Так, на відновлення зруйнованої інфраструктури та економічних активів нам потрібні сотні мільярдів доларів і цінники цих втрат, на жаль ще не закриті.
Але вже зараз очевидно, що потрібно будувати Нове, а не відновлювати «старе».
Війна, як це не парадоксально звучить, це не тільки жахливі втрати, але й унікальні можливості для створення більш ефективного та справедливого світу.
Як це сталось у повоєнній Європі після Другої світової війни, коли виникло європейське суспільство загального добробуту.
Що значить для нас «виграти війну» та «програти мир»?
Не подолати глибоку суспільну нерівність – це буде «програти мир».
Не побудувати справедливе суспільство та економічну систему відносин - це буде програти мир.
Не розвинути економічну складність економіки як у Туреччині та не досягти ВВП Польщі – це буде «програти мир».
Але найжахливіша поразка мирного часу для нас – це не скористатись історичним вікном можливостей після війни та не сформувати нову бідьш ефективну модель економіки.
Які напрямки економічного відновлення наразі можна виділити:
1. Вбудовування України у глобальний «зелений перехід» провідних економік світу, адже саме в цьому сегменті розвитку буде сконцентровано більше 2 трлн дол світових інвестицій. Навіть залучення 1% від них – це майже 20 млрд дол прямих іноземних інвестицій в українську економіку.
Які проекти може запропонувати Україна? Ми можемо стати світовим лідером з виробництва біопалива, рослинного білку, лецитинів, білкових ізолятів, біодобавок, величезної палітри товарів біотеху.
2. Розвиток переробки всіх видів сировини, які виробляє наша економіка: від урану, літію, титану до агарної сировини.
3. Створення нового індустріального ядра на базі існуючих потужностей українського промислового «ромбу»: Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Кременчук.
4. Використання урбаністичного потенціалу українських міст: Харків, Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Миколаїв, Запоріжжя. Формування моделі «чартерних міст» для максимального стимулювання підприємницької ініціативи та інноваційних можливостей в рамках проекту глобального урбаністичного «коворкінгу».
Необхідно «розкути» економічну ініціативність та творчий потенціал українських мегаполісів.
5. Створення прошарку мікропідприємництв у форматі повної регулятивної та податкової свободи.
6. Реалізація масштабних проектів з відновлення у сучасному форматі критичної інфраструктури міст та системної інфраструктури економіки.
7. Залучення інвестиційних ресурсів «розсіяного українства» в системні проекти відновлення української економіки.
8. Репатріація українців на Батьківщину у нові проекти економічного розвитку та простір підприємницької свободи.
9. Проекти використання транзитного потенціалу України.
10. Проект «Фенікс» із вирішення проблеми біженців та збереження людського капіталу.
Зупинимось більш детально на останньому.
Сильна позиція нашої держави – заявити про реалізацію в Україні системного проекту щодо вирішення проблем тимчасово переміщених осіб (ТПО).
Люди – це золото будь-якої держави. Як зберегти людський капітал у вигляді 2-3 млн людей, які не зможуть повернутися до своїх домівок?
Це може бути проект "Фенікс":
Будівництво поруч із АЕС (до 20-30 км) нових міст, які б стали не лише місцем розміщення ТПО, а й магнітом для залучення інвестицій.
Три фактори успіху проекту.
1. Створення для інвесторів індустріальних платформ – безкоштовне підключення електроенергії та пільговий тариф на 5-10 років.
Розміщення енергоємних та трудомістких виробництв.
Отримуємо першу, виробничу сферу проекту – створення робочих місць та залучення інвестицій.
Збереження соціокультурних спільностей ВПО, їх традиційного життєвого укладу (зайнятість у промисловості, соціальне середовище).
2. Друга сфера проекту – створення якісного життєвого простору: школи, дитячі садки, парки, спортивні споруди тощо. Адже те, що пропонується для ВПО зараз – це гетто у вигляді модульних містечок, без соціальної інфраструктури, робочих місць, якості життя.
3. Третя сфера – безподатковий простір у таких містечках для малого та середнього бізнесу. Якісне підприємницьке середовище, без фіскального тиску та регуляцій. Спрощене землекористування. Заявочний принц ведення бізнесу. Це створення прототипу чартерних міст в Україні, де бізнес розвивається на основі саморегуляцій, спеціальних рад підприємців.
Проект "Фенікс" можна розпочати на базі вже існуючих міст, які є базовими для діючих АЕС:
- Южноукраїнськ – Южно-Українська АЕС;
- Нетішин – Хмельницька АЕС;
- Вараш – Рівненська АЕС.
Кожен з таких інвестиційних проектів матиме капіталізацію 1-2 млрд дол.
І під такі реальні проекти можна залучати фінансування західних партнерів.
Чому?
Є низка причин:
1. Фактор доступу до дешевих джерел електроенергії стає базовим індикатором конкурентоспроможності як окремих бізнесів, так і країн загалом. Для оптимізації навантаження на ОЕС це можуть бути "нічні" виробництва, що знизить потребу нашої енергетичної системи в балансуючих потужностях.
Це також вкладається у концепцію децентралізованої енергетичної системи, про яку казав президент України Володимир Зеленський. Адже децентралізація потребуватиме формування базового постійного навантаження на діючі АЕС у вигляді стабільного промислового споживання електроенергії на рівні 50% від їх планової генерації. З точки зору військових ризиків – це правильна стратегія.
2. Інвесторам цікаві такі проекти, адже доступ до електроенергії та пільговий тариф будуть реально, а не декларативно гарантовані.
3. Радянські АЕС будувалися як індустріальні майданчики. Тобто існує колосальний запас за потужністю мереж, зручні транспортні комунікації, гілки залізниць, території під індустріальну зону, де можна розміщувати лише виробництво.
4. Міста-супутники АЕС створювалися з добре розвиненою інфраструктурою.
5. Проект вирішує проблему наших ТПО, тобто потенційно вигідний Європі.
6. Проект зберігає потенціал та цілісність соціального капіталу, єдність трудових колективів ліквідованих на сході та півдні заводів.
7. Інвестиції у виробництво окуплять витрати на житло та соціальну інфраструктуру. А у проектах "модульних містечок" - ніколи.
8. Три проекти, три чартерні міста - це додаткова генерація ВВП з високим рівнем доданої вартості.
9. Такі проекти – стимул для розвитку ядерної енергетики, будівництва нових реакторів, у т.ч. модульних.
Інакше, для кого ми нарощуватимемо потужності, враховуючи деіндустріалізацію країни?
10. Це ефективний майданчик для обкатки концепції вільних чартерних міст у сучасному економічному укладі.
Залишилося лише сформувати вказані вище напрямки на рівні державних стратегій.
