Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн-членів Ради колективної безпеки Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) з проханням про допомогу у подоланні "терористичної загрози" в країні. Внаслідок цього країни-учасники ОДКБ вирішили направити до Казахстану колективні "миротворчі сили". Росія перекинула до Казахстану підрозділи, що воювали на Донбасі
Realist.online дізнавався, чи існує ймовірність повторення в Казахстані "українського сценарію", під час якого РФ може окупувати частину території країни.
Читайте також: Події в Казахстані – чисто московський сценарій. Кремль готує криваву лазню
Офіційна влада Казахстану стверджує, що звернулася за допомогою до країн ОДКБ (Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан) виключно заради захисту цивільного населення країни.
"Терористичні банди зараз в Алмати та інших містах. Захоплюють будівлі, інфраструктуру і, найголовніше, приміщення, де знаходиться стрілецька зброя. Привертає увагу висока організованість хуліганствуючих елементів. Це свідчить про ретельно продуманий план дій змовників, мотивованих фінансово. Саме змовників. Тому як глава держави і відтепер голова Ради безпеки, я маю намір діяти максимально жорстко. Це питання безпеки наших громадян, які звертаються з численними проханнями до мене, захистити їхнє життя та життя їхніх сімей", - сказав Токаєв у своєму зверненні до народу.
Читайте також: Криза в Казахстані: президент звернувся, поки еліта відлітає з країни
Прем'єр Нікол Пашинян, який на даний момент виконує функції голови Ради колективної безпеки ОДКБ, заявляє, що протести в Казахстані інспіровані "ззовні" і на підставі статті 4 Договору про колективну безпеку в країну можуть бути направлені "миротворці".
Влада Казахстану та керівництво ОДКБ наполягають на "зовнішній загрозі" саме для того, щоб мати формальні підстави для запровадження "миротворців".
Разом з тим, як вважають вітчизняні політичні експерти, заяви Токаєва про змовників, що фінансуються ззовні, терористів і страждаюче мирне населення можуть бути сприйняті Володимиром Путіним як негласне запрошення в республіку саме російських військ. Присутність інших країн-учасниць ОДКБ при цьому може бути суто номінальною.
Читайте також: Казахстан: реальні причини та потенційні наслідки повстання
Так, за словами Глави Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, якщо уряд Казахстану не впорається із протестами самостійно, РФ може скористатися ситуацією, прикриваючись миротворчою місією.
"Незважаючи на те, що політика ОДКБ не передбачає втручання у внутрішні конфлікти, такий варіант розвитку подій є цілком реальним. У Росії з Казахстаном 7500 кілометрів загального кордону, а РФ такі проблеми під боком не потрібні. Рішенням можуть стати дії за білоруським сценарієм. Крім того, Путін може використовувати цю ситуацію в торгах із Заходом щодо гарантій безпеки для Росії. Навряд чи США чи європейці активно втручатимуться в цю ситуацію, тут більше зачіпаються інтереси Китаю", - сказав експерт у коментарі Realist.online.
За словами Віталія Бали, якщо ситуація не стабілізується, може йтися про загрозу існування Казахстану у тому вигляді, який є зараз.
Читайте також: Путін із Токаєвим провели блискучий бліцкриг проти Назарбаєва
Імовірність військового втручання РФ у внутрішній конфлікт у Казахстані не виключає і політолог Олександр Палій.
"Не виключено, що це чергова багатоходівка з боку Росії. Люди, які зараз займаються насильством у Казахстані, запросто могли бути підіслані із РФ. І Росія вже намагається скористатися цим, щоб легалізувати окупацію республіки", - каже політолог у розмові з Realist.online.
Чекати жорсткої реакції від США цього разу, швидше за все, не доведеться, вважає експерт. За словами Олександра Палія, введення "миротворців" розглядатиметься Заходом як відносини країн-членів усередині ОДКБ.
Читайте також: Ігор Семиволос: Інтервенція у Казахстан ускладнить життя РФ, але точку ставити ще рано
Нагадаємо, у Казахстані п'ятий день тривають масові акції протесту. Першопричиною заворушень у суспільстві стало чергове підвищення тарифів на скраплений нафтовий газ та перебої з паливом у різних регіонах країни.
Після несуттєвих поступок з боку влади - ціну на газ все ж знизили, але лише в одній з областей – протестувальники вимагали відставки уряду та колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. Обидві умови було виконано – уряд пішов у відставку, а глава держави Касим-Жомарт Токаєв заявив, що сам очолить Раду безпеки Казахстану.
Станом на сьогоднішній день масові мітинги в країні продовжуються, набуваючи добре знайомого українцям характеру – силовики застосовують світлошумові гранати та летальну зброю. Місцеві ЗМІ повідомляють про потерпілих та загиблих по обидва боки барикад. На всій території країни запроваджено режим надзвичайного стану.
