Згідно з офіційною постановою за підписом "глави ЛНР" Л. Пасічника в Луганську скасовано комендантську годину (КГ). У цьому "влада "ЛНР "відстала від сусідньої "молодої республіки" на два місяці - в" ДНР "комендантську годину було скасовано в червні. Дане "розпорядження" для жителів окупованого Луганська, як і Донецька, - в дивину, оскільки комендантську годину як явище, вперше, після Другої світової, було введено влітку 2014 року. І за всі ці роки, якщо її і скасовували, то буквально на день-два, по великих святах.
Втім, і нинішнє скасування КГ - явище тимчасове і поширюється лише на пару місяців - до 1.10.2021. Але, навіть таке "послаблення режиму" - свято.
Власкор Realist.online дізнався, як мешканці окупованої частини Луганської області поставилися до скасування комендантської години.
Як все починалося
Починалося з активної фази бойових дій в липні 2014 року. Але перша офіційна згадка про введення комендантської години датована жовтнем 2014 року, коли тодішній ватажок сепаратистів, нині покійний Валерій Болотов, своїм указом ввів військовий стан. Таким чином в окупованому Луганську і з'явився новий термін "комендантська година", який стане реаліями життя на період в цілих сім років.
Втім, в той час, та й трохи пізніше, нечисленні городяни, які залишалися в місті, самі не прагнули пересуватися по вулицях після настання темряви. Але якщо сміливці і знаходилися, то, наразившись на військовий патруль, цілком могли потрапити в команду "штрафників" і відправитися на тиждень-два рити окопи чи прибирати місцеві відділення "поліції".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замінники всього: які документи роздають окупанти в "ЛНР"
Ночівлі на деревах, конспірація і глибоке підпілля
Не обходилося і без казусів: люди - завжди люди і ніщо людське, навіть під час війни, їм не чуже: застілля з друзями і романтичні побачення могли закінчитися проблемами. Але це не зупиняло стражденних.
Так, наприклад, Михайло, який жив в Луганську до 2018 року, розповів власкору Realist.online, що пару раз після п'янок, які закінчувалися за північ, що називається "йшов городами".
"Так траплялося, що й від приятелів і навіть один раз з весілля друга доводилося ночами добиратися через півміста. Це був 2016 рік. Таксі, само собою, вже не викликати, а мені з кварталу Молодіжний потрібно потрапити на" Схід "(східні квартали Луганська - авт.) петляв темними дворами, намагаючись не потрапляти нікому не очі.
Оскільки під'їзди всі закриті, якщо бачив далеко патруль або фари машини, які шастали по пішохідних тротуарах, доводилося відсиджуватися за кущами і навіть за сміттєвими баками. Благо, всі мої пригоди припадали на літній час, коли можна було відлежатися в високих заростях амброзії. Загалом, квест ще той, коли на відстань, яку я зазвичай долав за 20-30 хвилин, мені доводилося витрачати не менше 2 годин", - розповів Михайло.
Ще один "порушник" Сергій один раз півночі просидів на дереві.
"Вийшов від друзів за північ. До мого району пішки не менше години. Начувся був про проблеми, які виникають у тих, хто "сновигає по ночах ". І не знайшов нічого кращого, ніж залізти на крислату абрикосу та там просто пересидіти до світанку", - каже власкору Realist.online Сергій.
А ось Дмитру пощастило не так сильно: повертаючись сильно напідпитку з дня народження приятеля, хоч і йшов "городами" через Іванищев Яр, але був виявлений патрульної міліцейською машиною.
"Це був ще 2015 рік. Думав, спокійно проберуся через приватний сектор в Іванищев Яр. Не пощастило. Забрали в райвідділ, відібрали речі, погрожували, але не чіпали. Потім прийшов старший і провів виховну бесіду. Вранці відпустили. Нічого страшного, начебто, не відбулося, але бажання порушувати - не пропала. Потім ще кілька разів ходив але ночами від друзів ", - розповів Дмитро власкору Realist.online.
Прізвища оповідачів, з відомих причин, не вказуються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Отримати б заслужене: як виживають пенсіонери в "ЛНР"
До ранку під замком
Само собою, ніхто не відміняв і випускні бали в Луганську. Але і їх проведення виявилося "нововведенням", що попсували кров чималій кількості батьків і старшокласників. Так, гуляли закінчення школи, як правило, в ресторанах. Як і до 2014 року. Але тільки тепер потрібно було або виїхати до 23.00, або ж, вирішивши залишитися, бути готовим до того, що після настання "години Х", доведеться сидіти в розважальному закладі до 4 ранку.
Батьків не випускали навіть на перекур. О 4 ранку відкривали двері і втомлені випускники і злі батьки відправлялися "зустрічати світанок", попутно лаючи всіх "керівників ЛНР" і їх укази.
Схожим чином працювали і нічні клуби. Зрозуміло, їх залишилося в рази менше, ніж було до війни, але з часом деякі з них відновили роботу. Власникам довелося враховувати і віяння часу: тепер в клубах діяло правило: або ти йдеш до 22.30 або ж ночуєш в клубі. Деякі з закладів навіть перепланували невеликі площі підсобних приміщень для ночівель загулялої молоді.
Складніше було не простою гулякам, а людям, яким було необхідно пересуватися по ночах. Наприклад, подзвонили літні родичі та повідомили, що викликали швидку, оскільки мамі чи татові стало погано. Що залишалося робити в такому положенні? Люди були змушені самі дзвонити по "02" і повідомляти, що за життєвими обставинами вони змушені виїхати або вийти ніч на вулицю, щоб дістатися до хворих людей похилого віку. Претензій, в цьому випадку, з боку "правоохоронців" хоч і не було, але нервування була сильним.
Ще одна проблема - нічні рейси. Як відомо, після бойових дій в Луганську немає аеропорту - він був повністю зруйнований. Залізничний вокзал працює, але поїзди ходять тільки вантажні, з вугіллям, ну, або "дизелі" до довколишніх населених пунктів. З 2014 року в Луганську основним засобом пересування на далекі відстані є автобусні перевезення. Перші пару років перевізники намагалися вираховувати час, щоб прибувати до Луганська до настання комендантської години або після неї. Але дорога - є дорога. Так передбачити, як швидко пройдеш два кордони - справа невдячна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дешева комуналка, але дорога їжа: як змінилося життя в окупованому Луганську
Крім того, з 2015 року люди почали активно повертатися в місто: багатьом доводилося часто виїжджати в Україну або РФ (там з'явилася робота або залишилися родичі), в результаті зростання кількості перевізників і просто автовласників перестало поміщатися в встановлені "тимчасові рамки".
Офіційне таксі в 2014 році і до середини 2015 роки не працювало, але знайти "приватника" було посильним завданням. Втім, їх було дуже небагато і всі вони постійно чергували ночами біля центрального автовокзалу і охоче погоджувалися відвезти прибулих туди, куди йому потрібно. Але і тарифи у них були в чи не половину вартості автобуса "Луганськ-Москва".
Подейкували, що нічні "бомбили" мають "зелене світло" від військової комендатури за відсоток від виручки або ж самі "ополченці" таким чином підробляють ночами.
Трохи пізніше, коли потік луганчан посилився, "влада" відкрила "нічліжку" в одному з приміщень автовокзалу, де нічні мандрівники були змушені проводити години до світанку, поки не почне ходити транспорт і закінчиться комендантська година. У 2016-2017 ситуація трохи покращилась. КГ діяла, але її порушення перестало бути якимось позамежним гріхом. Люди все частіше пересувалися ночами без подальших "санкцій". Винятки становили випадки, коли "уповноваженим органам" потрібно було показати статистику щодо порушень: тоді загулялого жителя могли "доставити куди слід" для з'ясування особи і "нервової політінформації".
Пом'якшилися і вимоги до пересування для прибулих в нічний час: з 2018 року, якщо людина приїжджала вночі автобусом, вона без проблем їхала додому на чергому таксі, правда, за подвійним тарифом.
Схожа ситуація була і з автовласниками: вони цілком спокійно пересувалися по місту, якщо повернення додому заставало їх в нічний час. Але якщо потрапляли "під рознарядку", то при в'їзді в місто, в районі, відомому лугачанам як "ВВАУШ", їх гальмував військовий патруль або ДАІ і в цьому випадку доводилося ночувати в машинах до 4 ранку.
Що зміниться?
Зараз луганчани радіють тому, що разом зі скасуванням комендантської години в багатоповерхівках продовжать роботу ліфтів. До цілих 23.00. З 2014 року в Луганську їх робота "фіксована": до 21.00. В іншому випадку на верхні поверхи доводилося підніматися пішки, що також популярності "владі ЛНР" не додавало.
Можливо, скасування КГ вплине на і на роботу магазинів та маршрутних таксі - в місті вже багато років після 20.00 життя практично завмирає.
Що стосується "диверсій", про які повідомляють "ЗМІ ЛНР", то ті чи інші вибухи біля місцевих пам'яток з незначними ушкодженнями останніх і від яких оберігав лише горезвісна комендантська година - вже давно стали притчею во язицех серед населення.
В "українські ДРГ" вірять хіба що особливо упороті "патріотичні" громадяни, інші ж просто сміються над тим, що ці провокації спрямовані виключно на обдурення місцевих жителів, тому побоювань, що "ворог не дрімає", у адекватного населення не виникає.
Подейкують, що указ Пасічника - калька з рішення влади "ДНР", де КГ скасовано з початку літа, що дає можливість людям, хоча б погуляти і подихати нічним повітрям в виснажливу літню спеку.
Заради справедливості слід зазначити і те, що народ настільки звик за ці роки до більш, ніж розміреного способу життя, що сильно він навряд чи зміниться.
Навпаки, в місцевих соцмережах вже звучать побоювання, що скасування КГ, скоріше, може порушити звичний уклад, повернувши в обіг галасливі молодіжні компанії і нічних гонщиків, що розбурхують тихі нічні вулиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікарі без досвіду і ліки втридорога: на що перетворилася медицина в окупованому Луганську
