У річницю "виборів" президента Білорусі та початку масових протестів проти режиму у Мінську, Лукашенко вирішив провести "Велику розмову …" із собою. Типу він - відкритий диктатор, як він постійно, до речі, сам себе і називав. Для початку з листочка почитав про свої здобутки та про "дезінформацію" навколо свого режиму. Про економіку сам вирішив не розповідати давши слово міністру економіки, який розказав як добре Білорусь перенесла коронакризу, але як тяжко її душить Захід своїми санкціями. В контексті тогорічних виборів Лукашенко, фактично, сказав, що йому треба подякувати, що їх взагалі провели, адже через ковід всі йому радили їх перенести, але він вирішив, що це було б нечесно.
Не будемо зупинятись на внутрішньополітичних питаннях Білорусі та інших пасажах Лукашенка, хто має бажання може послухати 5 годин його "спілкування". А от випади в сторону України обговорити варто. Що саме наговорил Лукашенко, та як це може відобразитись на відносинах між країнами, розбирався Realist.online.
Говорили-балакали
Про Україну Лукашенко говорив багато, але все це можна звести у формулу: "у всьому винні бандерівці".
Ні, в Україні звичайно є нормальні люди, але от "бандерівці" і їх "західні куратори" нікому не дають спокійно жити й заважають єднанню братських народів… Ось таку картину змальовує Лукашенко. При цьому постійно повторюючи, що він дуже любить українців.
Слухаючи Лукашенка складається стійке враження дежавю: все це повторювалось вже неодноразово. Всі навколо вороги, а особливо "бандерівці" й "Захід". Єдиний хто молодець - Путін. Не лідер, а мрія, ну звичайно після Лукашенка, який ще більший "красунчик". Ну і звичайно мантра: "Як було добре жити в Союзі".
І про все це розповідає людина, від якої втомилось білоруське суспільство. Та й, напевно що не лише білоруське, а й багатьох інших країн, в тому числі й в Україні. Показово, що на розмову з Лукашенком з України поїхали лише маргінальні журналісти, афілійовані з відомими любителями Путіна штибу Медведчука, які усіляко демонстрували піїтет перед ним, але то їх справа.
Читайте також: Торгова війна між Україною і Білоруссю тільки починається: Мінськ у більшому програші
Повертаючись до відносин з Україною.
Тут Лукашенко сказав, що політично вони перебувають на найнижчому рівні, на відміну від економічних. Скаржився, що українська влада дестабілізує відносини з Білоруссю, хоча єдиний хто це робить є сам Лукашенко, який все більше і більше стрибає в лоно Росії.
До останнього часу сильними сторонами Білорусі була стабільність, соціальний успіх та вміння ходити між краплями у відносинах з усіма. Але буквально за рік Лукашенко все зруйнував.
Наразі співпраця з ЄС для нього неможлива, а з таким підходом і Україна на черзі. Але не все так добре й у відносинах з РФ, де він теж викликає роздратування, і єдине, що цікавить Кремль - це поглинання Білорусі у тому чи іншому вигляді.
І тут бравада вже йому не допоможе. Його подальше перебування на посаді прямопропорційне втратам Білорусі у відносинах з цивілізованим світом та наближенням процесу поглинання Росією, яка точно не бачить в Лукашенку партнера, а бачить його максимум губернатором відповідної області у складі РФ.
Читай також: "Міжнародний тероризм": в Європі відреагували на смерть білоруського активіста у Києві
Що робити Україні?
Можна виокремити декілька векторів.
По-перше, принципово не втручатись в політичний процес у Білорусі й наполягати на вирішенні кризи виключно демократичним шляхом. Нам важливо збереження за Білоруссю суверенітету, напевно цього прагнуть і самі білоруси, але Лукашенко вперто тягне їх на дно, знищуючи все хороше, що було зроблено за попередні роки. А здобутки Білорусі заперечувати не можна, бо вони дійсно є. Проте продовжуючи перебувати на посаді Лукашенко й далі провокуватиме внутрішній конфлікт, який буде серйозно бити по потенціалу цієї країни.
По-друге, зберігати й намагатись розвивати зв’язки на рівні українського та білоруського суспільств.
По-третє, не поспішати рвати економічні зв’язки з Білоруссю. На рівні РНБО, Уряду й інших структур є варіанти реагування на різні сценарії розвитку подій щодо Білорусі, але в контексті припинення наявних зв'язків необхідно пам'ятати, що головним вигодонабувачем в цьому буде РФ, якій ми ще більше спростимо процес поглинання РБ.
Так, Лукашенко впевнено веде свою країну до умовно статусу нинішньої Абхазії, але допомагати йому в цьому не треба й Лукашенко та його симпатики - це не вся Білорусь. До тих пір, поки Лукашенко не буде гратись з визнанням окупації Криму та частини Донбасу, жорстку відповідь ми маємо тримати в запасі. В цьому питанні, скоріше за все, що не лише Україна, а й міжнародна спільнота скаже своє слово.
До речі, Британія сьогодні передала привіт Лукашенку, запровадивши пакет торгових, фінансових та авіаційних санкцій проти Білорусі у відповідь на триваючий підрив демократії та порушення прав людини режимом Олександра Лукашенка.
Читайте також: Лукашенко доручив закрити кордони Білорусі: що відбувається
