Свобода слова

"Не подобаються ЗМІ? Заблокуй їх", або Як медіа страждають від судового свавілля

03 червня 2021 | 13:37

Поточний рік для ряду українських ЗМІ почався з безпрецедентного тиску на свободу слова. У різні дати рішеннями Голосіївського та Печерського райсудів в Україні під блокування потрапили ряд загальнонаціональних і місцевих інформаційних сайтів, серед яких: "Апостроф", "Главком" і "Голос". При цьому в обох випадках, за заявою МВС, рішення судів були незаконними. Але це не завадило деяким провайдерам і мобільним операторам на місяць закрити доступ до частини відомим українським сайтам. І, звичайно ж, тут піднімається питання, невже в Україні настільки легко заблокувати доступ до інформаційних сайтів?

Чи так це, і як не допустити подібних незаконних рішень в майбутньому - розбирався Realist.online.

Не подобаються ЗМІ? заблокуй їх

Робота ЗМІ полягає в тому, щоб інформувати читача про найважливіші події, які відбуваються в країні і за її межами. Часто публікаціями на сторінках сайту стають розслідування журналістів про той чи інший скоєний злочин з боку політиків, чиновників чи бізнесменів. Тож не дивно, що останні залишаються не в захваті від невтішних згадок про свою персону на інформаційних сайтах, і пишуть заяви в поліцію та подають позови до суду.

25 лютого 2021 року українські ЗМІ облетіла новина про те, що українські провайдери, виконуючи рішення суду, заблокують доступ до 426 інтернет-ресурсів. Така інформація з'явилася на сайті Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, там також вказувалося, що причиною блокування стала постанову судді Голосіївського районного суду Києва Катерини Плахотнюк у справі про шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 3 статті 190 Кримінального кодексу України).

Що примітно, в списку були і російські ЗМІ (найвідоміше - РБК.ру), відома блог-платформа LiveJournal і безліч маловідомих сайтів. Але серед них також виявилися і українські регіональні інформаційні сайти, наприклад найбільший портал Вінниці "20 хвилин", який звинуватили в роботі на Росію.

Тоді в коментарі виданню "Апостроф" головний редактор видання Вадим Павлов розповів, що він був здивований такому рішенню і назвав його помилкою. За його словами, сайт RIA/20minut.ua є одним з найбільших в Вінниці, яке існує з 2005 року.

"У нас запитували, чи маємо ми якесь відношення до російського РІА Новини. Можливо, слідчий та суддя не розібралися в цій ситуації і приписали нас до Російської Федерації. Юристи будуть оскаржувати це рішення, а ми вважаємо його тиском на незалежну журналістику - ми ніколи і ні під ким не ходили, грошей не брали", - сказав він.

На щастя, скандальна ситуація швидко прояснилася завдяки заступнику міністра внутрішніх справ Антону Геращенко, який на своїй сторінці в Facebook розповів, що приводом для блокування сотень ресурсів став позов приватної особи - агробізнесмена Олександра Пана, який звернувся в поліцію зі скаргою на "вжиті проти нього шахрайські дії ". У свою чергу, правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження, після чого бізнесмен з адвокатами звернувся до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів.

"Система розподілу справ, якою свого часу дуже пишалися реформатори судової системи, розподіляє справу на суддю Катерину Григорівну Плахотнюк. Суддя Плахотнюк, 4 лютого 2021 року, виносить рішення про визнання 426 інтернет-сайтів, які розміщували вищеперелічені матеріали, що принижують честь і гідність А. Г, тобто - "знаряддям злочину", і накладає на них арешт. Далі, необгрунтоване рішення суду направляється слідчому поліції, а також до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). Ніяких реальних дій, які б завдали збиток власникам Інтернет-ресурсів нанесено не було. Крім шкоди суспільної моралі після таких рішень суду", - резюмував Геращенко.

Цього разу сайти дійсно відбулися легким переляком, але в другому випадку, рішенням вже Печерського райсуду, реально були заблоковані такі відомі національні сайти як "Апостроф", "Главком", "Голос", "Антикор", From-ua і інші ЗМІ.

Як так сталося? Все почалося з того, що колишній директор держкомпанії "Спецтехноекспорт" Павло Барбул в лютому подав до Національної поліцію заяву про нібито порушення його прав і свобод, в результаті чого слідчі Печерського управління поліції ГУНПУ в м.Києві відкрили кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КК. Паралельно Барбул подав позов проти 12 новинних видань.

Приводом послужило те, що згадані видання в різний час розмістили публікації, що стосуються зловживань, можливо допущених Барбулем, під час його роботи керівником держпідприємства "Спецтехноекспорт" в 2014-2018 роках.

Однак, 10 березня слідчий закрив кримінальне провадження справедливо вирішивши, що збір журналістами інформації з офіційних джерел про вчинення державним чиновником правопорушення не може вважатися втручанням в його особисте життя. Так само як і не може вважатися конфіденційною інформацією офіційна відповідь державного органу на відповідний запит. Більш того, інформація про цю справу з самого початку не була ні секретної, ні конфіденційною.

Проте, доступ користувачів до сайту "Апостроф" був заблокований, поки 28 квітня всі той же Печерський суд не ухвалив зняти арешт.

Як таке можливо?

В ході пресконференції на тему: "Судові рішення і судова практика щодо блокування інтернет-ресурсів", один з учасників, голова Комітету ІнАУ з питань прав людини і свободи слова Максим Тульєв повідомив, що спроби введення цензури в українському інтернеті почалися ще з 2015 -2016 рр, коли стали підніматися питання про блокування тих чи інших ресурсів за поширення незаконного контенту. При цьому, за словами експерта, заблокувати щось в інтернеті надійно не можна.

"Будь-яке блокування в інтернеті на рівні операторів неефективне. По-перше, тому що засоби обходу цього блокування доступні навіть дітям. А по-друге, ці ж засоби ускладнюють розслідування пов'язані з кібер та іншими злочинами, так як підміняються IP-адреси та інша технічна інформація. І російська система цензури, яка у нас впроваджується, вона ще й дозволяє атакуючому зацензурити внутрішньоукраїнську критичну інфраструктуру, і таким чином завдати нам шкоди", - розповів Тульєв.

За його словами, влада робила спроби на законодавчому рівні ввести можливість блокування сайтів, але їх ідеї не були підтримані більшістю в парламенті та громадськістю. Але, оскільки політична цензура нашій владі потрібна, вона пішла іншим шляхом.

"Вони пішли шляхом судових рішень, які є, по суті, свавіллям. Тобто результативну частину судового рішення можна перевести як: тому що суддя міг, тому так і вирішив, як-то так. Воно не має нічого спільного ні з юриспруденцією, ні зі здоровим глуздом. Але це рішення підлягає виконанню. Відповідно, оскільки немає законного рішення, влада намагається працювати незаконними", - зазначив експерт.

На сьогодні в законі прописана тільки одна можливість для блокування сайтів - якщо на ньому розміщена дитяча порнографія, в інших випадках ніякої юридичної можливості немає, пояснює в розмові з Realist.online медіаюрист Юрій Крайняк.

"Те, що роблять окремі судді, це вже на їх совісті. Наскільки я знаю, такі рішення при оскарженні в апеляційній інстанції практично завжди скасовуються, за рідкісними винятками. А спочатку це відбувається так: слідчий приносить заяву про вжиття заходів шляхом накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, хоча злочин може бути взагалі ніяк не пов'язаний з інтелектуальною власністю, але він накладає на них арешт і в результаті цього вони йдуть в НКРЗІ, щоб ті зробили розсилку по інтернет-провайдерам, які повинні блокувати сайти", - говорить він.

Але якщо немає ніяких юридичних підстав, то чому це виконується? По-перше, як говорилося вище, рішення суду є обов'язковим до виконання. За не виконання, можуть і штраф накласти. По-друге, часто у провайдерів немає можливості або бажання розбиратися, чи є підстави чи ні для таких дій, тому і блокують. А хто звертається до юристів, тим пояснять, що такої процедури просто немає.

Тобто виходить, що судді виносять завідомо незаконні рішення? У коментарі Realist.online адвокат Денис Мацкевич пояснив, що не можна сказати, що суддя виніс неправосудне рішення.

"Навіть якщо в кримінальному процесі поліція не знаходить складу злочину, то все одно, особа, яка вважає, що йому завдали шкоди розміщенням певної інформації, має можливість звернутися до суду і захищати свої права в суді. І незважаючи на незнаходження складу злочину правоохоронними органами, суд може розглянути цю справу і ось таким чином захистити права позивача", - говорить юрист.

Подібний хаос відбувається саме тому, що немає належної процедури, яка б давала чіткі і законні роз'яснення по блокуванню сайтів, доповнює Крайняк. При цьому, для судді також не передбачено жодного покарання за подібні рішення, навіть якщо воно буде спростовано судом апеляційної інстанції, зазначає Мацкевич.

Так як же захиститися медіа від судового свавілля?

На даний момент попередити подібні інциденти неможливо, кажуть експерти. Єдине, що можливо, це разом з юристами подавати апеляцію на рішення суду першої інстанції. Але є проблема, поки інформаційний сайт залишається заблокованим до рішення суду, він зазнає величезних збитків, як репутаційних, так і фінансових. Так от за останнє можна і посудитися.

"Існують механізми фінансової компенсації, які дозволять далі, якщо ви доведете свою правоту в судах вищої інстанції, звернутися до держави за компенсацією збитків, які ви понесли", - розповідає адвокат.

Його підтримує і голова Комітету ІнАУ Іван Пєтухов, він вважає, що подібна практика зможе зменшити кількість таких прецедентів, як це і діє в європейських країнах.

"В європейських країнах працює кримінальний кодекс, і по кожному рішенню про блокування сайту є ухвала слідчого судді. Але, якщо протягом певного терміну, у когось два місяці, у когось півроку, не буде доведена вина, то повинні вибачитися і понести економічні санкції ті люди, які заблокували. Тому подібних випадків у них не так і багато", - зазначив він.

Якщо говорити про те, які законодавчі механізми можна прописати, щоб не допускати таких прецедентів, то медіа-юрист Крайняк звернув увагу на законопроєкт "про медіа", який розглядається у парламенті. І в основному і альтернативному документі є пункти, де прописана процедурна можливість по блокуванню ЗМІ.

"В альтернативному законопроєкті там навіть досить складна процедура, коли розгляд про блокування будь-якого ЗМІ йде в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення, з викликом сторін, з поясненнями. І там є чіткі підстави, коли Нацрада може прийняти відповідне рішення. В основному законопроєкті ця процедура описана менш чітко, але поки невідомо, в якому вигляді це все буде прийнято", - сказав Realist.online експерт.

При цьому в ІнАУ виступають якраз проти цього пункту, причиною тому - недовіра громадськості до влади і української судової системи.

"Я вважаю, що якщо ці механізми і будуть в майбутньому з'являтися, то спочатку потрібно побудувати довіру між суспільством і владою, щоб не було таких рішень судів, які не мають нічого спільного ні з юриспруденцією, ні зі здоровим глуздом. А просто грунтуються на рішення судді, тому що він так захотів", - вважає Тульєв.

А ось Крайняк переконаний, що якщо буде прописана процедура, то судді хоча б не будуть займатися самоправством: "У такому випадку сама можливість блокування буде більш-менш передбачуваною. І тоді судді не зможуть займатися імпровізацією, а керуватимуться тим, що буде написано в законі. А коли цього немає, то слідчий пише, суддя не розбирається і переносить це до постанови, а страждають від цього ЗМІ".

У висновку хотілося б відзначити, що виходячи з кількості прецедентів по блокуванню ЗМІ по одному лише зверненню будь-якого громадянина, врегулювати законодавчо таку можливість просто необхідно. Однак не хотілося б, щоб прописані механізми використовувалися владою у боротьбі з неугодними ЗМІ.

Українська лучниця здобула перемогу над чинною чемпіонкою світу (фото)
28 липня 2021
У Києві зіткнулися шість авто, одне загорілося (відео)
28 липня 2021
Instagram анонсував важливе нововведення для неповнолітніх
28 липня 2021
Виші публікують списки бюджетників: як перевірити, ви вступили чи ні
28 липня 2021
Погоня у Києві: поліцейські оточили і затримали озброєних чоловіків (відео)
28 липня 2021
З позицією багатомільйонної пастви треба рахуватись - митрополит Антоній про візит Варфоломія
28 липня 2021
Спецслужби затримали на гарячому агента військової розвідки РФ
28 липня 2021
"Море в попелі": від потужних лісових пожеж у Туреччині страждають курорти (відео)
28 липня 2021