Режими "вісі зла" прагнуть кинути виклик та послабити вплив Заходу на ситуацію у світі. Про це у своїй статті для The Gaze пише Петро Олещук, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна". З текстом статті можна ознайомитися нижче.
Називати різноманітні недемократичні агресивні режими «віссю зла» почали досить давно, але, переважно, у публіцистичних цілях. До «Вісі зла» відносили низку режимів, які тривалий час перебували під санкціями, підтримували тероризм, мали статус ізгоїв на міжнародній арені. Частина цих режимів впала у результаті внутрішніх повстань і революцій (наприклад, режим Муаммара Каддафі у Лівії), або після іноземних інтервенцій (режим Саддама Хусейна в Іраку), але більшість продовжували існувати до цього часу.
Однак останнім часом ситуація у світі почала змінюватися. По-перше, Російська Федерація, яка після розпаду СРСР тривалий час вважалася частиною цивілізованого світу, була частиною «Великої вісімки» разом з провідними демократіями, поступово стала на шлях протистояння із Заходом та побудови жорсткої автократії. Завершила цей процес військова агресія проти України. Тепер Росія явно протистоїть Заходу, використовуючи суто терористичні методи: ядерний шантаж, терор проти мирного населення України, військові злочини.
По-друге, намітився жорсткий розкол між Заходом та Китаєм. І хоча КНР не була ніколи демократією, однак вона тривалий час відігравала роль важливого економічного партнера Європи та США, що повинно було бути запобіжником від взаємної агресії. Однак останнім часом США та Китай перебувають у стані конфронтації, яка лише посилюється. Пекін прагне повернути під свій контроль Тайвань, який є давнім партнером США. Так само Китай стає все міцніше пов’язаним з Росією, від якої одержує ресурси та постачає туди технології та зброю.
Зрештою, Іран, перебуваючи тривалий час під санкціями, не лише не ослаб, а зміг побудувати власний потужний військово-промисловий комплекс, активно виготовляє ракети та дрони-камікадзе. Останніми під час агресії проти України активно користується Росія. Крім того, Іран близький до створення власної ядерної зброї, що одразу зробить його ще більш небезпечним для світу.
І хоча режими-вигнанці з недалекого минулого у вигляді Північної Кореї продовжують існувати, не вони починають формувати нову «Вісь зла». До неї входять значно потужніші та небезпечніші для цивілізованого світу держави.
«Вісь зла» вже реальність
На даний момент не існує якогось офіційного міжнародного договору, у якому би Росія, Китай, Іран та ряд їхніх сателітів (від КНДР і Білорусі до ХАМАС) утворювали певний союз. Однак, на практиці цього і не потрібно. Їх об’єднує найголовніше – спільні інтереси і спільні вороги. Іран давно протистоїть Заходу, Росія розпочала це протистояння не досить давно, Китай офіційно не протистоїть Заходу, однак відносини між Пекіном та Брюсселем з Вашингтоном уже давно носять проблемний характер. Зрозуміло, що всі названі держави прагнуть кинути виклик та послабити вплив Заходу на ситуацію у світі.
При цьому, вони можуть дуже сильно допомагати один одному. Іран має серйозні військові технології, якими активно ділиться з Росією. Також Іран може дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, спираючись на низку терористичних організацій (від ХАМАС і до Хезболла), яким постачає зброю. Росія і Китай можуть давати Ірану дипломатичне прикриття через Раду Безпеки ООН, де обидві ці держави мають право вето. Китай може надавати всім партнерам майже необмежений доступ до високотехнологічної продукції, необхідної для виготовлення зброї. Якщо і не прямо, то через давнього сателіта Китаю – КНДР. Крім того, Китай – основний покупець російських ресурсів, завдяки чому Росія має постійні доходи для продовження війни в Україні. Росія теж може дещо технологічне постачати партнерам. Наприклад, Ірану – літаки, а також ядерні технології. Зрештою, всі режими можуть обмінюватися конкретним досвідом ведення бойових дій у сучасних умовах.
Як уже було сказано, усі основні учасники «Вісі зла» мають багато залежних від них режимів, через яких вони можуть надавати один одному допомогу, або влаштовувати терористичні акти, прямо не маючи до цього стосунків. Це надає їм додаткову гнучкість і можливість займатися складними дипломатичними іграми.
Вартові Заходу
В останньому зверненні до нації Президент США Джозеф Байден вперше поставив знак рівності між терористичною організацією ХАМАС, яка здійснила напад на Ізраїль, і Російською Федерацією на чолі з Владіміром Путіним. І ХАМАС, і Росія прагнуть знищити сусідні суверенні демократичні держави.
Подібні заяви свідчать про серйозні зміни у свідомості західних еліт. Раніше вони прагнули відкидати терористичний характер російського режиму, а також хотіли розділяти усі численні військові конфлікти, агресії та акти тероризму, що чинилися у світі. Коли Росія здійснила військову агресію проти України, то тривалий час основною моделлю для урядів західних держав було постійне прагнення «обмежити ескалацію» та домогтися переговорів з Росією. Допомога для України надавалася з затримками та у невеликих обсягах, аби не «провокувати ескалацію». Зберігалися ілюзії, що ситуацію можна буде якось «заморозити», не допустивши розширення зони конфлікту та нестабільності. Однак реальність показала помилковість такого підходу.
Жорстокий терористичний напад на Ізраїль показав, що Захід не лише не зміг «управляти» конфліктом між Росією та Україною, але і пропустив момент, коли конфлікт почав ставати світовим. Не було б нападу на Ізраїль, якби Іран не підтримував ХАМАС, а Іран би не підтримував ХАМАС, якби останнім часом суттєво би не посилився завдяки активній співпраці з Росією та Китаєм.
Поки Захід прагнув не помічати цього, численні недемократичні західні режими об’єднувалися, знаходили нових партнерів, посилювали військову співпрацю, і тому зараз є набагато більш готові до глобального конфлікту. І з часом ця готовність буде лише посилюватися.
Тому закривати очі на ці проблеми уже абсолютно нерозумно. Так само як «Вісь зла» об’єднує свої ресурси та сили, має чинити і цивілізований демократичний світ, оскільки завтра ситуація може стати лише гіршою, і нова світова війна стане реальністю. Очевидно, що саме це на увазі мав Дж. Байден, коли закликав до розбудови нового світового порядку, який, мабуть, і має базуватися на об’єднанні цивілізованого світу перед спільними викликами на основі реальних, дієздатних механізмів, а не старих, неспроможних до реальних дій організацій. Приклад формату “Рамштайн”, де на підтримку України об'єдналася велика частина цивілізованого світу, демонструє, що потенціал для спільного вирішення нагальних проблем існує. Треба нарощувати конкретну, спільну взаємодію для відбиття загроз, які, уже очевидно, є спільними.
Джерело: Аналітичний центр "Об’єднана Україна"
Оригінал матеріалу: "The Gaze"
