Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу у зверненні до військового та політичного керівництва Росії заявив, що "усе це тимчасово. Все стане на свої місця. Матимемо новий, великий і сильний СРСР. Знову буде мир. Ніхто не піде від нас". Зроблю переклад зрозумілою мовою з примітивної військової фразеології Шойгу, який є реальним кандидатом для майбутнього Міжнародного суду за злочини агресії та військові злочини на території України.
Читайте також: Zвір розкрив плани: що означають останні заяви Лаврова про Україну
Плани Кремля щодо реставрації СРСР як нової форми Російської імперії були підготовлені ще багато років тому, і Москва приступила до їх реалізації в 2008 р, коли окупувала частину Грузії усього через декілька місяців після Бухарестського саміту НАТО, де було відмовлено Україні і Грузії у перспективах майбутнього набуття членства в Альянсі. Німецька канцлерка А.Меркель та французький президент Н.Саркозі повелися на погрози Путіна та блокували євроатлантичний шлях України та Грузії. Це була помилка історичного характеру в рівень 1938 р., коли Франція та Британія пішли на поступки Гітлеру щодо окупації чехословацького регіону Судети. На жаль, це був тоді прямий шлях до початку Другої світової війни. Крім того, Париж та Берлін підтримали першими ідею надання Росії статусу країни-партнера НАТО у 2010 р. Так, Москва навіть після окупації частини Грузії забезпечила собі потрібний статус в Альянсі та пішла далі у своїх загарбаннях.
У 2014 р. РФ окупувала український півострів Крим та половину українського Донбасу. Це величезні території. В Криму було 2,5 млн. населення, а на окупованому Донбасі більше 4-х млн. українських громадян. Тільки на кримському півострові РФ захопила українського майна на 120 млрд. дол. Не менше українського збіжжя було вкрадено на окупованій частині Донбасу. Звідти в Росію було вивезено десятки фабрик та заводів. Знаємо про слабку реакцію НАТО, яка тоді навіть не змінила статус Росії як країни-партнера. Цей статус РФ втратила тільки на Мадридському саміті місяць тому, коли вже були зруйновані до тла Маріуполь, Бородянка та Волноваха.
Читайте також: Москва не змінила свою хижу поведінку за сотні років: як має реагувати світ
З 24 лютого 2022 р. Москва пішла до виконання найважчого пункту свого Zлочинного плану відновлення СРСР. З падінням України, РФ могла б легко вирішити питання приєднання Білорусі, Молдови, Вірменії та Грузії. Потім була б черга трьох балтійських країн – Литви, Латвії та Естонії. Ми бачили перелякану реакцію Брюсселю у перші тижні російської інвазії на Україну. Захід очевидно не наважився б військово захищати ці три країни-члени НАТО. Потім на черзі був би Казахстан. Після окупації восьми країн, колишніх радянських республік, його шанси були тільки у гострій реакції Пекіну. Але, знову таки, після восьми військових російських перемог, навіть Китай міг не відважитися стати на захист Казахстану. Сама Астана не має шансів оборонитися від Росії. В Середній Азії Киргизстан та Таджикистан під повним російським контролем Москви. Тож наступним був би Узбекистан для пробивання коридору до лояльних Кремлю цих двох держав. Узбекистан по військовій силі десь як Казахстан, так що і він не має достатньо сил для оборони. Тому наступна окупація Туркменістану було б просто символічне питання. І тільки тоді настала б черга Азербайджану. Навіть при сильній турецькій підтримці, тут перевага була б на боці Москви. Після російської окупації тринадцяти країн - колишніх радянських республік, навіть Ердоган захвилювався б. Росія, звичайно, послала б ядерну погрозу Анкарі і та на краю мала б відступити. Це логіка військового злочинця, російського міністра оборони Шойгу.
Тому Москва вирішила спочатку ударити по Україні, як найважчій ланці свого плану. Якщо Київ впаде, то вирішення усіх інших питань полегшиться в десятки разів. Україна зараз боронить від захоплення 13 країн. Плюс, якщо Шойгу говорить про відновлення СРСР, то і зона європейського впливу Москви має бути відповідною. Це значить, що європейські країни колишнього соціалізму також у небезпеці. А це - Польща, Словаччина, Чехія, Румунія, Угорщина та Болгарія. У цьому ряді країн найбільш вразливі Польща, Словаччина та Болгарія. Угорщина, на всяк випадок, вже забезпечила собі статус дружньої Росії країни, але усі останні під загрозою.
СРСР не мав вирішального впливу на країни колишньої Югославії та Албанію, тож Тірана не буде російською мішенню. Проте через реваншистів у Белграді та Баня-Луці може піти військовий наступ у БіГ, Чорногорії та Косово. Москві потрібен вихід на Адріатику, тому в Хорватії під загрозою Дубровник, але і Вуковар.
Такий приблизний план Москви. Але усе це може залишитися фікцією, якщо Вашингтон, Брюссель та усі союзники у НАТО, включаючи Туреччину, куди сильніше підтримають Україну фінансово і головне військово. Злочинний план Шойгу може перекреслити тільки Київ. Нарешті це почали розуміти в країнах-членах НАТО, але далеко ще не всі. Не треба тільки чекати ослаблення Росії на військовому зіткненні з Україною. Потрібно цю криваву війну швидше закінчити деокупацією усіх тимчасово захоплених Москвою українських земель. Це і був би остаточний кінець ілюзій кремлівського агресора.
Читайте також: Стратегія смертельних паразитів: навіщо Кремлю переговори з Україною
