Україна переступила другу сотню днів війни. У 2014 р. хтось назвав російське намагання анексії Криму та окупації українського Донбасу конфліктом всередині України, а не привласнення частини української території. Зараз знову більше використовується термін "війна в Україні" замість акцентування, що це російська агресія на незалежну державу. Так що в багатьох країнах Африки та Азії звичайні люди взагалі не розуміють суті цієї війни. Навіть у назві має використовуватися правильна термінологія і виражатися суть, чому розпочалася ця кривава війна і хто головний винуватець найбільшої військової агресії після 1945 р.
Читайте також: Одвічний переляк Москви: чому в РФ думають, що Бандера досі живий
Зараз багато міжнародних військових аналітиків дають свої оцінки розвитку ситуаціі на фронтах України. Вони як на шахівниці дивляться хід боїв та дають свої зауваження, прогнози, наче на якомусь спортивному матчі. Тут у них немає емоцій. Але на змагання зазвичай приходять супротивники, які мають приблизно однакові параметри: однакової ваги та кількості і мають змагатися за правилами, мають відомі наперед перерви та арбітра. Тому навіть у такого кривавого протистояння, як війна, у цивілізованому суспільстві є свої правила та закони. Підкреслимо - у цивілізованогму. Проте це визначення не стосується РФ.
Росія порушує всі правила ведення війни, безсоромно вбиває цивільних осіб, ґвалтує жінок та дітей, знищує цілі міста, руйнує інфраструктуру, краде усе, що трапляється на очі.
Читайте також: Відвоювати державність: після навали військ РФ завжди їдуть переселенці-голодранці
З виглядом розумників деякі міжнародні військові оглядачі та плолітики пропонують українському президенту сісти за стіл переговорів з окупантами щодо мирної угоди і поступитися РФ частиною українських територій. Дивишся на такого "коментатора" і дивуєшся його поведінці. Чи він забув як його країна була загубила третину своєї території, а потім так важко її повертала? Так що не треба прикриватися начебто думкою деяких американських високопозиціонованих, але відставних військових.
Ми знаємо й про кремлівське лобі в США, яке очолює екс держсекретар Генрі Кісінджер. Всього декілька днів тому його слухали на міжнародному саміті у швейцарському Давосі, і відправили його на політичну пенсію, хоча він уже має 95 років та урядував майже 50 років тому. Але якщо хтось так турбується про те, що Володимир Путін повинен зберегти своє обличчя при закінченні цієї кривавої війни, не потрібно нам рекомендувати вести мирні переговори з умовою віддачі частини наших територій, щоб Москва не нервувала щодо результату завершення боїв. Усі ми не повіримо, що такий досвідчений дипломат у віці майже сто років забув про основні принципи, на яких базуються міжнародні відносини після Другої світової війни.
Можливо, хтось і подумав би, що Генрі Кісінджер через свої роки просто забув, але це не так. На саміті у Давосі він з’явився зі своїми молодшими послідовниками, які відверто говорили, що Росію треба нагодувати українськими територіями. Я б зразу запропонував цим професорам американських університетів, щоб вони це зробили, але за свій рахунок.
Що стосується Києва, то ми можемо для збереження обличчя Путіна запропонувати тільки порцію ботокса, яким він і так користується понад 15 років.
Читайте також: Дехто в Європі постійно забуває про історичне значення України
В українській армії воює багато чеченців, які вимагають незалежності свого народу та оновлення своєї державності, що була від 1991 до 2000-го року. Перший президент Республіки Ічкерія колишній радянський генерал Джохар Дудаєв, який переміг російську армію у Першій Чеченській війні (1994-96 рр.), вже тоді гостро говорив про загальну небезпеку зростання російського шовінізму. У тій війні загинули десятки тисяч мирних чеченських громадян. У 1996 р. президент Дудаєв окремо наголошував, що зупинити російську військову інвазію та великодержавний шовінізм, який став небезпекою для усього цивілізованого світу, можуть тільки українці. За його думкою, українці на перший погляд дуже мирні люди, проте мають дуже давню історію державності і пережили дуже багато війн, завжди боролися з іноземними поневолючами і кожен раз украінський народ піднімався та йшов далі у своєму державному розвитку. Тільки пов’язування з Москвою на декілька століть загальмувало цей процес.
Але коли знову відновилася українська державність, тодішній чеченський президент підкреслив, що тільки Київ здатен зламати шию російському шовінізму і московській агресії на сусідні народи. Через короткий час генерал Дудаєв був убитий російськими спецназівцям. Але ми тоді до кінця не розуміли ці слова прославленого чеченського генерала. Москва завжди бубніла про столітні історичні зв’язки російського та українського народів. Це були видумана Кремлем казочка, щоб ближче до себе тримати українців. Але час нарешті прийшов. Повинен настати момент істини.
Читайте також: Москва підняла руку на святиню усіх слов’ян і за це отримає покарання
