Потрібно зрозуміти, що відбувається на фронті. І виникли запитання. Можливо, старші товариші на них дадуть відповідь. Отже, у нас готується - а може вже йде - наступ російських військ на Донбасі, що має на меті оточення і розгром угруповання сил ООС. Оточення передбачає глибоке флангове охоплення українського угруповання з півночі та півдня з району Ізюм-Барвінкове та Оріхів – Пологи, з відволікаючим маневром у районі Харкова. Для цього накопичуються сили та резерви, що в 2-3 рази перевищують чисельність українського угруповання, яке саме по собі перевищує 50 тисяч людей.
Читайте також: РФ уже програла "битву за Донбас": чотири головні моменти
Тобто припускаємо операцію масштабів Другої світової війни і що розвивається за лекалами Другої світової.
Якщо ми звернемося до історії Другої світової, то побачимо, що подібні операції готувалися в обстановці повної секретності, з великою кількістю масштабних дезінформаційних заходів; з обов'язковим залученням свіжих і максимально оснащених військ як ударних кулаків, а також з бажаною триразовою перевагою групування над оборонним. При цьому удар наносився всіма наявними силами.
На Донбасі з боку росіян бачу лише прагнення накопичити перевагу в живій силі та техніці. Це важливий аспект, але де все інше?
Виснажені в попередніх боях частини доповнюються пошарпаними частинами, що вийшли з-під Києва, Сум та Чернігова, у яких свої проблеми. Вони розпалися, дисципліна підірвана мародерством, вбивствами мирних жителів та серйозними втратами. Вони потребують перегрупування.
Їм на допомого поспішають війська з глибини Росії. Вони повнокровні, мародерством не заплямовані, але їх не готували до цієї війни.
І ми бачимо провал мобілізації в Росії, величезну кількість відмовників та проблеми з комплектацією військових частин ЗС РФ.
І з цим вінегретом вони збираються провести глибоке флангове оточення, яке можна порівняти з проривами Гудеріана або Жукова.
При цьому ВПК Російської Федерації ще й ставиться бажаний дедлайн завершення оточення – 9 травня.
Читайте також: Битва за Донбас: втрати армії РФ обеззброїть Москву
Але дозвольте, для того, щоб упорядкувати пошарпані частини, особливо якщо вони розбиті, деморалізовані, обтяжені військовими злочинами, може знадобитися не один тиждень часу. Цього часу у ЗС РФ на Донбасі немає – 9 травня на носі.
Тому, зважаючи на все, йде поступова доукомплектація побитих частин, виведення їх зі ступору, щоб ввести в бій. Але оскільки стан різних бригад і полків, зосереджених у цій ділянці фронту - м'яко кажучи, нерівномірний, частини доводиться вводити на бій поступово, у міру їх готовності.
Тобто атакувати укріплені позиції ЗСУ частинами, що суперечить будь-якій військовій науці, тому що забирається фактор чисельної переваги і захисники отримують можливість розбити армію противника частинами.
Але будь-який генерал, який вивчав досвід Другої світової (а російські генерали його вивчали), розуміє, що так наступ вести не можна.
Однак Володимир Путін, не будучи воєначальником, але подібно до Адольфа Гітлера, та безпідставно вважаючи себе таким, змушує генералів діяти так, а не інакше.
Але введення військ частинами для того, щоб досягти результату до певного дедлайну - це шлях до поразки, що Путін відмовляється розуміти, ведучи свою армію саме до поразки. Яка рано чи пізно відбудеться, якщо не буде якихось несподіванок.
А тепер, власне, питання. Наскільки це далеко від істини?
Читайте також: Лікнеп на військову тему, або Про найкращі з найгірших сил РФ на старій техніці
