Одним із основних трендів сучасної війни є роботизація буквально всієї військової сфери. В умовах сучасного загальновійськового бою і обстановки, що швидко змінюється, зв'язка "людина - машина" починає програвати союзу "машина - машина". На нинішньому етапі вперед вирвалися роботи у небі, яких ми традиційно називаємо безпілотниками. Проте буквально "на п'яти їм наступають" наземні роботизовані комплекси.
Які технології взяти на озброєння, розбирався Realist.online.
Читайте також: Ударні безпілотники: що може підійти для української армії
Загальний тренд
На сьогодні найбільшою різноманітністю роботів може похвалитися лише американська армія, яка перша у світі здобула досвід їх застосування під час бойових дій Іраку та Афганістані. Дійшло до того, що деякі американські генерали вже цілком серйозно заявляють, що до 2030 року роботи зможуть замінити чверть особового складу сухопутних військ США.
Намагаються триматися в тренді також китайці (хоча поки що у них виходять тільки копії американських дронів) і навіть росіяни. Є певні напрацювання й українські інженери. Причому, як правило, це всі приватні невеликі контори, які поки що не вийшли на рівень державних замовлень.
Ймовірно, першопрохідником у цій справі стала одна із запорізьких фірм - "Інфоком ЛТД", яка у 2015 році на основі цивільного квадроциклу створила бойову роботизовану платформу "Ласка" із озброєнням у вигляді 7,62-мм кулемета ПКМ. Система була випробувана на військовому полігоні в Запорізькій області та представлена на кількох виставках "Зброя та безпека".
Читайте також: Чи не танком єдиним: в Україні розробили новий тип бронетехніки
Роботи для ЗСУ
Станом на кінець 2021 року фірма "Інфоком ЛТД" просуває вдосконалений варіант - "Ласка 2.0". За словами розробників, це платформа, яка нібито здатна самостійно рухатися за допомогою нейромережі, що розпізнає об'єкти на місцевості. Запас ходу – 100 км. Управління відбувається за допомогою планшета через Wi-Fi. Демонструвалася платформа командування Десантно-штурмових військ ЗСУ у травні 2021 року.
Ще одним апаратом на цій самій демонстрації була роботизована платформа РСВК-М "Мисливець" від Київського конструкторського бюро Robotics. Знову ж таки, можемо оперувати лише рекламними проспектами, а тут і використання систем штучного інтелекту, і висока точність наведення і вогню, і надійність, і простота конструкції. Що цілком очевидно відрізняє її від конкурентів, так це система автономного руху, яка працює на основі алгоритму, який здійснює обробку даних, що надходять від різних сенсорів, відеокамер і приймає відповідні рішення. Розробки стверджують, що радіус телеуправління роботом — 2000 м, причому можливий автоматичний рух робота за маршрутом та автономне повернення. Максимальна швидкість - до 15 км/год, а однієї зарядки акумулятора вистачає на 3-6 годин роботи.
Варто відзначити, що платформа спочатку замислювалася як бойова і є досить широка номенклатура корисного навантаження – від кулемета до гранатомета та пускової установки для ПТУР.
Представлений командуванню ДШВ бойовий робот був оснащений кулеметним модулем з телеуправлінням, до складу якого входить сам кулемет калібру 12,7 мм, IP-цифрова камера, теплова камера, далекомір і навігаційний блок.
Ще один апарат модульної конструкції, який пропонується військовим, а отже, чисто теоретично пройшов початковий відбір з десятків конструкцій, так це Ironclad від Roboneers. Апарат має високу прохідність, запас ходу в 250 км та бронювання, здатне запевнити розробників забезпечити захист навіть від бронебійних куль калібру 7,62 х54. Мало того, нібито це було підтверджено під час державних випробувань, хоча у відкритій пресі про це нічого не було.
Цікаво відзначити застосування серійного (або вірніше мелокосерійного) бойового модуля "Шабля" з кулеметом 12,7 мм від People's Project, який вже випробуваний в ході бойових дій на Донбасі. Він наводиться за допомогою телевізійних камер та тепловізора. Керувати ж дроном можна за допомогою планшета.
І нарешті військові придивляються до невеликої багатофункціональної роботизованої платформи "Гном" із колісною формулою 4х4 від запорізького ТОВ "Темерланд". Апарат демонструвався на виставці "Зброя та безпека" та має масу всього 50 кг. Знов-таки ніяких польових випробувань на користь армії ще проводилося і всі характеристики лише зі слів розробників.
Отже, "Гнома" можна використовувати для спостереження та розвідки на відстані до 5 км, доставки боєприпасів та продовольства, а також для евакуації поранених. Цікавим є використання апарату як ретранслятора, що дозволяє збільшити дальність радіозв'язку. Зрештою, платформа здатна служити сателітом великих роботизованих платформ, зменшуючи ризик втрати останніх.
Управління рухом платформи здійснюється за допомогою бортового одноплатного комп'ютера Odyssey, у разі втрати сигналу передбачено повернення до оператора за допомогою системи GPS.
Устаткування системи локації складається з камери, призначеної як управління оператором, так забезпечення автономного руху, оглядової камери на телескопічній щоглі та інфрачервоного прожектора.
В цілому можна говорити, що до проведення державних випробувань всі апарати виглядають досить перспективними, проте все може змінитися у разі якщо за них візьмуться випробувачі з того ж таки Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки. Як бувало вже неодноразово – зразки, які "виблискували" на збройових виставках у результаті виявлялися не придатними для використання армії.
У будь-якому випадку це необхідний етап розвитку будь-якої конструкції, який показує, чи готовий виробник далі працювати над своїм дітищем або воліє піти в іншу більш комфортну і менш витратну сферу діяльності.
Читайте також: Великий калібр української піхоти: які кулемети складаються на озброєнні ЗСУ
