати на увазі, що пандемія принесла нам не лише проблеми, а й відкрила нові можливості. Наприклад, тепер ми можемо дистанційно навчатися у тих університетах світу, про які раніше лише мріяли, а люди, які ненавидять походеньки в офіс, мають можливість працювати з дому.
