Як Росія все ще до цих пір залишається постійним членом Ради Безпеки ООН, є відкритим і великим питанням. Москва зайняла місце Радянського Союзу в Раді Безпеки ООН без будь-якого правового рішення в самій Організації. Тому Україна просить підтвердити легітимне перебування російського представника на цій представницькій та надто поважній посаді. У той же час Кремль розпочав війну проти країни-засновниці ООН, яку він назвав військовою операцією, що вже завдала Україні збитків на 600 мільярдів доларів.
Маріуполь, Бородянка, Гостомель були зрівняні з землею, десятки тисяч людей були вбиті, мільйони громадян України були насильно викрадені на територію Росії, українські жінки, дівчата та діти були російськи солдатами зґвалтовані. Зрозуміло, що все це руйнує підвалини ООН, тому було цікаво, як на зустрічі з керівником ООН глава Кремля виправдовуватиме початок неспровокованої війни проти України.
Путін знову встановив нові стандарти брехні, коли під час переговорів з Генеральним секретарем ООН А.Гутеррешом кваліфікував військовий напад на Україну як акт самооборони Російської Федерації згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Я в дипломатії майже три десятиліття, але ніколи не чув таких дурниць від президента країни. І як історик фіксую: за всю історію людства це унікальний випадок відкритого обману співрозмовника, який просто змушений був вислуховувати подібну нісенітницю через потребу влаштувати зелений коридор і безпечний вихід мирних жителів і поранених з Маріупольського металургійного комбінату.
Після переговорів Гутерреш вважав, що цей коридор за посередництва ООН узгоджено, але прес-секретар Кремля Пєсков після від'їзду Верховного представника ООН заявив, що нічого конкретного не досягнуто. Чого б я дивувався? Путін сказав Гутеррешу, що бомбардувань у Маріуполі не було, але щонайменше десятки фосфорних бомб, заборонених Женевськими конвенціями, були кинуті вчора ввечері на металургійний комбінат. Путін заявив, що у Маріуполі зараз нема бойових дій, при тому, що меткомбінат займає 25% території міста, і тому щогодинні бої.
Читайте також: Пекельний вогонь "Азовсталі", або Кара для Путіна та його оточення
Бучанську різанину, наслідки якої на власні очі бачили лідери двадцяти п'яти країн, Путін під час зустрічі назвав вигадкою. Я думаю, що нинішня політика рашизму - російського фашизму не має пощади до українців. Треба, або вклонитися "руSSкому міру" або бути мертвим. Це нові міжнародні стандарти, запроваджені Москвою. Якщо світова спільнота та ООН це приймуть, то міжнародний порядок, встановлений після Другої світової війни, скінчився. ООН має, або нарешті твердо тиснути на агресора під страхом його виключення з Організації, або піти на смітник історії як це зробила Ліга Націй.
Під час історичної зустрічі в Раймштайні, міністри оборони та начальники штабів країн НАТО домовилися про збройну підтримку України. З початку війни Москва погрожує всім, хто наважиться підтримати Київ зброєю для боротьби з російською агресією. Москва говорила всім під тиском, що озброєння майже беззбройної України приведе конфлікт до запеклої фази. Кремль сподівався, що вторгнеться на чужу територію несподівано, з великою перевагою в кількості військ і зброї, і швидко здійснить окупацію та виграє війну. Але це не вдалося.
Крім того, схоже, що якщо українська армія отримає важке озброєння, то вона матиме сили змести російську окупаційну армію зі своєї території. У Києві про це говорять уже кілька місяців. Але зараз навіть глухі це нарешті почули, а сліпі нарешті це побачили. Тепер на полі бою в Україні може статися корінний перелом. Українські воїни, як і все суспільство, дуже вмотивовані, щоб зупинити російського Zвіра та вигнати армію Vандалів зі своєї території.
Зрозуміло, що ще будуть тяжкі та виснажливі бої, але тепер Україна матиме серйозні шанси на перемогу в боях зарозумілого та пихатого агресора. Усі зрозуміли, що Київ захищає європейські цінності від російського фашизму, який вважає легальним завойовувати чужі території та знищувати цілі народи.
Читайте також: Звичайний рашизм, або Походження кривавого міксу ідеології Москви
Ще у вересні минулого року, коли вже був готовим пекельний план російської агресії проти України, міністр оборони РФ Шойгу написав для російських ЗМІ статтю про те, що Москва планує заохочувати новий розвиток Сибіру і побудувати там п’ять міст з населенням півмільйона кожне. Тоді не було зрозуміло, звідки Росія візьме людський ресурс, якого у неї просто не було. Але для окупованої України виглядає в Москві існував план примусового переселення багатьох мільйонів українців до Сибіру. Вже сьогодні російська армія примусово вивезла цілий мільйон наших громадян з території України, примусово переселяючи їх до Сибіру та Далекого Сходу.
Це акт геноциду, за який Володимир Путін як головнокомандувач Збройними силами Російської Федерації та Сергій Шойгу як міністр оборони повинні відповідати перед Міжнародним кримінальним судом. Крім того, вони удвох найбільше відповідальні й за інші страждання українського народу. Кожен російський злочин, а особливо злочин геноциду, має бути покараний. Сподіваюся, він це знає і ніколи не забуде А.Гутерреш як Генерального секретаря ООН.
Читайте також: Літр української крові не може дорівнювати літру російської нафти: Захід має ввести повне ембарго
