Стали зрозумілими ще одні мотиви небезпечної демонстрації сили Кремля біля кордонів України. Дмитро Медведєв знову вистрибнув із коноплі. Він заявив, що "українці прагматичні люди, їм набридло жити у важких умовах і вони оберуть собі таку владу, ну не проросійську, а проукраїнську, яка виступить за зміцнення економічних відносин із РФ та погодиться з новими геополітичними реаліями, включаючи Крим". У розумінні Д.Медведєва – це реалії невступу України до НАТО та ЄС, а також відмова від Криму. Ось таке озвучує ще один інформаційний рупор Кремля – заступник голови Ради безпеки Росії, який очолює Володимир Путін.
Читайте також: Фінно-угорська Москва загрожує споконвічно слов'янському Києву. Рецепт лікування агресії Кремля
Виявляється, Москва натякає рядовим українцям, що загроза застосування сили проти незалежної Української держави буде до тих пір, поки не прийде до влади такий уряд, начебто не проросійський, а «проукраїнський», який виступить проти членства в Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі, і, звісно, погодиться з російськими намірами анексувати Кримський півострів. Кремлю ніяк не зрозуміти, що будь-який уряд, який погодиться з російською окупацією Криму, український народ винесе зі своїх кабінетів та буде судити за статею державної зради. Рівень підтримки проросійських сил з кожним роком падає. Зараз п'ята колона нараховує не як раніше 20%, а масимум 8-9%, ставши мало значущим фактором в українській політиці. І це все завдяки політиці Володимира Путіна, який за останні місяці згуртував як ніколи колективний Захід та український народ. Тому що розмахування російською зброєю поблизу українських кордонів не проходить безслідно. І вже ніхто не вірить, що 130 тисяч російських військ на українсько-російському кордоні будуть садити квіткові клумби дружби, чи закладати сади процвітання добробуту між двома народами. Усі добре розуміють, що брудному військовому російському чоботу не місце на суверенній українській території.
Читайте також: Сценарії Путіна: навіщо Кремлю димова завіса у вигляді переговорів
Відносно Мінського процесу потрібно розуміти, що Москва просто мріє, щоб Київ торпедував Нормандію та Мінськ. І тоді їй можна заявити, що Україна з самого початку не збиралася виконувати Мінські угоди, а санкції проти РФ накладені неправомірно, про що Кремль говорить з 2014 р. Для цього Києву потрібно продовжувати дипломатичну комунікацію з фрацузькими і німецькими партнерами та РФ. Враховуючи, що Росія вже незаконно видала на тимчасово окупованих територіях Донбасу 700 тис. своїх паспортів і збирається, якщо не визнати псевдореспубліки, то направити туди нові озброєння, це саме по собі може призвести до краху переговорів з вини Кремля. І тоді можливо ставити питання про застосування пекельних санкцій проти Росії вже зараз, як відповідь за ухилення РФ від імплементації Мінська протягом семи років.
Москва маневрує і хоче переговорів ще 20 років, але не може виконати Мінськ, адже тоді повинна повернути окуповані ОРДЛО до складу України в прямому прочитанні Угоди від 12 лютого 2015 р. Трактування у вигляді автономії, а тим паче федеративної одиниці не пройдуть, тому що їх нема в тексті. Прямих переговорів з ОРДЛО також не буде, про що мріє Кремль. В Нормандіїї посередниками між Україною і Росією виступають Німеччина та Франція, в Тристоронній контактній групі – ОБСЄ. Так що, Москва учасник конфлікту, а не посередник – крапка. Тому Кремль розуміє, що вирішивши питання з окупованим Донбасом, усе міжнародне співтовариство накинеться на проблему деокупації Криму, а там маневра для Москви взагалі практично нема. План Кремля – безкінечні переговори, але його вже прочитали в Берліні та Парижі і вимагають виконання Мінська.
Читайте також: До повномасштабного нападу Росії треба бути готовим, але не панікувати
