Чи почнеться велика війна? Суперечки навколо цього питання втратили будь-який сенс. Як і на виборах, позицію абсолютної більшості моїх співгромадян формують не раціональні аргументи, тверезі оцінки чи логічні висновки. Її формує підсвідоме бажання вірити чи не вірити у велику війну. А віра, як відомо, майже не піддається раціональному доведенню, спростуванню чи корегуванню.
Читайте також: Чи буде велика війна - це вирішують не лише політика та економіка
Зрештою, ніхто у світі наразі не знає, чи віддасть Путін наказ наступати чи ні. Навіть, якщо сили та засоби, накопичені біля українських кордонів, здаватимуться йому достатніми для бліцкригу.
Своє суто субʼєктивне відчуття моменту було описано раніше. А сьогодні знайшов просто геніальну фразу, яка максимально влучно формулює те, що треба донести до авдиторії:
"Якщо війна чомусь і вчить, то лише тому, що завжди слід бути готовим зустрітись з неочікуваним та зіткнутися з немислимим" (© Christopher Fowler, сучасний британський письменник).
Мене в нинішній ситуації стратегічної невизначеності тішить інша річ. Якщо початок війни залежить виключно від Путіна, то її результат від нього майже не залежить. Припускаю, якщо наважиться, він може узяти Київ і навіть посадити на Печерських пагорбах маріонетковий уряд. Припускаю, що цей уряд може бути навіть формально легітимним.
Читайте також: Зупинити ворога: чи сможуть санкції проти Путіна спинити велику війну
Але це нічого не змінить, бо наше головне прокляття – взаємне відчуження влади та посполитих – перетвориться на нашу головну перевагу. Українці НЕ визнають будь-який колабораціоністський уряд за підставово легітимний. І не стануть йому коритися.
Будь-який умовний Мінськ-3 – це розірвання суспільного договору, згідно з яким українці терплять корумповану, непрофесійну, крадійкувату та хамовити центральну владу як доконечне зло. Бо краще державність з такою владою, аніж руїна. Втім щойно українська влада укладе своє Комп'єнське перемир'я (1940), вона вибʼє стілець легітимності з-під власних ніг і стане частиною окупаційної влади.
Повторюсь, не відомо напевно, чи трапиться велика війна між Україною та Росією. Але якщо трапиться, вона має всі шанси стати початком кінця ресентиметної недоімперії з центром у Москві, але також – початком великого відродження нашої землі. Це будуть перейми нової України, які завжди, перефразовуючи Черчилля, "піт, сльози, кров та гарування".
Тож, готуємось "зустрітись з неочікуваним та зіткнутися з немислимим". Бути готовим завжди краще.
Читайте також: Путіна стримає консолідація Заходу, а не істерика довкола України - інтерв'ю з Володимиром Фесенком
Текст автора зі сторінки Facebook публікується за його згодою
